Удосконалення методики визначення рейтингу банків у наглядовій практиці

Глобальна фінансово-економічна криза, охопивши низку країн, у тому числі й економічно добре розвинених, і значно ослабивши банківські системи, підтвердила необхідність посилення ролі й дієвості органів банківського регулювання і нагляду, надала цьому питанню особливу актуальність, що повною мірою стосується і вітчизняної банківської системи. Особливо важливим постає питання забезпечення органів банківського регулювання і нагляду науково обґрунтованою методичною базою, досконалим інструментарієм аналізу й моніторингу діяльності банків. Одним з основних напрямів реалізації цього завдання є створення науково обґрунтованого механізму визначення рейтингової оцінки діяльності банків. Об’єктивна рейтингова оцінка дозволить будь-якому клієнтові банку порівняти та оцінити позицію цього банку на фінансовому ринку, користуючись рейтинговим показником, без проведення власного аналізу його діяльності, для виконання якого потрібна певна фахова підготовка.

Як це було показано в підрозділі 3.1, на сьогодні вітчизняні науковці мають низку напрацювань щодо створення національної рейтингової системи оцінки діяльності банків. У той же час багато питань визначення рейтингової оцінки банків з урахуванням вітчизняної специфіки банківської діяльності залишаються недостатньо розробленими як у теоретично-методичних, так і в практичних аспектах. Зокрема, серед фахівців банківської справи нема єдиного підходу до визначення основних параметрів рейтингової системи, який відповідав би поточним потребам. Недостатність досліджень питання щодо визначення комплексної рейтингової оцінки діяльності банків зумовила необхідність розроблення такої методики. При її створенні ми використали парадигму найбільш відомої рейтингової системи «САМЕLS», яку ми розглянули в попередньому підрозділі, а саме:
1) діяльність банку оцінюється за шістьма напрямами; 2) оцінювання проводиться за п’ятибальною шкалою (1 бал – найкраща оцінка, а 5 балів – найгірша); 3) розраховується узагальнювальна (інтегральна) оцінка діяльності банку.

В удосконаленій рейтинговій системі «САМЕLS» нами реалізовано комплексний підхід до визначення як рейтингу фінансової стійкості банків, так і оцінки основних тенденцій їх розвитку.

Ураховуючи методологічні особливості побудови рейтингових систем оцінки діяльності банків, ми виділили основні етапи проведення рейтингової оцінки й визначення рейтингу банку (рис. 3.5), а також принципи, на основі яких здійснено вдосконалення рейтингової системи «САМЕLS», а саме: 1) комплексність (включає проведення різнобічного аналізу фінансового стану банку, в тому числі в динаміці); 2) об’єктивність і прозорість (передбачає використання визначеного набору показників і зрозумілих алгоритмів інтерпретації отриманих результатів);
3) обґрунтованість (належить, насамперед, до науково обґрунтованого використання вагових коефіцієнтів); 4) коректність (установлення рейтингової оцінки одного банку не залежить від оцінки іншого); 5) узгодженість (передбачає однакову спрямованість показників та їхню відповідність обраному способу включення в інтегральну оцінку); 6) публічність (використання лише публічних джерел інформації).

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/16994.html  " target="_blank">Ссылке</a>

</p>