Діагностика гіперчутливості до алергенів тарганів

Аналіз літератури з питань ІА свідчить про те, що більша частина публікацій вітчизняних та закордонних авторів присвячена вивченню поширеності ГЧР до алергенів перетинчастокрилих комах в різних регіонах та серед різних категорій населення, ролі епідеміологічних факторів, спадковості у виникненні алергії, дослідженню механізмів АР та можливостям  терапії хворих. Значно менше уваги приділяється питанню діагностики ІА.

          Доказами наявності алергії до комах і в тому числі до тарганів є: 1) зв’язок клінічних проявів АЗ з контактом з певною комахою; 2) наявність позитивних шкірних тестів з екстрактами з тіл комах та продуктами їх життєдіяльності; 3) наявність в сироватці крові хворих специфічних IgE-антитіл до даних інсектних алергенів [33, 79].

Перший крок у діагностиці АЗ – це збір алергологічного анамнезу з метою встановлення клінічного діагнозу, виявлення тих факторів ризику, які сприяли розвитку захворювання, а також, хоча б орієнтовно – причинно-значимого алергену або групи алергенів [40, 60, 67]. На думку Є.В. Синьова, кваліфіковано зібраний анамнез дозволяє виставити діагноз у 70% випадків [71].

Діагноз алергії до тарганів може бути встановлений на основі анамнестичних даних [79, 203, 238]. При зборі алергологічного анамнезу звертає на себе увагу той факт, що у виробничих приміщеннях, в житлових кімнатах, приміщеннях для приготування їжі, ванних кімнатах хворих на БА та/або АР мешкають або мешкали недавно таргани, контакт з алергенами яких викликав загострення відповідних АЗ, а елімінація тарганів навпаки викликала стан ремісії.

          Важливе місце в діагностиці алергії до тарганів, як і для інших АЗ, займають шкірні тести з алергенами, зокрема ПТ. Дані, що були наведені нами в таблиці 1 відносно поширеності ГЧ до АлТ в різних країнах світу, засновані насамперед на результатах ПТ з АлТ, які вже стали рутинним методом алергологічного обстеження пацієнтів. Так, шкірний ПТ в європейських країнах вже давно став стандартним методом діагностики сенсибілізації до багатьох алергенів и виконується в різних клінічних центрах. В останні роки в загальну для країн ЕС діагностичну панель інгаляційних алергенів внесені АлТ, як важливий етіологічний фактор розвитку БА та АР [143].

          На високу інформативність шкірних тестів в діагностиці ГЧ до АлТ та інших комах у хворих на БА та АР вказує [220, 226]. Так, при обстеженні за допомогою шкірного ПТ дітей з БА та/або АР позитивні результати із сумішшю P.a. та B.g. були виявлені у 24,3% дітей з Польщі та у 60,9% обстежених з Аргентини. Майже аналогічні дані отримали при обстеженні дітей різного віку з БА автори роботи [207]. Так, ГЧ до АлТ виявлена ними у 24% дітей до 4-х річного віку та у 71% обстежених більш старшого віку. При цьому сенсибілізація до кліщів мала місце в 13% та 65% випадків відповідно. У 12,7% італійських дітей-атопіків за допомогою ПТ з АлТ також був діагностований стан ГЧ до відповідних алергенів [190]. У 60% хворих на БА зареєстровані позитивні результати тестів з АлТ [114, 158].

          За даними шкірного ПТ висока частота сенсибілізації до АлТ відмічена у дорослих хворих на БА та дітей в Марокко [84], Китаї [141], Аргентині [200], Ірані [205], Туреччині [241]. Позитивні результати ПТ  виявлені у 12,2% осіб з атопією та у 4,7% обстежених без ознак атопії, що додатково підкреслило високу інформативність цього методу шкірного тестування в діагностиці IgE-залежних ГЧР [166].

         M.B. Al Manjra et al. [169] пропонують виконувати шкірні ПТ із стандартизованими алергенами кліщів, пліснявих грибів, пилку трав, дерев, кущів, епідермісу котів, собак, а також із сумішшю екстрактів 2 основних видів тарганів - B.g. та P.a. За даними шкірного тестування, серед хворих на БА дітей ГЧ до АлТ займає друге місце, поступаючись за частотою лише алергії до кліщів ДП (95% та 41% обстежених відповідно). Дещо інші результати наводять автори роботи [203]. На їх думку, у дітей з БА в США поширеність АТ навіть перевищує частоту ГЧ до кліщів (37% та 35% відповідно).

          Необхідність введення АлТ у панель для проведення ПТ з різноманітними алергенами у хворих на БА та осіб з бронхіальною гіперреактивністю в Гонг Конзі та Монголії обґрунтовують також автори робіт [232, 238].

          Важливим методом діагностики алергії до тарганів є визначення вмісту відповідних алергенів у побутовому пилу житла осіб з АЗ. Таргани присутні, за даними J.A. Bernstein [108], в більшості домів, де мешкають хворі на БА та/або АР, навіть якщо пацієнти їх і не помічають. Так, на думку G.H. Stollerman [222], I. Stelmach et al. [220], D. Nacapunchai [184], в домівках жителів США, Польщі і Таїланду в 50-81,7% досліджень реєструється високий рівень АлТ, які поєднуються з алергенами кішки та кліщів Dermatophagoides. Крім того, висока концентрація (в нормі менше 0,003 мкг/г) АлТ Bla 2 мала місце в 71% зразків пилу та 22%  проб повітря  в середніх школах США [117]. Автори роботи  [119] обстежили 831 житло в США і виявили, що концентрація Bla g 1 вище 2,0 Од/г, яка асоціюється з ГЧ до цього алергену, має місце в 11% спальних кімнат та 13% кухонь. Більш висока концентрація АлТ (навіть в 5 разів більше, ніж алергенів кліщів і кішок, на думку авторів роботи [203]) відмічається у спальних приміщеннях, а також у висотних домах старої конструкції, без центрального опалення та в домах, де мешкали сім’ї з низьким матеріальним достатком. Те, що найбільш небезпечна для розвитку БА концентрація АлТ, зокрема B.g., в житловому приміщенні більше 2,0 Од/г підтверджують і D.R. Gold et al. [138]. За їх спостереженнями, при рівні АлТ в пилу від 0,05 до 2,0 Од/г 81% сімей не помічають присутність тарганів у приміщеннях, а якщо вона перевищує 2,0 Од/г, то 71% сімей вже знаходять цих комах візуально. При цьому слід підкреслити, що рівень АлТ був високим на протязі ще декількох місяців після їх знищення, на підставі чого автори робіт [128, 129, 210, 236] стверджують, що немає абсолютно ефективних методів для знищення яєць тарганів і тому необхідно здійснювати контроль за популяцією цих комах протягом багатьох місяців, а також проводити повторні заходи по зменшенню концентрації АлТ в 95% житлових будинків

Наступний етап специфічної діагностики – лабораторні тести або тести in vitro. Показаннями для їх проведення є випадки, коли результати шкірного тестування виявляються хибнопозитивними або хибнонегативними. Іноді тести in vitro можуть бути першими або єдиними методами діагностики ІА. Це стосується тих випадків, коли неможливе або протипоказане проведення тестів іn vivo – у ранньому дитячому віці, при перенесеному анафілактичному стані, під час прийому пацієнтом антигістамінних або глюкокортикостероїдів, при зміненій реактивності шкіри [24, 148, 208].

          При цьому, на думку авторів робіт [33, 79], найбільшу інформативність із тестів in vitro мають методи імуноферментного або хемілюмінесцентного аналізу. На високу інформативність імуноферментного аналізу у виявленні підвищеного титру антитіл до АТ вказують також C.H. Wu, J.L. Lan [239] та L.K. Arruda [97].

          О.Л. Ласиця та ін. [40], A. Manjra et. al. [169]  і M. Morgan et. al. [177] вважають, що достовірною ознакою етіологічної ролі АлТ в розвитку БА та АР у дітей є виявлення специфічних IgE-антитіл за допомогою  методу радіоалергосорбентного аналізу (РАСТ), результати якого можуть бути позитивними у 60-80% хворих з ГЧ до АлТ виду Bla g1. На високу інформативність методів ELISA та імуноблотингу у реєстрації специфічного IgE до АлТ вказують автори робіт [170, 198]. При поглибленому обстеженні бронхопровокаці [52]. При цьому у хворих з позитивними шкірними тестами до АлТ вищенаведені автори виявили більш високий рівень загального IgE та транзиторну еозинофілію крові [33, 79]. На можливість використання моноклональних антитіл та методу ELISA для ідентифікації та кількісного визначення специфічних антитіл до АлТ вказують S.M. Pollart et al. [196], J. Macan et. al. [166], L. Heinzerling et al. [143].

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/25727.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>