Проблеми ринкової трансформації квазімікроекономічних кооперативних систем, їхня концентрація і централізація

У мікроекономічному аналізі кооперативних систем проблема ефективного використання ресурсів здебільшого досліджується з позицій такого економічного процесу, як концентрація. Її зростання означає одночасне звуження поля чистої конкуренції і відповідно впливає на економічну результативність функціонування мікроекономічних кооперативних систем. Із таких позицій усі економічні системи доцільно поділити на кілька типів.

По-перше, це слабо концентровані економічні системи, в яких рівень концентрації праці і капіталу (а отже, обсягів економічної діяльності) досить незначний. Такі  економічні системи є, як правило, гіперконкурентними (окрім, хіба що, кооперативного сектору вітчизняної економіки, який здебільшого розвивається за умов потенційної і географічної монополій, загальну характеристику яких ми вже дали) і їхнє дослідження через призму зміни концентрації дає можливість вивчити ресурсну еластичність цих систем чи, точніше, еластичність їхньої економічної ефектив­ності.

 Тип другий – це нормально концентровані економічні системи, які функціонують за умов обмеженої чи модифікованої, конкуренції (наприклад, за умов монополістичної чи олігополістичної конкуренції, коли на ринку в певній галузі панують багато великих або декілька, тобто небагато, дуже вели­ких за рівнем концентрації фірм чи об'єднань фірм). Такі концентровані еконо­мічні системи і є конкурентними (в суто традиційному значенні слова «конку­рентний» і в його суто практичному значенні, оскільки поняття чистої чи абсо­лютної конкуренції є, як ми вже зазначали, теоретичною абстракцією). В окре­мих випадках концентрований характер можуть мати підприємства і в коопера­тивному секторі вітчизняної перехідної економіки, але все-таки більш типовою для цього сектору економіки є незначна (помірна) концентрація, за якої немож­ливо досягти значного масштабу, а тому їхня економічна ефективність є дещо нижчою, ніж у некооперативних секторах національної економіки.

З іншого боку, кооперативні підприємства в більшості галузей кооперативного сектору економіки мають досить низьку масштабну еластичність діяльності, яка характеризує незначну чутливість економічної системи до зміни масштабів діяльності (до зміни рівня концентрованості). При цьому, тобто значне зростання масштабів діяльності, супроводжується досить незначним зростанням економічної ефективності їхнього функціонування. Саме це і є основною причиною, яка об'єктивно не зумовлює абсолютної необхідності в підвищенні ступеня концентрованості кооперативних систем.

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15065.html