Характеристика підстав та порядку залучення понятих під час проведення інших слідчих (розшукових) дій і процесуальних дій

Як уже зазначалось, до другої та третьої групи слідчих (розшукових) дій належать такі, що, відповідно, можуть проводитись без понятих у разі застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії), а також інші, участь понятих у проведенні яких не вважається обов’язковою.

До другої групи належать, відповідно, пред’явлення особи, трупа чи речей для впізнання, огляд трупа, огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, слідчий експеримент та освідування особи.

Підстави, умови та порядок проведення пред’явлення особи для впізнання закріплено ст. 228 КПК України. Цією нормою чинного Кодексу визначено загальні процесуальні правила проведення пред’явлення особи для впізнання, зокрема, у ч. 2 та 9 зазначено, що особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різних відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Понятий не може бути одночасно особою, яка пред’являється для пізнання. Перш ніж як пред’явити особу для впізнання їй пропонують у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються. Особі, яка впізнає, пропонують вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Якщо під час проведення цієї слідчої дії особа, яка впізнає, укаже як на особу, нею впізнану, на будь-кого з громадян, серед яких знаходиться той, що підлягає впізнанню, або на понятого, слідчий має вислухати всі доводи особи, яка впізнає, і зазначити цей факт у протоколі. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що під час пред’явлення особи для впізнання можуть залучатися спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші фахівці.

Щодо цього питання, вважаємо спірною позицію Є. Д. Лук’янчикова, який зазначає, що поняті як учасники цієї слідчої дії не наділені правами до активної діяльності. Закон відводить їм пасивну роль спостерігачів, водночас як інші учасники слідчих дій, у тому числі «статисти», беруть активну участь, а тому у їх пам’яті зберігається більше деталей, що дає змогу у разі потреби повніше й об’єктивніше відтворити картину проведення слідчої дії [188, с. 282].

Проте, за результатами проведених нами опитувань працівників ОВС, більшість респондентів (87 %) уважають понятого безпосереднім учасником тих слідчих (розшукових) дій, у яких він бере участь (запрошується слідчим чи іншою службовою особою), тоді як лише 9 % уважають його представником громадськості, позбавленим будь-якої власної позиції (Додаток А).

Зазначене ще раз підтверджує, з одного боку, необхідність визначення та правового закріплення процесуального статусу понятого як учасника слідчої (розшукової) дії, а з другого – надає підстави розглядати пред’явлення особи для впізнання, як слідчу (розшукову) дію, яка може проводитися і без обов’язкової участі понятих, оскільки «статисти» фактично, можуть виконувати їх функції.

Пред’явлення трупа для впізнання (ст. 230 КПК України) здійснюється з додержанням вимог, передбачених ч. 1 та 8 ст. 228 КПК України. Трупи для впізнання пред’являють близьким родичам або іншим особам, які добре знали не лише загальні риси зовнішності померлого, а й особливі прикмети. Ураховуючи важливі етичні моменти, а також специфічність об’єкта упізнання, труп може бути пред’явлений лише один, тобто на цей різновид пред’явлення для впізнання не поширюється правило про пред’явлення для впізнання серед схожих осіб. Труп можуть пред’являти як у місці виявлення, так і в морзі. Для впізнання може пред’являтися труп особи або його частини.

Положення, які закріплені у ст. 229 КПК України, визначають загальні процесуальні правила проведення пред’явлення речей для впізнання. Відповідно до ч. 2 і 3 цієї норми, річ, що підлягає впізнанню, пред’являють особі, яка впізнає, у числі інших однорідних речей одного виду, якості та без різних відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонують вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонують пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред’являється в одному екземплярі.

Огляд трупа – це слідча дія, що проводиться в місці його знаходження слідчим та/або прокурором з обов’язковою участю судово-медичного експерта або лікаря і полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак трупа з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ст. 238 КПК України). Огляд трупа може бути самостійною та окремою слідчою дією (якщо проводиться не на місці події, а в лікарні, морзі та ін.) чи складовою частиною огляду місця події та здійснюватись одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи. Участь під час огляду трупа судово-медичного експерта або лікаря не може замінити судово-медичної експертизи встановлення причин смерті (ч. 2 ст. 242 КПК України) і не виключає можливої участі судово-медичного експерта або лікаря, який брав участь у зовнішньому огляді трупа, у проведенні розтину трупа і встановленні причин смерті, здійснюваних у медичній установі (ч. 1 ст. 79 КПК України).

Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, здійснюють за постановою прокурора. Виконання постанови покладають на службових осіб органів місцевого самоврядування. Труп виймають з місця поховання у присутності судово-медичного експерта та оглядають з додержанням вимог ст. 238 КПК України. Під час ексгумації судово-медичний експерт може вилучити зразки тканин і органів або частин трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Треба зазначити, що ексгумація трупа не вважається самостійною слідчою (розшуковою) дією. Вона є лише засобом забезпечення наступного огляду трупа.

Як уже раніше зазначали, такі вищезазначені слідчі (розшукові) дії, як огляд трупа та огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, мають специфічний характер, що супроводжується з важким емоційним станом. Ці слідчі (розшукові) дії можуть завдати моральних травм не лише близьким покійного, а й присутнім особам, особливо коли вони психологічно не підготовлені до цього. Слід зауважити, що залучення понятих, емоційно не готових до такої участі, до проведення цих слідчих (розшукових) дій недоцільно з етичної точки зору.

Наступною слідчою (розшуковою) дією, що у виняткових випадках може проводитись без участі понятих, є слідчий експеримент – це перевірка дослідним шляхом у спеціально створених умовах можливості виникнення певних процесів, явищ або вчинення певних дій з визначеним результатом для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення провадження.

На нашу думку, слідчий експеримент є найскладнішої слідчою (розшуковою) дією, з процесуальної та організаційної точок зору, оскільки потребує попередньої підготовки, посиленої уваги з боку присутніх осіб і характеризується значним обсягом процесуальних дій, що одночасно можуть бути у слідчому експерименті (огляду, допиту та ін.).

Підстави, порядок та умови проведення слідчого експерименту визначено ст. 240 КПК України, змістом якого є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. У разі необхідності слідчий експеримент можуть проводити за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки чи зліпки, які додаються до протоколу. Згідно з ч. 3 ст. 240 КПК України, до участі у слідчому експерименті можуть залучатися підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

На наш погляд, треба відзначити ч. 4 цієї норми, відповідно до якої проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їх честь і гідність, не завдається шкода. У Конституції України (ст. 28) закріплено право особи на повагу до її гідності, у якій зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Розглядаючи перелік слідчих (розшукових) дій, що проводяться з обов’язковою участю понятих, через призму захисту честі та гідності осіб, особливої уваги заслуговує така слідча (розшукова) дія, як освідування. Треба зазначити, що серед слідчих (розшукових) дій, що проводяться з обов’язковою участю понятих, вона досить нова, оскільки КПК 1960 р. надавав право слідчому залучати до її проведення понятих на свій розсуд, тобто тоді, коли він визнавав це за необхідне. Ця новела, на нашу думку, ще раз підтверджує приведення норм чинного КПК України у відповідність до норм Конституції України та європейських стандартів, оскільки освідування – це саме та слідча (розшукова) дія, що безпосередньо пов’язана з захистом права особи на повагу до її честі та гідності, і, на нашу думку, цілком справедливим є її проведення з обов’язковою участю понятих.

Відповідно до ст. 241 КПК України слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їх тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, у разі потреби, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюють особи тієї ж статі, за винятком його проведенням лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім під час освідування особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу, яка підлягає освідуванню. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред’являють постанову прокурора. Після цього особі пропонують добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16777.html     " target="_blank">Ссылке</a>

</p>