Быстрый переход к готовым работам
|
Оцінка типу інноваційного потенціалу машинобудівного підприємстваПитання оцінювання та розвитку інноваційного потенціалу підприємств розвинули Вакульчик О.М., Денисов А.А., Кравченко С.І., Любімов В.І., Михайлов Л.М., Осипов Ю.М. Зокрема, у роботах цих вчених доведено необхідність розвитку методів оцінювання й моніторингу інноваційного потенціалу підприємств, як інструмента управління формуванням інноваційного потенціалу в умовах швидкозмінного ринкового середовища, що є практично єдино можливим шляхом забезпечення стабільного економічного росту підприємства [14, 21, 42, 54, 66, 79]. У сучасній економічній літературі приділяється велика увага проблемам ефективності діяльності підприємств. При цьому багато авторів наголошують на комплексності і багатогранності цієї категорії. Так, на думку Крейніна М.Н., "ефективність підприємства повинна оцінюватися багатокритеріальним і багаторівневим образом, включаючи вимоги всіх його контрагентів і самого підприємства як економічного суб'єкта, що здійснює протяжне в часі об'єднання виробничих, ринкових та інноваційно-відтворювальних процесів" [43, с. 10]. Таким чином, важливою складовою ефективності діяльності підприємства є ефективність реалізованих ним інноваційних проектів. Вважається, що впровадження нововведень на підприємствах може дати чотири види ефекту: економічний - виявляється в одержанні прибутку від ліцензійної діяльності, а також від упровадження нововведень у виробничо-господарську діяльність підприємств, у прирості обсягу продажів, скороченні строків окупності інвестицій, поліпшенні використання виробничих потужностей і інших ресурсів підприємства (основного й оборотного капіталу, кадрів і т.д.); науково-технічний - виражається в кількості зареєстрованих авторських посвідчень, збільшенні питомої ваги прогресивних технологій, підвищенні організаційного рівня виробництва і праці, підвищенні конкурентноздатності підприємства і його товарів на ринку; соціальний - виявляється в прирості доходів працівників, підвищенні ступеня задоволення їхніх потреб, збільшенні числа робочих місць, поліпшенні умов праці і відпочинку і т.п.; екологічний - знаходить вираження в зниженні викидів у навколишнє середовище, підвищенні екологічності товарів, що випускаються, скорочення величини штрафних санкцій за порушення екологічного законодавства [48]. При цьому в роботі Бугас Н.В. відзначається, що "економічний ефект розробки, чи впровадження продажу нововведень може бути потенційним чи фактичним, а науково-технічний, соціальний чи екологічний ефект може мати форму тільки потенційного економічного ефекту" [11, с. 30]. В даний час оцінку ефективності інноваційних проектів роблять, керуючись Методичними рекомендаціями з оцінки ефективності інвестиційних проектів. Відповідно до Методичних рекомендацій виділяють наступні види ефективності: 1. Ефективність проекту в цілому, у тому числі: - суспільна (соціально-економічна) чи народногосподарська, - комерційна. 2. Ефективність участі в проекті, у тому числі: - для підприємств, - для акціонерів, - для структур більш високого рівня (регіональна, галузева, бюджетна). Стосовно підприємства, у межах якого освоюється інновація, зазначені види ефективності можна підрозділити на зовнішню і внутрішньогосподарську ефективність. Цим підходом можна обмежитися у випадку, якщо впроваджується інновація локального рівня, що не має істотного соціального, регіонального чи бюджетного значення. Відповідно до сформованої практики в таких випадках визначаються наступні показники економічної ефективності проекту: чистий дисконтирувальний дохід, індекс прибутковості, внутрішня норма прибутковості, період окупності інвестицій. Можна доповнити ці показники оцінкою впливу інновацій на основні показники фінансового стану й ефективності використання ресурсів підприємства. При цьому представляється можливою ув'язування усіх вищевказаних характеристик воєдино на основі використання принципів індикативного аналізу. Крім того, можна внести ряд уточнень у методику оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням специфіки інноваційних інвестицій. При оцінці методики інноваційного потенціалу ми використовували й елементи оцінки методики інноваційного проекта, який вивчали також наступні автори: Залогіна К.І., Кузьмін О.Т., Павелко І.М., Фаринович І.В., Шегда А.В. [32, 45, 83, 130, 142]. Оцінка інноваційного потенціалу заснована на наступних положеннях, згідно праць Бугас Н.В., Гриньков А.В., Москаленко В.П., Партин Г.О., Пилипенко А.П., Чаговець Л.О., Чухрай Н.І. [11, 18, 72, 85, 86, 138, 140]. 2. Оцінка інноваційного потенціалу не зводиться до одного абсолютного показника і заснована на зіставленні комплексу показників організації з відповідними характеристиками інноваційного потенціалу підприємства-лідера, основних конкурентів або з середніми по галузі і т.д. Для оцінки інноваційного потенціалу системи може застосовуватися діагностичний підхід. В даному випадку системою може виступати як підприємство в цілому, так і його підсистеми. Певний інтерес представляє методика залучення нових технологій в господарський оборот, в якій автор пропонує два методичні підходи до оцінки управління інноваційним розвитком підприємства : 1. Оцінка інноваційної активності, що спрямована на аналіз поточного стану підприємства і визначає його подальші можливості інноваційного розвитку;
Вся работа доступна по <a href= " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16989.html " target="_blank">Ссылке</a> </p> |
|