Вплив забруднення атмосферного повітря на стан здоров’я населення

Здорове навколишнє середовище - необхідна умова існування людини [47, 48, 49, 50, 51]. Надмірна концентрація сільського господарства та промисловості зумовила катастрофічне забруднення повітря, води та ґрунту. Сучасні масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю та здоров'ю громадян України.

Швидкість деградації довкілля України набула таких масштабів, що вийшла за межі швидкості біологічного пристосування живих організмів до середовища існування. Об'єктивні медичні дані свідчать про все зростаючий вплив екологічних чинників на фізичний потенціал нашого суспільства.

Д.М. Калюжин першим в Україні оцінив негативний вплив забруднення атмосферного повітря на легеневу тканину дітей, які проживали в районі розташування ТЕС. Згодом С.О. Давидовим були встановлені деякі фізіологічні зрушення, а також зміни слизової носу, кон’юнктиви у дітей, що проживали в умовах забруднення атмосферного повітря викидами цементного виробництва [41].

До професійних захворювань в умовах гірських робіт становлять пневмоконіози (силікоз, силікатоз, асбестоз, антракоз та інші пилові фібрози), які викликані тривалим вдиханням пилу.

Спеціальні дослідження показали, що в носоглотці людини затримується 25-40 % аерозолів, що містять частинки розміром (3 - 5)∙10^-6 м. До легенів потрапляє 20-25 % аерозольних часток розміром 1∙10^-6 м. Самоочищення органів дихання від твердих часток може тривати від кількох днів до кількох років. Дуже небезпечним є білковий пил. За останні роки у деяких містах, де розташовані підприємства мікробіологічної промисловості, відзначаються спалахи масових алергічних захворювань. Зареєстровані також спалахи астми, спричинені інгаляцією пилу соєвих бобів. Екологічним маркером легеневої патології є і металевий пил, який містить субмікроскопічні частинки свинцю, цинку, кадмію. Метали порушують метаболічні процеси у фагоцитах, що призводить до загибелі клітин, зниження захисної функції легень і розвитку місцевого і загального токсичного ефекту. Легеневі захворювання зустрічаються частіше, якщо атмосферне повітря забруднене діоксидом сірки і пилом. Комбінована дія оксидів алюмінію і хрому у складі нового виду штучних мінеральних волокон викликає мезотеліому [52].

Пилова патологія легенів, перш за все пневмоконіоз та хронічний пиловий бронхіт, традиційно займають перші місця в структурі професійної захворюваності населення протягом багатьох десятиріч. При цьому переважаюча більшість випадків зафіксована у Донецькій області, яка є лідером вугледобування. Серед представників 185 професій найбільш чисельна група осіб, зайнятих на підземних роботах [53].

Дедалі актуальнішою стає проблема дослідження властивостей рослинного пилу та його можливого впливу на органи дихання працюючих [38]. Також вченими виявлена кореляція між забрудненням атмосферного повітря і зростанням захворювань генетичної природи [41, 52].

До найбільш еколого-залежних видів патології належать захворювання алергенної природи. У 2001 р. порівняно з 1997 р. захворюваність населення України на бронхіальну астму зросла з 423,3 до 458,2 на 100 тис. населення, тобто на 8,4 %. Між рівнями забруднення атмосферного повітря речовинами алергенної дії (пил) і показниками захворюваності населення України на бронхіальну астму виявлено прямий тісний кореляційний зв’язок [54, 55].

Протягом багатьох десятиліть вплив забруднення навколишнього середовища на стан здоров’я населення вивчається на прикладі великих промислових центрів, розташованих переважно в Донецько-Придніпровському регіоні з його складною екологічною ситуацією. Водночас Львівська область є досить індустріалізованою та урбанізованою, з численними джерелами забруднення довкілля шкідливими для здоров’я людини факторами. На її території розташовано 840 промислових підприємств, у т. ч. з видобутку нафти та вугілля. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у 2003 р. перевищували 179 ∙10⁶ кг. Найбільш забруднене атмосферне повітря у Буському, Городоцькому, Дрогобицькому, Золочівському, Мостиському, Перемишлянському та Сокальському районах. Як показали результати досліджень, в умовах Львівської області навіть незважаючи на збільшення рівня медичної допомоги (вдвічі) спостерігається зростання загального рівня захворюваності серед дорослого населення на 18 %, а серед дитячого – на 7 %, що щільно пов’язано з рівнем забруднення довкілля. Доросле населення, яке мешкало у районах з високим забрудненням довкілля, з приводу усіх хвороб хворіло частіше на 13 %, ніж населення менш забруднених районів (дитяче населення – на 5 %).

Був простежений вплив екологічних чинників на показники захворюваності населення Тернопільської області [56], аналіз впливу здійснювався методом кореляції. Встановлено достовірний сильний кореляційний зв’язок між пилом та захворюваністю органів дихання та загальною захворюваністю населення. Також спостерігається високий ступінь впливу пилу на нервову та ендокринну системи, на хвороби шкіри та органів травлення.

Безпека людини та стан природного оточуючого її середовища - одна з найважливіших характеристик якості життя, науково-технічного та економічного розвитку держави. Розвиток науки і техніки, зумовлений потребами економіки, підвищуючи соціально-економічну безпеку суспільства, водночас веде до появи небезпеки для здоров'я людини та навколишнього середовища [57, 58, 59, 60].

Перевищення допустимих антропогенних навантажень на природне середовище, перевищення ГДК шкідливих хімічних сполук знижує рівень екологічної безпеки [61, 62]. Викиди пилу значно погіршують екологічний стан довкілля, викликають передчасне зношення промислового обладнання та об’єктів житлово-комунального господарства, наносять шкоду здоров’ю людей. В зв’язку з цим в останній час в усіх країнах світу все більшу увагу приділяють питанням боротьби з пиловиділенням при різноманітних технологічних процесах. Проблеми антропогенного впливу на природне довкілля України об’єктивно вимагають розробити нові та більш ефективні прилади для забезпечення екологічної безпеки України.

Вся работа доступна по <a href=

"   http://mydisser.com/ru/catalog/view/19484.html " target="_blank">Ссылке</a>

</p>