Особливості конкурентної боротьби металургійних підприємств

Металургійний комплекс - це сукупність галузей, що виробляють різноманітні метали. Він складається з чорної і кольорової металургії. Виникнення більшості металургійних заводів України відбулося, в основному, в останній чверті XIX ст. З 1872 по 1899 рр. було побудовано 14 металургійних заводів [102, с. 280].

У радянський період розвиток чорної металургії в Україні відбувалося швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи: Алчевський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін Одночасно були збудовані такі гіганти чорної металургії, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім. В. І. Леніна [102, с. 283].

Сьогодні металургійний комплекс України займає 6 - е місце в світі за наявними виробничими потужностями, експортує більше 80% виготовленої продукції, щорічно обсяги експорту перевищують 5 млрд. дол. США.

Металургійний комплекс - це взаємообумовлені поєднання наступних технологічних процесів [116, с. 58]: видобуток і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін); металургійний переділ - основний технологічний процес з отриманням чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб та ін; виробництво сплавів; утилізація відходів і отримання з них різних видів продукції.

Сучасний металургійний комплекс України майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.

Металургія  –  одна  із  базових  галузей  економіки  України.  Таке становище  зумовлено  її  масштабами,  кількістю  зайнятого  в  галузі  працездатного  населення, часткою у ВВП, експортом, обсягом податкових надходжень. За 2011 р. частка галузі в загальному обсязі  виробництва  промисловості  продукції  зросла  до  10,4 %,  у  доходах  промисловості  –  до 25,9 %, в обсязі валютних надходжень в Україну – до 10,2 %. Загалом у металургійному комплексі, разом  з  чорною  і  кольоровою  металургією,  зайнято  8,9 %  працівників.  Це  майже  в  10  разів більше, ніж в економіці інших великих металургійних країн світу. Питома вага металургії в обсязі споживання  електроенергії  в  промисловості  становить  11 %,  8 %  –  палива,  16 %  –  вантажів,  що перевозять залізним транспортом, забезпечуючи потреби металургії.

Темпи  зростання  та  прибутковість  галузі  в  останні  роки  достатньо  стабільні.  Темпи зростання  у  2011  р.  становили приблизно  6 %,  при  цьому  темпи  зростання  в азіатському регіоні у декілька  разів  перевищували  темпи  в  Європі  та  США.  Проте  вихід  на  ринок  таких виробників,  як Китай  та  Індія,  загрожує  не  тільки  знизити  прибутковість  галузі,  але  й  призвести  до  кризи надвиробництва. 

Слід відзначити, що протягом 2006-2011 рр. безпрецедентне зростання виробництва в китайській металургії різко змінило ситуацію на світовому ринку сталі. Українська чорна металургія продовжувала розвиватися у фарватері світової економіки і була залежна від динаміки цін на чорні метали на світових ринках і від обсягів збуту. Обсяги виробництва сталі в світі за останні 3 роки характеризувалися висхідним трендом. Однак основною для зростання світового виробництва сталі в 2010-2012 рр. служили азіатські виробники, в основному Китай (рис. 1.2).

За останні 10 років українські металурги піддалися систематичним ризиком, який виник через появу в Китаї власної сталеплавильної галузі, здатної виробляти до 700 млн. тонн сталі на рік. У період з 1 липня 2011 по 1 липня 2012 р. зведений індекс цін на чорні метали знизився з 385 до 370 одиниць. Ринок характеризувався ціновим штилем на тлі поступового зниження ціни. Найбільший пік зниження цін відбувся в першому півріччі 2012 р.

Вся работа доступна по <a href=

" http://mydisser.com/ru/catalog/view/15058.html    " target="_blank">Ссылке</a>

</p>