Види і форми пенсійного забезпечення

Розвиток видів і форм організації, а також методів фінансування пенсійного забезпечення знаходяться в значній залежності від специфіки соціально-економічного життя країни, історичних умов формування. Водночас класифікація механізмів фінансування пенсійного забезпечення дає можливість вивчати та аналізувати такі системи в цілому, а також окремі їх компоненти.

На сучасному етапі, коли система пенсійного забезпечення в Україні знаходиться в стані реформування, вкрай важливим є вивчення міжнародного досвіду. Насамперед, це пов’язано з можливістю визначення провідних форм і методів організації системи пенсійного забезпечення, в тому числі варіантів реалізації розподільчого та накопичувального компонентів.

 Окрім того, виникає можливість проаналізувати характер впливу запровадження реформаційних заходів на ефективність систем пенсійного забезпечення, що дозволяє зменшити  ризики при реформуванні національної системи. Таки чином, це є підґрунтям для формулювання пропозицій щодо підвищення ефективності національної системи пенсійного забезпечення.

В переважній більшості країн світу існують схеми розподільчого характеру, які відносять до першого рівня систем пенсійного забезпечення. Це державне забезпечення, що має обов’язковий характер, головне завдання якого полягає в матеріальному забезпеченні осіб похилого віку на базовому рівні. Основними формами реалізації даного компонента є базові, цільові та мінімальні пенсії. Так, наприклад, базова пенсія передбачає однаковий розмір виплат для всіх пенсіонерів. Іноді існує залежність розміру пенсії від кількості відпрацьованих років, але не від попереднього рівня заробітку. Окрім того, додатковий дохід з інших джерел не впливає на право отримання базової пенсії. Найбільш поширеною практика базових пенсій є в групі економічно високорозвинених країн – Великобританія, Данія, Канада, Люксембург, а також в деяких східноєвропейських країнах – Литва, Хорватія, Естонія, Чехія.

На відміну від базових, цільові пенсії забезпечують більш високі виплати менш забезпеченим пенсіонерам і знижені для більш заможних. В міжнародній практиці по-різному визначається залежність розміру цільової пенсії від доходу пенсіонера. Розмір такої пенсії може залежати від рівня пенсійних виплат, які отримує пенсіонер або враховувати також інші види доходу пенсіонера та активи, що йому належать. Найбільш поширені цільові програми в країнах ОЕСР, а також в країнах Латинської Америки і країнах Карибського басейну.

Мінімальні пенсії, так само як і базові, мають забезпечити пенсійний дохід не нижче певного рівня, проте, мають характер дохідно-орієнтованого пенсійного забезпечення. Тобто, для отримання такої пенсії, необхідно сплачувати відрахування на потреби пенсійного забезпечення протягом  визначеної кількості років.

Таким чином, незважаючи на різницю у формах розподільчого компонента пенсійного забезпечення, більшість країн світу використовує інструменти, що забезпечують підтримку осіб похилого віку на базовому рівні. Відповідно до української практики, рівень базових потреб визначається прожитковим мінімумом для осіб, що втратили працездатність.

Вся работа доступна по <a href=

"  http://mydisser.com/ru/catalog/view/16987.html " target="_blank">Ссылке</a>

</p>