7794

          Ефективність функціонування зернопродуктового підкомплексу залежить від розвитку системи організаційно-економічних відносин між сільськогосподарськими, переробними підприємствами, організаціями, що забезпечують раціональне виробництво, транспортування, зберігання, переробку, реалізацію зерна та продуктів його переробки [1].          Для України нарощування виробництва зерна має стратегічне значення для піднесення національної економіки, підвищення рівня ефективності виробництва зерна є одним із найважливіших завдань, від розв’язання якого залежить продовольча безпека країни [ , с. 13]. Сучасна економіка України - це змішана економіка, де ринкові відносини існують у взаємодії з неринковими, які пов'язані насамперед із економічною діяльністю держави. Тому і економічна політика, і механізм господарювання мають органічно поєднувати ринковий механізм і державно-економічне регулювання [1, c. 75].          Разом з тим і економічна політика, і господарський механізм мають конкретно-історичний характер, тобто вони повинні враховувати, реалізовувати закономірності й тенденції, притаманні для сучасної епохи [2]. Так, перехід до змішаної (ринкової) економіки збігається з переходом людства від індустріальної до інформаційної (постіндустріальної) стадії цивілізаційного прогресу і формування інтелектуального суспільства [2]. Таким чином, і економічна політика, і механізм господарювання мають базуватися не лише на взаємодії ринку і держави, але й на взаємодії індустріального та інформаційного (постіндустріального) типів розвитку. Історичний досвід показує, що однобічність у підході до розв'язання цього комплексу проблем неминуче веде до низької ефективності економіки [2].          Господарський механізм не одномірна, а багатопланова категорія, яка поєднує в просторі ринкове і державне регулювання, а в часі індустріальний розвиток з інформаційним (інтелектуальним) його типом. Перша складова означає охоплення всієї системи відносин, а друга історичну спрямованість системи господарювання, насамперед, становлення нового інформаційного (інтелектуального) способу виробництва [2, c. 55].          Розробка високоефективного господарського механізму функціонування аграрного виробництва в ринкових умовах вимагає чіткого з’ясування економічної сутності цього механізму, його структури, взаємозв’яку з іншими економічними категоріями. Адже від ефективності функціонування АПК залежить продовольча безпека країни [2]. В останні роки катастрофічно знижується вітчизняний потенціал виробництва сільськогосподарської продукції, продуктивність праці, ефективність виробництва, скорочується величина інвестицій в галузь [2]. Тому в сучасних умовах необхідно формувати ефективний господарський механізм розвитку аграрного сектора, який би забезпечив відтворення суспільного продукту в розмірах, здатних задовольнити кількісні й якісні суспільні потреби в продовольчих товарах [2, c. 91].          Значна кількість публікацій з проблем формування та удосконалення господарського механізму свідчить про важливість і актуальність цих проблем для досягнення ефективного функціонування аграрного сектора. Вивченню теоретичних і методичних проблем господарського механізму функціонування сільськогосподарського виробництва присвячені наукові роботи вчених - аграрників: В.Г.Андрійчука, В.І. Бойка, Є.М. Лебідя, К.А.Лебедєва, В.Я. Амбросова, Л.І. Абалкіна, Ф.В. Зінов’єва, І.С. Завадського та ін [3, 23, 31, 47, 78, 98]. Поняття «господарського механізму» в економічній літературі є дискусійним. Одні автори ототожнюють його із системою керування економікою, інші - розглядають як комплекс господарських і організаційних принципів, треті як сукупність форм і методів господарювання тощо. В юридичних дослідженнях, навпаки, намітився широкий і в принципі однаковий підхід до розуміння цього явища [2, c.85]. Господарський механізм розглядається як узята в єдності вся сукупність економічних, організаційно-правових, морально-політичних і інших засобів впливу держави на суспільно-виробничі відношення, на виробництво [2, c. 124].          

Вся работа доступна по Ссылке