Оцінка впливу кліматичних змін на аграрний сектор України

          Аграрний сектор економіки України підпадає під найбільші природно-кліматичні ризики саме в останні десятиліття, коли намітилися тенденції зміни клімату. Очікуване підвищення температури вплине на усі аспекти аграрного господарювання, торкнувшись і рослинництва, і тваринництва. Тож необхідно не лише слідкувати за поточною ситуацією в секторі, але й передбачати можливі майбутні зміни, щоб пристосовуватися до них і намагатися зменшити їхні негативні наслідки, що особливо актуально в умовах існуючих кліматичних змін.         

Динаміка вітчизняного аграрного виробництва характеризується різнорідними тенденціями, які відображають процеси спаду / зростання. Поясненням зазначеного є комплекс протиріч, насамперед економічного, екологічного та соціального спрямування.         

З економічних позицій, йдеться про недосконалу структуру аграрного виробництва з переважанням господарств населення. Щодо значної частини аграрних підприємств, то економічна ефективність їх функціонування низька, а в окремих випадках вони збиткові. Робота таких підприємств відображає недостатній стан вітчизняної агрокультури на агротехнічному, агрохімічному, селекційному, екологічному рівні. Це, відповідно, зумовлює значну кількість соціально-економічних та соціально-культурних проблем, відображенням чого є низький рівень доходів сільського населення та недостатньо розвинена інфраструктура сільської місцевості. Причинами другого порядку є низький рівень механізації та автоматизації на рівні окремих аграрних підприємств, особливо в селянських і фермерських господарствах, недостатністю або відсутністю необхідних коштів для оновлення, модернізації, застосування сучасних технологічних програм прогресивного розвитку. Крім того, для окремих приватних господарств складно застосувати державні інноваційні програми.         

З екологічних позицій, розвиток вітчизняного аграрного господарювання сьогодні супроводжується значною кількістю недосконалостей та відповідних проблем, які, з певною періодичністю, виявляються в рослинництві, тваринництві. Початково це пов’язано зі структурними змінами сільськогосподарських угідь, у тому числі під впливом природно-кліматичних особливостей, як наслідок збільшення земельних територій, які безпосередньо задіяні у процесі землеробства. За екологічними показниками це означає заміну природних ландшафтів на антропогенні, що супроводжується порушенням відлагоджених взаємодій у екосистемах через зменшення природного різноманіття.         

На сучасному етапі, в умовах динамічних змін кількості та спеціалізації діючих вітчизняних аграрних господарюючих суб’єктів, структура сільськогосподарських угідь зазнає окремих модифікацій. Насамперед, це знаходить відображення щодо державних підприємств та фермерських господарств. Розвиток сільськогосподарських угідь залежить від їх безпосередньої структури (заданої в часі та просторі) та структури виробництва основних сільськогосподарських культур (насамперед, це стосується зернових та овочевих культур) та деяких інших параметрів          

Вся работа доступна по Ссылке