Використання резервів підвищення ефективності на післязбиральній та збутовій стадіях
Виконання всіх процесів виробництва та реалізації зерна пов‘язане з використанням матеріально-технічних ресурсів. Їх рівень, повнота забезпечення та ефективність використання багато в чому визначає рівень як окремих показників так і ефективність виробництва в цілому [158 - 160]. Слід відмітити, що підприємства з високим рівнем ресурсного забезпечення виробництва зерна спроможні впроваджувати у виробництво прогресивні технології виробництва, з використанням високоякісного посівного матеріалу сучасних сортів і гібридів, широкого застосування добрив та новітніх засобів захисту рослин, сучасних технологій післязбиральної обробки та зберігання врожаю, що забезпечує високу ефективність виробництва зерна і найбільш вигідні схеми збуту продукції та в підсумку розширене відтворення їх капіталу. Підприємствам з задовільним рівнем ресурсного забезпечення пошук шляхів до поліпшення економічної ситуації потрібно виконувати створенням умов для оптимального забезпечення ресурсами вирішальних складових виробничого процесу, як основних передумов здійснення успішної виробного-комерційної діяльності. При цьому головними задачами ресурсного забезпечення виробництва зерна є створення умов для залучення основних засобів та коштів для фінансування матеріальних та нематеріальних витрат при реалізації процесу виробництва та збуту зерна.
Враховуючи складний фінансовий стан, багато підприємств розширюють використання енергозберігаючих технологій підготовки ґрунту до посіву зернових культур, що суттєво знижує виробничі витрати, але поряд з цим знижує і якість підготовки, що погіршує як умови проростання та розвитку рослин так і умови виконання наступних операцій виробництва зерна. Це призводить як до зниження урожайності зернових культур та якості отриманого врожаю, так і до збільшення витрат на догляд за посівами. Крім того, неякісна підготовка ґрунту призводить до зниження продуктивності та якості виконання операції технічними засобами, що виконують в подальшому технологічні операції та унеможливлює використання більш сучасних машин для їх виконання. Але з іншого боку, навіть пріоритетне фінансування виконання обробітку ґрунту, не гарантує прибутковість в цілому виробничо-комерційної діяльності підприємства по виробництву зерна.
Суттєвий вплив на ефективність виробництва зерна має насіннєвий матеріал. Високоякісне насіння за сприятливих умов спроможне забезпечити високу урожайність та якість отриманої продукції. Але з іншої сторони якісне насіння має високу вартість і в структурі виробничих витрат складає до 20 % виробничої собівартості. За несприятливих кліматичних та виробничих умов використання високоякісного насіння не забезпечить навіть простого відтворення капіталу.
Підприємствам з недостатнім рівнем забезпеченості ресурсами доцільно вибирати посівний матеріал з урахуванням якості виконання попередньої операції (підготовки ґрунту), а також ресурсних та фінансових можливостей забезпечення відповідного рівня виконання операцій догляду за посівами. Важливою складовою підвищення ефективності виконання посіву та догляду за посівами є рівень та стан активної частини основних засобів для їх виконання. Слід відмітити, що для висіву високоякісного насіння необхідно обов‘язково використовувати сучасні високопродуктивні посівні машини, які спроможні забезпечити точний висів заданої норми насіння в кращі агротехнічні строки, і тим самим, створити умови для повної реалізації потенціалу насіння в контексті підвищення урожайності та якості продукції. Прийнятних показників виконання посіву насінням помірної якості більшість підприємств досягає використанням традиційної вітчизняної техніки за рахунок збільшення норм висіву. При наявності ресурсів для забезпечення умов росту і розвитку рослин такий підхід інколи дозволяє досягти розширеного відтворення розміщеного капіталу.
Наявність у підприємстві ресурсного забезпечення яке дозволяє застосовувати повну систему удобрення та комплексну систему захисту рослин підвищує реалізацію біопотенціалу зернових культур на 20 % [161]. За сприятливих кліматичних умов навіть помірніші, науково обґрунтовані за вмістом поживних речовин дози внесення добрив, при дрібному способі їх внесення, забезпечують суттєву прибавку як урожайності, так і якості отриманої продукції. Нажаль, сучасне землеробство в Україні залишається недостатньо захищеним від несприятливих погодних умов.
Одним з перспективних напрямків покращення ресурсного забезпечення виробництва продукції рослинництва є створення систем зрошення полів. Незважаючи на необхідність великих капіталовкладень для створення таких систем, вони спроможні в певній мірі компенсувати неякісне виконання підготовки ґрунту до посіву, порушення оптимальних строків та якісних показників сівби, в значній мірі замінити технічні засоби для внесення добрив, хіммеліорантів, пестицидів, гербіцидів та підвищити ефективність їх використання, захистити посіви від пізніх весняних заморозків та літньої засухи і суховіїв. Таким чином вкладання коштів у створення зрошувальних систем в значній мірі підвищує ефективність ресурсного забезпечення виконання всіх операцій вирощування продукції рослинництва.
Збирання врожаю є завершальною операцією в технології вирощування сільськогосподарських культур. Період збирання зернових культур обмежений агротехнічними строками. Через 7-10 діб від початку повної стиглості настає перестиглість, вологість зерна знижується до 7-9 % і під час обмолоту воно травмується, а значна частина осипається з колосків. Втрати зерна пшениці від осипання на 20 день після досягнення повної стиглості перевищують 30 % [161].
Очевидно, використання сучасних високопродуктивних зернозбиральних комбайнів за сприятливих умов забезпечить швидке і якісне збирання врожаю з мінімальними втратами. Але такі комбайни мають високу вартість. Крім того, при збиранні врожаю на невеликих за розмірами полях, забур‘янених посівах, або у несприятливих погодних умовах у сучасних високопродуктивних комбайнів, особливо зарубіжного виробництва, суттєво знижується не лише продуктивність та якість зібраного врожаю, а й ефективність їх використання в цілому.
В таких умовах більш ефективне комбіноване збирання врожаю з використанням прямого і роздільного комбайнування. Використання валкових жаток та вітчизняних збиральних комбайнів забезпечує в таких умовах не лише вчасне і якісне збирання врожаю, а в більшості випадків зменшення втрат біопотенціалу при збиранні врожаю і підвищення показників ефективності виробництва зерна [161].
Завершальною операцією виробництва зерна є післязбиральна обробка зернової частини врожаю. Якщо всі попередні операції вирощування зерна спрямовані в першу чергу на збільшення кількості і біологічної якості зерна, то післязбиральна обробка повинна забезпечити доведення вирощеного зерна до товарного стану вищих ґатунків з більшою ціною реалізації та вищою конкурентоспроможністю [162]. Для отримання більш вагомих фінансових результатів виробництва зерна, втрати повноцінного зерна у відходах під час післязбиральної обробки необхідно звести до мінімуму.
Слід зазначити, що підприємства з високим рівнем ресурсного забезпечення, за рахунок чіткого виконання повного регламенту заходів сучасних технологій, за сприятливих кліматичних умов, спроможні отримувати високі врожаї високоякісного зерна. В таких випадках задачі післязбиральної обробки зернової частини врожаю зводяться до відокремлення незначної частини домішок незернової частини врожаю, мінеральних домішок та травмованого зерна основної культури.
Для виконання таких задач, як вітчизняна промисловість (наприклад, Житомирський завод «Вібросепаратор») так і зарубіжні фірми Німеччини, Голландії, Канади та інших країн виготовляють технологічні лінії в яких основний матеріал проходить послідовну обробку на декількох машинах з відокремленням домішок у відходи. На виході з технологічних ліній отримують один вид готової продукції, а відходові фракції, їх отримується близько десяти об’єднують в три потоки: легкі домішки (виносяться в атмосферу разом з повітрям, що використовується для розділення зернових сумішей), фуражна суміш та відходи очистки, які включають незернові домішки та деяку частину подрібненого зерна і зерна із залишками колосків. Відходи очистки здебільшого в підприємствах не використовуються.
За несприятливих погодних умов вирощене зерно часто отримують неоднорідне за якісними показниками. В таких випадках до післязбиральної обробки необхідно ставити додаткову задачу – додаткове сортування зерна з виділенням у різні фракції зерна різної якості. Слід зазначити, що у підприємствах з недостатнім рівнем ресурсного забезпечення, такі задачі до післязбиральної обробки необхідно ставити навіть за сприятливих погодних умов. Адже порушення технологій виробництва призводить до отримання різного за якістю зерна, навіть при високих урожаях у сприятливих умовах.
Використання для післязбиральної обробки такого урожаю традиційних технологічних ліній, навіть сучасних зарубіжних, не завжди забезпечує якісне виконання задачі і пов‘язане з необхідністю пропускати матеріал декілька разів через технологічні лінії. Це призводить до збільшення втрат повноцінного зерна у відходах, зростання собівартості післязбиральної обробки та отримання великої кількості зерна помірної якості, якого багато на ринку з заниженою закупівельною ціною. Реалізація зерна за такою ціною не забезпечить підприємствам навіть простого відтворення їх капіталу і призводить до збитковості виробництва. На післязбиральному та збутовому етапах виробництва зерна забезпечити його ефективність можливо лише за рахунок підвищення ціни реалізації. При сформованому ринку зерна цього можна досягти лише за рахунок підвищення якості зерна. Очевидно, що цього можна досягти лише за рахунок використання додаткових виробничих резервів з підвищення ефективності післязбиральної обробки вирощеного врожаю.
