Трансформаційні процеси у транскордонному співробітництві України з розширеним ЄС

Комплексне дослідження наслідків розширення ЄС – дуже складне завдання через те, що воно вимагає чіткого розуміння наслідків розширення ЄС для його нових членів. Через цей вплив, розширення ЄС невідворотно змінить його взаємини з третіми країнами. Ось чому у нашому дослідженні ми спробуємо з’ясувати, як розширення ЄС вплине на економічну співпрацю між Україною та новими членами Європейського Союзу, зокрема Польщею, Угорщиною, Словаччи­ною та Румунією.

Свідченням належної конкурентоспроможності регіону є зростання економіки та високий рівень життя населення. Це проявляється через збільшення ВРП, оптимізацію структури галузей і видів економічної діяльності, рівень їх інноваційності, ефективність виробництва, експортний потенціал, обсяги інвестицій, зайнятості, доходів громадян, стан соціальної та екологічної безпеки. Більшість з вказаних характеристик покращуються у західних регіонах України за рахунок використання переваг від участі в реалізації проектів інтеррегіонального та транскордонного співробітництва. Зокрема, заходи, що фінансуються Європейською Комісією, передбачають покращення якості життя та підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій, сприяння економічному і соціальному розвитку, покращення навколишнього середовища, створення більш конкурентоспроможної транскордонної економіки [79; 93; 95].

Так, частина економічних транскордонних проектів, які реалізуються суб’єктами господарської діяльності України і Польщі, інших країн, передбачають спільну діяльність з дослідження ринків, виробництва і реалізації продукції, у т.ч. у країнах ЄС, що дозволяє збільшити обсяги, а за рахунок імпорту технологій, – ефективність виробництва та зовнішньоекономічної діяльності. Окремим сегментом господарювання, до якого залучена велика частина населення прикордонних регіонів, є транскордонна торгівля. Реалізація проектів транскордонного співробітництва, які фінансуються з фондів ЄС, передбачає навчальні заходи з підвищення кваліфікації та працевлаштування для громадян України, збільшуючи зайнятість та рівень доходів. Значні обсяги фінансових ресурсів виділяються з ЄС на реалізацію проектів розвитку інфраструктури регіону, підвищення енергоефективності, соціальних та екологічних заходів.

Зрештою, на основі набутих за 80-90-ті рр. теоретико-прикладних знань зробимо висновки про оптимізацію функціонування єврорегіонів на засадах нормативно-законодавчих змін, подальшому розвитку конкуренції та усунення завдяки цьому депресивності та соціально-економічних проблем транскордонного регіону [127].

Розширення участі областей України в проектах інтеррегіонального співробітництва дозволить в умовах асиметрії регіонального розвитку об’єднувати соціально-економічний потенціал та факторні конкурентні переваги прикордонного розташування окремих регіонів України для посилення їх міжнародної конкурентоспроможності, покращання структури експорту та імпорту, зниження зовнішньої технологічної залежності, підвищення наукомісткості виробництва та науково-технічного потенціалу в галузях і секторах, зменшення просторово-структурних диспропорцій в економіці [64; 79; 71].

Відтак, дедалі більше актуалізується потреба в системному дослідженні і розв’язанні проблем посилення конкурентоспроможності західних регіонів України за рахунок використання переваг інтеррегіонального та транскордонного співробітництва у економічній сфері, спрямованого на ініціювання та реалізацію проектів, що передбачають: створення спільних підприємств, промислово-торговельних об’єднань, підвищення ефективності використання ресурсного забезпечення та зміцнення факторних конкурентних переваг базових видів економічної діяльності (передусім, за рахунок впровадження на вітчизняних підприємствах ефективних технологій управління), стимулювання збалансованого просторово-територіального розвитку, формування раціональної просторово-секторальної структури регіональної економіки, спроможної адекватно реагувати на зовнішні виклики процесів глобальної та мегарегіональної економічної інтеграції. Зокрема йдеться про розширення географії транскордонного співробітництва та залучення до нього не лише західних, але й інших регіонів України за рахунок міжрегіональної співпраці у цій сфері.

Таким чином, регіональна політика повинна передбачати не лише пріоритети міжрегіональної співпраці регіону, а й планувати розвиток галузей і секторів економіки з урахуванням їх міжнародної конкурентоспроможності. Якщо основою успішної реалізації секторальної моделі інтеграції є конкурентоспроможні галузі, які дозволять використовувати сучасні форми співробітництва (кластер або технопарк), то для структурної інтеграції важливою умовою, поряд із конкурентоспроможністю, є взаємодоповнюваність структури соціально-економічної системи регіонів різних країн. З метою ефективного інституційного забезпечення реалізації розглянутих інтеграційних моделей доцільно розробляти і впроваджувати в кожній області регіональні програми міжнародного співробітництва, в яких визначатимуться: конкурентоспроможні галузі як основа міжрегіональної та міжнародної секторальної співпраці; напрями зміцнення позицій регіону у розвитку неконкурентоспроможних галузей на основі співпраці як із вітчизняними, так і зарубіжними партнерами; схеми компліментарності господарських структур вітчизняних регіонів та регіонів країн ЄС.

Зазначимо, що інноваційно-науковий потенціал виробничих підприємств відіграє значну роль у деталізації особливостей регіону, а отже, і у формуванні та оптимізації головних особливостей місцевої та транскордонної співпраці [6]. Основою міжнародного співробітництва повинні стати спільні інноваційні проекти, розроблені з врахуванням наукового потенціалу галузей-донорів інновацій та потреб галузей-реципієнтів. Відповідно, до пріоритетів зміцнення конкурентоспроможності західних регіонів України в межах реалізації заходів транскордонного та інтеррегіонального співробітництва варто віднести і реалізацію проектів, що мають інноваційний характер і передбачають вихід на індустріальний та постіндустріальний тип розвитку: 1) обіг новітніх наукових та технологічних нововведень всередині високорозвинутих галузей для їх загального розвитку, а також поглиблення отриманих професійних знань та навиків щодо позитивних тенденцій у розвитку регіону; 2) передача досвіду від наукоємких секторів економіки до секторів з меншою питомою вагою нововведень для подальшої оптимізації промисловості; 3) залучення до співпраці малоефективних секторів економіки регіону у науково-інноваційні проекти [6].

Відтак, до основних критеріїв трансформації економіки західних регіонів України в контексті використання переваг транскордонного співробітництва відносяться:

- створення інноваційних транскордонних кластерів і промислових зон, торговельно-логістичних центрів, започаткування практик спільної (з закордонними партнерами) реалізації проектів з формування промислових територіально-галузевих виробничих систем для підвищення конкурентоспроможності підприємств, ефективності місцевого виробництва;

- залучення інвестиційних та фінансових ресурсів на розвиток інфраструктури регіону, підвищення енергоефективності економіки та покращання екології;

- збільшення частки інноваційних проектів у межах програм співробітництва;

- розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури;

- посилення ділової і громадської активності, підвищення рівня доходів і якості життя населення (внаслідок участі в реалізації спільних проектів), збільшення зайнятості та інвестиції у розрахунку на одну особу наявного населення;

- покращення інституціонального забезпечення транскордонного та інтеррегіонального співробітництва, розвиток сучасних європейських механізмів місцевого самоврядування на принципах демонополізації економіки і покращання конкурентного середовища [91; 79; 92; 61; 93].

Зазначимо, що процес активізації участі регіонів у наднаціональному співробітництві, що відбувається в країнах ЄС, вплинув на формування нової політики згуртування Європейського Союзу, в межах якої в 2007–2013 рр. передбачено реалізацію програм Європейської територіальної співпраці за трьома напрямами: транскордонне, транснаціональне та міжрегіональне співробітництво. Співробітництво областей України з регіонами країн ЄС відбувається, як уже було сказано, в межах програм Європейського інструменту сусідства і партнерства. Проте не всі вітчизняні регіони мають можливість брати участь у цих програмах, хоча в новій програмі сусідства ЄС відбулось певне розширення територіальних меж за рахунок залучення до участі в проектах транскордонного співробітництва Івано-Франківської, Тернопільської та Рівненської областей України, Гомельської та східної частини Мінської області, а також міста Мінськ у Білорусь, яким надано статус прилеглих територій [5; 95; 22].

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15068.html