Оцінка величини та якості активів банку

На сучасному етапі розвитку банківської системи України сумарний обсяг та якість активів характеризують фінансовий потенціал банків. Активи[1] банків в основному формуються за рахунок власних і залучених фінансових ресурсів. Від їх вдалого розміщення й використання залежать фінансова стабільність, платоспроможність і рівень ліквідності банку.

Проведення оцінки якості активів вітчизняних банків, діяльність яких зазнала негативного впливу фінансової кризи, є особливо актуальним питанням і передбачає вирішення низки завдань органів банківського нагляду. Так, виходячи з проведених досліджень, багато авторів (Ф. Бутинець [77], А. Герасимович [77; 78], М. Алексєєнко, І. Парасій-Вергуненко [78], К. Раєвський і Т. Раєвська [79; 80], У. Грудзевич [120], А. Шеремета і Г. Щербакова [12], В. Попович [121]; А. Степаненко [122–124], О. Васюренко [80; 81], В. Вітлінський і С. Наконечний [125]) прийшли до висновку, що оцінка якості активів банків потрібна органам банківського нагляду для того, щоб визначити надійність та ефективність діяльності банку, а також обґрунтувати шляхи оптимізації якості активів. Окрім цього, спираючись на власний досвід, хочемо зазначити, що оцінка якості активів потрібна при визначенні узагальненого показника фінансового потенціалу банку та прогнозуванні майбутніх результатів його діяльності.

Оцінка якості активів банку передбачає виявлення і всебічне вивчення органами банківського нагляду ризикових активних операцій та їхнього впливу на результативні показники роботи банків. Тут варто зазначити, що деякі науковці (Ф. Бутинець [77], А. Герасимович [77, 78], М. Алексєєнко, І. Парасій-Вергуненко [78], К. Раєвський [79; 80], Т. Раєвська [79; 80]) вважають, що з великої кількості результативних показників дуже часто важко виділити один узагальнювальний показник, який давав би змогу комплексно оцінити якість активів. Перепоною цьому є значна кількість запропонованих об’єктів аналізу, індикаторів та критеріїв оцінки роботи банків з активами. Не відкидаючи підходи до комплексної оцінки активів банків і вважаючи її методично правильною, на нашу думку, таку оцінку доцільно здійснювати на основі системи результативних показників.

У контексті досліджуваного питання слід ураховувати підходи науковців – М.Алексєєнка та І. Парасій-Вергуненко, – котрі при здійсненні узагальнювальної комплексної оцінки активів банків пропонують поєднати методи визначення середньої геометричної та розрахунку коефіцієнтів [78, с. 123]. Ці два методи на сьогодні вважаються основними при оцінці якості активів банку. Окрім них, при здійсненні аналізу активів банків органам банківського нагляду доцільно використовувати метод групування. При цьому активи групують за такими ознаками: видом операції, термінами їх проведення, рівнем ліквідності, групою ризику та рівнем дохідності [78, с. 82–83].

Упродовж 2006–2011 років загальний обсяг активів вітчизняних банків постійно зростав. Особливо високими були темпи росту банківських активів у 2007 і 2008 роках: у середньому щорічно на 310,1 млрд грн (табл. 2.4). За період з 1 січня 2006 року до 1 січня 2012-го вони зросли на 988,2 млрд грн і сумарно становили 1211,5 млрд грн. У 2009–2011 роках темп приросту активів у зв’язку з фінансово-економічною кризою і подоланням її наслідків різко сповільнився, становивши лише 2,9, 8,9 та 11,1%.

Як видно із даних табл. 2.4, за період з 01.01.2006 до 01.01.2012 ріст активів супроводжувався динамічним зростанням резервів банків під активні операції. За той період вони зросли на 147,9 млрд грн і станом на 1 січня 2012 року становили 157,3 млрд грн. Найбільшим було зростання резервів під активні операції у кризовому для банківської системи 2009 році – 74 млрд грн. Наступного, 2010 року цей показник значно сповільнив свій ріст, збільшившись лише на 26,4 млрд грн, або на 21,6%. Якщо на початок 2006–2009 років резерви щодо активів у грошовому вираженні в банківській системі становили 3,3–4,9%, то на початок 2010–2012 років уже 12,2–13%, тобто зросли у 2,8–3,7 раза залежно від року, взятого для порівняння.

Формування значних за обсягами резервів при зменшенні темпів приросту загальних активів стало однією з причин того, що активи, скориговані на резерви під активні операції, 2009 року вперше за багато років зменшилися на 145,7 млрд грн, або на 15,8%, і становили на початок 2010-го 779,2 млрд грн, що свідчить про погіршення якості активів банків. Однак 2010 року відновилося зростання активів, скоригованих на резерви під активні операції, але темпами у 2,6–3,7 раза меншими, ніж у докризовий період, що свідчить про незначне поліпшення якості активів, скоригованих на резерви під активні операції.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16994.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>