Динаміка виробництва продукції рослинництва та ефективності діяльності аграрних підприємств

          Одним з основних галузевих напрямів вітчизняного аграрного виробництва було і залишається виробництво зерна. Зерно, як товар, має продовольче, технічне та кормове значення. Його використовують для виготовлення продуктів харчування (хліб, крупи, кондитерські вироби і т. п.), як корм для тварин, від якого залежить успішний розвиток тваринництва, а також як сировину в багатьох галузях промисловості (у пивоварінні, виробництві спирту, крохмалю і т. п.). Зернові ресурси надають державі певну незалежність, економічну і політичну.           Зернові прийнято поділяти на озимі і ярі. Для свого розвитку озимі зернові потребують понижених температур – від 0 до 10Cº, в відмінності від ярих. За рахунок відповідного клімату, на території України вирощують практично всі зернові культури. Це дає можливість не тільки забезпечувати потреби держави необхідними зерновими, а й займати не останнє місце на світовому ринку зерна.          Найбільша частка у виробництві зернових культур належить пшениці, ячменю та кукурудзі. Пшениця, перш за все, використовується в їжу, з неї випікають хліб, вона незамінна при виробництві манної крупи, макаронів, кондитерських виробів. Озима і яра пшениця мають майже однакове продовольче значення, однак озима більш цінна з точки зору організаційно-господарського значення – вона висівається восени, збирається раніше ніж яра, це все дозволяє більш ефективно використовувати трудові ресурси і засоби виробництва. Також яра пшениця поступається озимій по певним біологічним ознакам – низька продуктивна кущистість,висока вимогливість до вологи, менш розвинена коренева система, невисока стійкість проти бур’янів особливо на початку росту рослин [111]. Найкращими попередниками для вирощування зерна пшениці, яка більш вибаглива в цьому відношенні ніж інші зернові, є чисті і зайняті пари, багаторічні трави, зернобобові культури та ін.           Важливе значення в тваринництві, як один з найпоживніших кормів, має зерно ячменю, також воно є сировиною для пивоварної, харчової, фармацевтичної, текстильної, кондитерської, шкіряної промисловості. В Україні розвивається пивоварна промисловість, основною сировиною для якої є ячмінь, а також розширюється виробництво ячмінного солоду. Суттєвим резервом збільшення виробництва і якості зерна ячменю є створення нових сортів, раціональне розміщення в сівозміні – що може дати збільшення врожайності на 40 % в порівнянні з небажаним попередником [112]. Найкращими попередниками для ячменю можуть бути ті культури які залишають у землі достатньо вологи і поживних речовин (багаторічні трави, овочеві культури, кукурудза, горох та ін.). Своєчасне збирання і доведення зерна ячменю до високих кондицій, також дає можливість збільшення збору урожаю і підвищення його якості.           Одна з найбільш урожайних зернових культур - кукурудза, її зерно використовують в продовольчих цілях (з неї виготовляють борошно, крохмаль, крупи, пластівці, спирт і т. п.), як концентрований корм (зерно, зелена маса, силос). За біологічним потенціалом, кормовими властивостями, рівнем продуктивності зерно кукурудзи переважає всі інші зернові культури. Зерно вирощується на продовольчі цілі (20 %), технічні (15 – 20 %), фуражні (60 – 65 %). Кілограм зерна містить 1,34 кормових одиниць, 78 г перетравного протеїну, 65 – 70 % вуглеводів, 9 – 12 % білків, 4 – 8 % рослинної олії і близько 2 % клітковини. Містяться вітаміни А, В, Е, С, амінокислоти, мікроелементи, мінеральні солі [113]. Кращими попередниками для кукурудзи є озима пшениця, зернобобові, ранні зернові, кукурудза на силос, гречка, картопля та ін. На території України також вирощуються і інші зернові культури, серед яких значні площі займають посіви жита, овесу, гречки і проса. Жито – одна з найважливіших продовольчих культур країни, з неї випікають чорний хліб, який по калорійності перевищує пшеничний. Його використовують на кормові цілі (силос, сінаж, зелений корм, сіно), в промисловості (крахмал, патока), ржана солома - підстилочний матеріал для тварин.           Висока місткість в зерні вівса білка, крохмалю і жиру надає йому харчову і кормову цінність. Із нього виробляють крупи, печиво, використовують для приготування киселю, каш. Вівсяна солома гарний корм для коней і домашньої птиці, її харчові властивості більш цінні ніж у інших зернових культур.           Гречка – одна з найважливіших круп’яних культур. Найважливіший продукт, який виробляють з неї – гречана крупа, яка має високі дієтичні і смакові властивості. Як медоносна рослина сприяє розвитку бджільництва.           Просо – круп’яна культура з якої виробляють пшоно. Просо також є кормом для домашньої птиці. Його солому використовують як корм для великої рогатої худоби та коней.          Протягом останніх років в умовах лібералізованого цінового механізму вітчизняного ринку зерна, ефективність основної діяльності сільськогосподарських товаровиробників продовжує знижуватися. Про це свідчить і той факт, що питома вага збиткових сільськогосподарських підприємств збільшується і на сьогодні сягає майже третини від їх загальної кількості. Одним з основних факторів, що визначає здатність суб’єкта здійснювати ефективну виробничо-комерційну діяльність, є конкурентоспроможність, під якою більшість дослідників розуміє здатність товаровиробників до суперництва на внутрішньому та зовнішніх ринках. Головним індикатором конкурентоспроможності підприємства є наявність та успішний збут його продукції на цільовому ринку. Основними взаємопов‘язаними чинниками, які визначають конкурентоспроможність – є якість і ціна товару.          При визначенні ефективності діяльності підприємств необхідно оцінити конкурентоспроможність продукції зерна вітчизняного агропромислового комплексу на внутрішньому і зовнішньому ринках.          За виробництвом основних видів зернових культур Україна, за даними FAO [108] займає провідне місце серед країн світу: третє місце по виробництву зерна ячменю, четверте місце по житу, шосте місце – вівсу, дев’яте місце – гречці, десяте місце – пшениці.           Детальніше розглянемо сучасну структуру виробництва зернових у світі. Питома вага України у світовому виробництві зернових культур за 2010/2011 маркетинговий рік (МР) складає 2,20 % (38,5 млн. т), тобто вона займала дев’яте місце серед виробників зерна у світі, а серед експортерів - шосте (табл. 2.1). За 2011/2012 МР Україна займала шосте місце серед країн світу, як по виробництву (56,0 млн. т) так і по експорту зерна (23,0 млн. т). Як свідчать статистичні дані світова ситуація на ринку зерна з 2007 р. по 2012 р. практично не мала суттєвих змін, тобто, як і раніше провідні країни – виробники зерна, зберігають позиції на ринку щодо обсягів виробництва. Перше місце у світовому виробництві зерна належить США (20,45%) з виробництвом 378,3 млн. т за 2011/ 2012 МР, друге – Китаю (17,25 %) з виробництвом 319,0 млн. т, на третьому місці ЄС-27 (15,38 %) – 284,5 млн. т.           В 2011/2012 МР світовий обсяг виробництва зерна склав – 1849,9 млн. т, який перевищує обсяги виробництва у 2010/2011 МР на 99,0 млн. т. Виробництво зерна в Україні за останні роки, в цілому також зростає, але це зростання не є сталим по рокам. Так виробництво зерна за 2011/2012 МР у порівнянні з 2010/2011 МР зросло на 45,5 % (з 38,5 до 56,0 млн. т), а експорт зерна зріс з 12,1 до 23,0 млн. т ( на 90,1 %) [109].          Найбільша частка у світовому виробництві зернових культур належить кукурудзі - 36,3%, пшениці - 30,3%, рису - 19,8% та ячменю - 6,5% [109]. На даний час пшеницю вирощують 184 країни світу на всіх континентах земної кулі [110]. Найбільшу частку в світовій структурі виробництва пшениці займають країни ЄС-27 – 20,9 %, Китай – 17,8 %, Індія – 12,5 %. Україна в світовій структурі виробництва пшениці за 2010/2011 МР займає десяте місце, її частка у світовому виробництві складає 2,59%. В 2011/2012 МР лідерство у виробництві зерна пшениці належить тим же країнам: ЄС-27 – 19,7 %, Китай – 16,9 %, Індія – 12,5 %, а Україна теж на десятому місці з дольовою часткою у світовому виробництві пшениці 3,2% (рис. 2.1) [109].          

Вся работа доступна по Ссылке