Основні детермінанти трансформації транскордонного співробітництва країн Центральної та Східної Європи в умовах євроінтеграції

В умовах сучасних євроінтеграційних процесів спробуємо обгрунтувати та довести головні детермінанти трансформації транскордонного співробітництва країн Центральної та Східної Європи.

Вирішення проблем теорії і практики трансформації соціально-економічної системи країн Центральної та Східної Європи в умовах транскордонного співробітництва, що мають свою особливу національну специфіку відмінну від країн Західної Європи, вимагає відповіді на питання про чинники трансформації, виділення загального і специфічного. При всій чисельності теорій і моделей трансформації систем, що конкурують в даний час, як базові моделі подальшого економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи в цілому беруться і на практиці використовуються неоліберальна і неоінституційна моделі у контексті загального цивілізаційного підходу в умовах транскордонного співробітництва.

Починаючи з середини XX сторіччя, у свідомості людей закріплювався деякий стереотип економічного мислення. У роботах соціологів, економістів, філософів Заходу посилено обґрунтовується входження світового співтовариства в принципово нову епоху прогресу людства – інформаційно-техногенне суспільство, універсальну цивілізацію з пріоритетом загальнолюдських цінностей. Розвиток сучасних національних соціально-економічних систем та транскордонного співробітництва стали пов’язувати з свідомим формуванням єдиної світової системи. Теоретичною основою перетворень соціально-економічних систем була визнана неоліберальна модель.

З приводу чинників трансформації соціально-економічних систем у теоріях світового господарства та міжнародних економічних відносин є різні думки. Соціально-економічний аналіз слід співставляти з історичним періодом їх утворення, з відповідними особливостями конкретної системи. Дані дослідження слід розділяти відповідно до властивостей реальних систем, що увійшли до кола аналізованих у конкретному історичному періоді: елементи системи і їх властивості; форми господарської організації; уявлення про механізми розвитку; бачення завдань трансформації тощо. Все це знаходить своє відображення в моделях систем. Чинник трансформації є завжди параметром системи. Абстрагування від певних об’єктивних та суб’єктивних зв’язків, параметрів системи означає виключення їх з числа чинників трансформації. Не всі параметри – чинники, але лише ті з них, зміна яких впливає на найбільш істотні зв’язки системи. Залежно від сили цієї дії це приводить систему в стан нестійкої рівноваги, викликає її перетворення [59].

Процес трансформації транскордонного співробітництва здійснюється під впливом сукупності чинників. Їх дії необхідно розглядати в комплексі, враховувати пріоритетність, субординацію, специфіку виділення чинників у реальних умовах конкретної національної економіки і конкретного історичного періоду. Всі параметри, що описують систему, можна розділити на кількісні характеристики системи і три групи якісних параметрів: 1) основні якісні (сутнісні) характеристики системи, зміна яких відображає її приналежність до конкретного етапу трансформаційного процесу, що визначають динаміку інших якісних і кількісних ознак етапів еволюції; 2) якісні параметри, що є похідними від основних, виражають особливості соціально-економічних систем, зміна яких веде до втрати цілісності системи та її руйнуванню; 3) решта якісних параметрів є особливо визначальною. Вони об’єднують ті характеристики системи, які виступають основою її стійкості, забезпечують здатність до розвитку. Ці властивості є особливо визначальними для досліджень процесу трансформації соціально – економічних систем в умовах транскордонного співробітництва [95; 64].

На питання про структуру цих чинників кожна конкретна економічна теорія відповідає свєму баченню об’єкту дослідження, її моделі, вибраним параметрам, що описують систему, обмеженнями і групою параметрів, від яких абстрагувалися. Так, наприклад, якщо розглянути послідовність зміни етапів трансформації транскордонного співробітництва перехідних економічних систем Центральної та Східної Європи і чинників руху капіталістичного способу виробництва з позицій формаційного підходу, теоретичної системи марксизму, то характерними ознаками стадій переходу від соціалізму до капіталізму у такому разі будуть: рівень усуспільнення виробництва, панування певних змінюючих одне одну систем виробничих відносин (елементів системи). Основними чинниками економічної трансформації будуть власність, капітал, науково-технічний прогрес (НТП).

Варто зауважити, що неоліберальна теорія всі зміни, які відбуваються з економічними  системами країн Центральної та Східної Європи у процесі транскордонного співробітництва оцінює з погляду зміни її структури, порядку, причин та шляхів розвитку. Порядок в даному випадку ідентифікується з конкретною соціально-економічною системою. Основою класифікації типів економічних систем при використанні інституційного підходу стає „інституційна база” – неоднорідний інституційний конгломерат політичної системи і режиму власності. Розрізнення економічних систем в цьому випадку проводиться на підставі класифікації еволюціонуючих інституційних форм, що характеризуються п’ятьма вимірюваннями: тип грошової системи, відносини найму, конкуренції, роль держави і залучення у міжнародні звязки та транскордонне співробітництво. Саме вони, як пише американський економіст Б. Шаванс, дають „велику кількість форм національних економічних систем” [227]. Але ні формаційний, ні інституційний підхід не можуть бути визнані достатніми при вирішенні проблем постсоціалистичної трансформації економічних систем, зокрема в умовах транскордонного співробітництва, визначення напрямів здійснення цього процесу в країнах Центральної та Східної Європи, оскільки вони ігнорують національну специфіку та її особливості руху систем.

У класифікації чинників трансформації транскордонного співробітництва, на нашу думку потрібно врахувати, не тільки їх пріоритетність, але виходити з виділення глибинних, сутнісних причин трансформаційних процесів і визначення їх зовнішніх форм прояву. Їх дія обов’язково повинна враховуватися, а тому вони повинні бути введені в модель системи [67].

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15068.html