Проведення стосовно адвоката слідчих (розшукових) дій

У п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону зазначено, що проведення стосовно адвоката слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Як правильно зазначає Т. В. Варфоломеєва, ця норма сприятиме припиненню «…порочної практики проведення обшуків в адвокатських приміщеннях та помешканнях адвокатів…» [74, с. 5].

з метою дослідження порядку проведення слідчих дій стосовно адвоката з’ясуємо питання, які процесуальні дії є слідчими діями та які з них провадяться виключно з дозволу суду.

У юридичній літературі зазначено, що слідчі дії – це та частина процесуальних дій, що спрямовані на збирання і перевірку доказів у кримінальній справі [75, с. 7]. Їх значення полягає в тому, що вони є основним способом збирання доказів, а отже, головним засобом усебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи, досягнення завдань кримінального судочинства [64, с. 287].

На відміну від Закону, у главі 20 КПК України йдеться не про слідчі, а про слідчі (розшукові) дії. Відповідно до ч. 1 ст. 223 цього Кодексу, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів у конкретному кримінальному провадженні. На наш погляд, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону в цій частині потрібно привести у відповідність з КПК України. Це зумовлено тим, що у ч. 3 ст. 9 цього Кодексу наголошується на тому, що закони, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України.

Перелік слідчих (розшукових) дій наведено у главі 20 КПК України. З урахуванням положення п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону нас цікавлять лише ті з них, які проводяться виключно за рішенням суду. Відповідно до змісту ст. 13, 233, 234, 237, 240 КПК України та ч. 2 ст. 23 Закону можна дійти висновку, що з дозволу слідчого судді проводяться такі слідчі (розшукові) дії, як обшук, огляд житла чи іншого володіння адвоката, приміщень, у яких він здійснює адвокатську діяльність, слідчий експеримент у житлі чи іншому володінні адвоката.

Перед розглядом цього питання зазначимо, що, приймаючи рішення про проведення вказаних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя здійснює функцію судового контролю за провадженням досудового розслідування. Під час дії КПК України 1960 р. проблемні питання реалізації даної функції шляхом надання судом згоди на проведення слідчих дій досліджували такі науковці, як
Т. О. Борець [76, с. 6–12], Д. П. Кисленко [77, с. 157–164], М. М. Сичук [78, с. 20], Д. Б. Сергєєва [79, с. 7], М. Г. Шавкун [80, с. 11–12] та ін.

Якщо буквально тлумачити п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону, то можна з’ясувати, що з клопотанням до суду про проведення слідчих дій щодо адвоката повинен звернутися Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до змісту цієї норми виникає низка запитань. Наприклад, у Фастівському районі Київської області проводиться досудове розслідування про неочевидний злочин. Під час розслідування слідчий встановлює, що речі та документи, які мають значення для кримінального правопорушення, зберігаються за місцем проживання адвоката. Виникають такі запитання: який процесуальний документ має скласти слідчий та прокурор цього району перед зверненням до прокурора Київської області? Чи зобов’язаний цей прокурор особисто підтримувати клопотання в суді про необхідність проведення обшуку житла адвоката чи це повинен здійснювати районний прокурор? Також незрозуміло, у яких випадках Генеральний прокурор України або його заступник особисто мають звертатися до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката.

Відповіді на ці питання немає ні в Законі, ні в КПК України. На наш погляд, процедуру ініціації відповідним прокурором питання про проведення слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката та його вирішення слідчим суддею слід регламентувати у главі 37 КПК України «Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб».

Обґрунтувати цю пропозицію можна тим, що у п. 7 ч. 1 ст. 480 глави 37 КПК зазначено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується щодо адвоката. Однак цей порядок зводиться лише до того, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481, п. 1 ч. 1 ст. 483 цього Кодексу, письмове повідомлення адвокату про підозру здійснюється Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя, та що про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються відповідні органи адвокатського самоврядування.

На нашу думку, у разі необхідності проведення, наприклад, обшуку житла адвоката слідчий має негайно скласти клопотання, яке за змістом повинно відповідати вимогам, викладеним у ч. 3 ст. 234 КПК України. З цим клопотанням слідчий повинен звернутися до прокурора району, міста, який здійснює нагляд за провадженням досудового розслідування. Приймаючи рішення про погодження клопотання, прокурор зобов’язаний ознайомитися з усіма матеріалами кримінального провадження, у яких йдеться про підстави для проведення обшуку в житлі адвоката. Якщо прокурор погоджує клопотання, слідчий зобов’язаний негайно доставити ці матеріали та клопотання до прокурора обласного рівня.

Оскільки у п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону зазначено, що проведення стосовно адвоката слідчих дій здійснюється за підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, то прокурор, до якого звернувся слідчий, повинен особисто скласти таке клопотання, якщо ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, він дійде висновку, що є підстави для проведення обшуку.

Таке клопотання повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння адвоката або частину житла чи іншого його володіння, у яких планується проведення обшуку; 6) адвоката, якому належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно перебуває; 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

Відповідно до Закону, клопотання має бути складено прокурором не нижче обласного рівня. У такому разі рішення про проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, у яких він здійснює адвокатську діяльність, повинен приймати суддя апеляційного суду.

Розглянемо питання, коли Генеральний прокурор України, його заступники особисто мають звертатися з клопотанням до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката. На наш погляд, це має відбуватися у виключних випадках.

Так, російський науковець С. Нікандров зазначає: «Незважаючи на те, що Генеральний прокурор Російської Федерації володіє найбільшим обсягом процесуальних повноважень, якими наділені прокурори різних рівнів, використання цих повноважень має екстраординарний характер у зв’язку з тим, що тільки він може виправити помилку, яка допущена при прийнятті процесуальних рішень прокурорами незалежно від їх рівня» [81, с. 34].

На нашу думку, Генеральний прокурор України, його заступники мають використовувати процесуальні повноваження лише в тому разі, якщо прокурор обласного рівня допустив помилку під час прийняття процесуального рішення. У контексті нашого дослідження це означає, що, якщо такий прокурор незаконно відмовив слідчому у зверненні до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката, слідчий через керівника органу досудового розслідування має право звернутися з цим питанням до Генерального прокурора України, його заступників.

Таке регулювання цілком узгоджується з ч. 3 ст. 40 КПК України. У цій нормі зазначено, що в разі відмови прокурора в погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання, за необхідності, ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє в його погодженні.

Враховуючи викладене, вважаємо доцільним доповнити п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону положенням, що Генеральний прокурор України, його заступник звертається з клопотанням до слідчого судді про проведення стосовно адвоката слідчих (розшукових) дій у тому разі, якщо визнає незаконним рішення прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя про відмову в такому зверненні.

Необхідно звернути увагу на те, що загальний порядок розгляду клопотання про обшук занадто лаконічно визначений у КПК України. У ч. 4, 5 ст. 234 цього Кодексу лише вказано, що клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого, прокурора. Слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукуванні речі, документи або особи перебувають у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16778.html     " target="_blank">Ссылке</a>

</p>