ЕФЕКТИВНІСТЬ СПЕЦИФІЧНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ АЛЕРГЕНАМИ ТАРГАНІВ ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

Розробка концепції алергічного запалення в значній мірі змінила підходи до терапії АЗ. При цьому в лікуванні даного виду патології широке розповсюдження набули протизапальні препарати місцевої та системної дії (глюкокортикостероїди, антигістамінні, кромоглікати), а також бронхолітичні засоби, назальні деконгестанти, антилейкотрієнові препарати тощо. Однак наявність побічних ефектів фармакотерапії, а також її висока коштовність в значному ступені обмежують використання даних препаратів. Крім того, медикаментозне лікування не впливає суттєво на імунні механізми розвитку АЗ, тому така профілактика загострень захворювання в тих випадках, коли позбавити організм від дії алергену неможливо, не може бути достатньо ефективною.

Виходячи із сучасних імунологічних уявлень, що клітини імунної пам’яті можуть існувати в організмі людини невизначено довго, можна вважати, що АЗ – це теоретично невиліковні захворювання [33, 56]. Більшість фахівців вважають [11, 21, 26, 47, 56], що СІТ є єдиним методом протиалергічного лікування, що діє майже на всі патогенетичні ланки алергічного процесу і має тривалий профілактичний ефект після завершення відповідного лікування. Важливим є також той факт, що ефективність і безпечність СІТ  підтверджені з позицій доказової медицини [16, 96, 234].

За даними світової літератури [22, 40, 52, 75], ІА є АЗ, для якого СІТ є практично єдиним перспективним методом лікування. При цьому вона буває ефективною у 91,6-95,0% хворих з алергією до перетинчастокрилих комах. Але на відміну від досить широкого застосування СІТ побутовими та пилковими алергенами у осіб з БА, АР, полінозом [24, 52, 40, 56] цей метод лікування при ІА в нашій країні застосовується вкрай рідко. Досвід застосування СІТ АлТ в нашій країні взагалі відсутній. В значній мірі це пояснювалось відсутністю вітчизняних інсектних алергенів. Тому метою нашого дослідження було визначення ефективності та безпечності СІТ АлТ у осіб з БА та АР. У відповідності з даною метою були сформульовані наступні завдання: 1) установити динаміку тяжкості клінічних проявів БА і АР на фоні СІТ АлТ; 2) вивчити вплив СІТ на результати шкірних тестів з АлТ і рівень загального IgE сироватки крові; 3) порівняти результати проведення СІТ АлТ та алергеном ДП; 4) визначити побічні ефекти та безпечність застосування СІТ даними алергенами.

          Для виконання поставлених завдань СІТ АлТ або алергеном ДП була проведена у 80 пацієнтів (38 чоловіків і 42 жінки віком від 17 до 40 років) з БА або АР та ГЧ до АлТ. Серед них було 42 пацієнти з цілорічним (персистуючим) АР легкого та середнього ступеня тяжкості та 38 хворих на персистуючу БА легкого та середнього ступеня тяжкості. З числа обстежених нами осіб з АЗ 22 пацієнти (по 11 чоловіків і жінок) з АР та 20 хворих на БА (12 чоловіків і 8 жінок) отримували СІТ АлТ (рудого німецького або чорного американського). Іншим 38 обстеженим (20 осіб з АР і 18 з БА) СІТ проводилася алергеном ДП. В даній категорії осіб було по 10 чоловіків і жінок з АР та по 9 чоловіків і жінок з БА. Середній вік пацієнтів з БА і АР, що отримували СІТ АлТ, становив відповідно (27,92+ 3,32) та (27,72+2,87) років. А середній вік пацієнтів з БА і АР, що отримували СІТ алергеном ДП, становив (30,82+3,94) та (29,60+3,34) років відповідно.

          Групи хворих на БА та АР, які отримували СІТ АЛТ або алергеном ДП, співпадали не лише за статтю і віком, але й за ступенем тяжкості АЗ, супутніми захворюваннями і характером фармакотерапії (розділ 2.2), яка проводилася ним, що забезпечило можливість порівнянь  результатів лікування цих двох груп обстежених. Так, серед пацієнтів, що отримували СІТ АлТ, було 4 особи (18,18%) з АР легкого ступеня та 18 (81,82%) осіб із середньотяжким перебігом захворювання. Серед пацієнтів з АР в групі порівняння таких обстежених було 3 (15,0%) та 17 (85,0%) відповідно. Аналогічна картина мала місце і серед обстежених з БА. В групі пацієнтів, що отримували СІТ АлТ, було 12 чол. (60,0%) с персистуючою формою захворювання легкого ступеня і 8 чол. (40,0%) із середньотяжким перебігом захворювання. Серед обстежених, що отримували СІТ алергеном ДП, було 10 (55,56%) осіб  з БА легкого перебігу і 8 чол. (44,44%) із середньотяжкою формою захворювання.

Всі відібрані нами для проведення СІТ особи мали позитивні результати шкірного тестування з алергенами чорних та/або рудого тарганів. Так, серед 42 осіб, що отримували СІТ АлТ (основна група), ГЧ до чорних тарганів зареєстрована у 16 чол., до рудого таргану – 12 чол., до чорних та рудого тарганів одночасно – у 14 чол. Крім того, у даної категорії обстежених мала місце сенсибілізація й до інших внутрішньожитлових алергенів. ГЧ до алергену ДП була виявлена у 33 чол., до кліщів – у 7 чол., до алергену пір’я подушок – у 17 чол., до епідермальних алергенів – у 15 чол. Слід підкреслити, що у половини осіб з даної групи (21 чол.) сенсибілізація до алергену ДП була зумовлена не кліщовими або епідермальними алергенами, а саме АлТ.

У осіб, що отримували СІТ алергеном ДП (контрольна група), спектр причинно-знащущих алергенів був дещо іншим. Так, всі 38 обстежених мали позитивні результати шкірного тестування  з АлТ та алергеном ДП. ГЧ до кліщових алергенів була виявлена у 30 чол., до алергену пір’я подушок – у 28 чол., а до епідермальних алергенів – у 11 осіб. 

          Показаннями до проведення СІТ пацієнтам основної і контрольної груп були характерні для відповідних форм АЗ скарги хворого, анамнестичні та фізичні дані, позитивні шкірні тести з АлТ та алергеном ДП, підвищений рівень загального IgE в сироватці крові, недостатня ефективність елімінаційних заходів, що були спрямовані на внутрішньожитлові алергени,  протягом останніх 3-4 місяців. Проведення СІТ було можливим за таких умов: стан ремісії (контрольованість) БА та АР, згода обстежених, відсутність в анамнезі раніше проведених курсів СІТ АлТ та алергеном ДП та інших протипоказань для її проведення. Перед включенням в дослідження всім пацієнтам були дані додаткові рекомендації по зниженню концентрації внутрішньожитлових алергенів у житлових приміщеннях.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/25727.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>