СВІТОВИЙ ДОСВІД СТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Розвиток теорії і методології порівняльного аналізу сучасних економічних систем в умовах посилення їх екологізації, глобалізації та інтелектуалізації об'єктивно спирається на вивчення передового науково-концептуального і практичного досвіду провідних країн світу щодо формування ефективних та в основному соціально зорієнтованих економічних систем. Історія економіки та економічної думки зафіксувала всі найважливіші щаблі становлення економічних систем розвинутих країн Заходу, а також інших регіонів світу, що дає змогу збагнути закономірності цього процесу залежно від особливостей тих чи інших історичних традицій, ментальності, економічної культури, природного середовища і т.д. На нашу думку, найважливішим у контексті обґрунтування теоретико-методологічних засад порівняльного аналізу сучасних економічних систем є світовий досвід розбудови та реформування економічних систем провідних країн упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Крім того, саме особливості еволюції економічних систем цих країн в окреслений період варто розцінювати як вагоме теоретичне й практичне надбання цивілізації, яке доцільно всебічно проаналізувати і максимально врахувати у процесі становлення національної економічної системи України та пошуку її оптимальної стратегічної моделі у ХХІ ст.

Економічний розвиток провідних країн у другій половині ХХ ст., зокрема, після Другої світової війни, позначений істотними еволюційними і трансформаційними змінами. Як відомо, визначальною особливістю цього періоду розвитку стало посилення державного регулювання економіки з одночасною державною підтримкою підприємництва, боротьбою проти монополізму, розгортанням системи соціального страхування та розширенням можливостей профспілок впливати на вирішення соціальних проблем працюючих.

Трансформаційні зміни в економічних системах країн Заходу відбувалися за рецептами насамперед кейнсіанства, а пізніше – з використанням неоліберальних ідей та підходів неокласичного синтезу. У контексті економічної політики та економічної теорії з урахуванням нових обставин виокремилася відома дилема про межі державного регулювання економіки та вільну гру ринкових автоматичних механізмів.

Ще один висновок, який дає можливість зробити аналіз практики функціонування економічних систем провідних країн світу полягає у необхідності безперервного, постійного удосконалення, розвитку економічних систем, незважаючи на здавалося б їхній високий рівень ефективності на даний момент. Головним засобом, що забезпечує свідомо керовані, науково обґрунтовані, належні докорінні, трансформаційні зміни у суспільстві та його економічній системі є інституційні інструменти. Саме інституціоналізм є сьогодні надійною теоретико-методологічною основою економічної, соціальної та екологічної політики провідних країн світу, що дає змогу ефективно й оперативно реагувати на всі виклики ХХІ ст., забезпечуючи прогресивну спрямованість економічних систем, ефективну економічну діяльність суспільства при дотриманні базових демократичних принципів.

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15063.html