---

Оцінка ефективності запропонованої системи маркетингової інформації на підприємствах овочепродуктового підкомплексу та перспективи її розвитку

Розгляд питання оцінки ефективності розробленої та запропонованої автором системи інформаційного забезпечення маркетингової діяльності, призводить нас до необхідності отримати кількісні та якісні показники оцінки впровадження та функціонування Системи на підприємстві.

Очевидним шляхом отримання цих оцінок є аналіз господарчої діяльності підприємства, на якому впроваджена та функціонує Система.

Застосовуючи до аналізу ефективності Системи комплексний підхід, необхідно відмітити [127], що жодне явище не може бути вірно зрозуміло, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Вивчаючи вплив впровадження нової техніки (в нашому випадку інформаційної системи) на рівень собівартості продукції, необхідно враховувати не тільки безпосередній, але і непрямий зв'язок. Відомо, що з впровадженням нової техніки збільшуються витрати виробництва, а значить і собівартість продукції. Але при цьому підвищується продуктивність праці, що в свою чергу сприяє економії заробітної плати та зниженню собівартості продукції. Звідси бачимо, що якщо темпи росту продуктивності праці будуть більшими за темпи росту витрат на утримання і експлуатацію нової техніки, тоді собівартість продукції буде знижуватись і навпаки. Тому прийняття того чи іншого організаційно-управлінського рішення вимагає дослідження ситуації у її тісному взаємозв'язку із дією внутрішніх та зовнішніх факторів. Тому саме через системний підхід є можливість досконало проаналізувати кожну складову (напрям, копоненту), що у сукупності формую дану ситуацію, визначити проблемні місця, систематизувати ризики та запропонувати стратегію чи програму подолання.

Обгрунтоване виділення складових єдиного цілого повинно відповідати цілям проведеного аналізу, містити в собі логічні причинно-наслідкові зв'язки і у кожній ситуації є індивідуальним.

Узагальнення (синтез) являє собою дуже відповідальний момент в аналізі. При узагальнені результатів аналізу необхідно із всієї множини вивчаємих факторів відокремити типові від випадкових, виділити головні та вирішуючи, від яких залежать результати діяльності [128].

Необхідно також відмітити, що по відношенню до свого змісту показники можна поділити на кількісні та якісні [128].

До кількісних показників відносяться, наприклад, обсяг виготовленої продукції, кількість працівників, площа посівів та ін.

Якісні показники показують суттєві особливості та властивості вивчаємих об’єктів. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, собівартість, рентабельність, врожайність культур та ін.

Зміна кількісних показників обов’язково призводить до зміни якісних та навпаки. Так, наприклад, зростання обсягу виробництва продукції призведе до зниження собівартості. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення обсягу виробництва продукції і т.д. Таким чином очевидним є використання системних, комплексних методик оцінки ефективності запропонованої Системи, оскільки жоден з показників, виділених окремо, не дасть реального уявлення про її ефективность.

Як вже зазначалось у попередніх розділах цього дослідження, процес інформаційного забезпечення включає досить високий ступінь важкості оцінки його вигод, як показників ефективності, що обумовлено наступними чинниками:

- ефект від застосування у далекій перспективі;

- природа вигод невловима;

- неможливість визначення у єдиних одиницях виміру;

- непрямий вплив на ефективність, що вимагає одночасного дослідження дії інших факторів;

- існуючі теорії та методики в основному не підходять для пояснення цінності інформаційних систем.

Незважаючи на перераховані труднощі, дослідники не залишають спроб виміряти вигоди від впровадження та використання систем інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. В зарубіжних наукових працях представлено широкий перелік методів, які дозволяють визначити ефект від запровадження у діяльності виробничих підприємств інформаційних систем та уникнути можливих ризиків. Деякі з методів є універсальними та дозволяють проаналізувати вплив дії різноманітних факторів на фінансові показники стану та розвитку підприємства, конкурентоспроможність та можливість вирішувати стратегічні завдання. Існують і такі, що були запропоновані саме для інфлрмаційних систем та технологій та дозволяють цілеспрямовано досліджувати їх впливна ефективність підприємства та його фінансовий стан.

Робота дослідників ведеться в декількох напрямках:

• Удосконалення математичного апарату;

• Розробка методологічних аспектів пізнаванності економічних систем;

• Обліку результатів впровадження інформаційних систем;

• Оцінці переваг від впровадження інформаційних технологій.

На наш погляд, для застосування в овочепродуктовому підкомплексі заслуговує на увагу підхід до оцінки вигод від впровадження маркетингової інформаційної системи, описаний в роботі [120, с. 50-62].

Автори методики пропонують всі вигоди від впровадження маркетингової інформаційної системи розділити на прямі (жорсткий) і непрямі (м'які).

Прямі вигоди – це прямі результати нововведення, які легко піддаються оцінці. Прямі вигоди зазвичай пов'язані зі зменшенням витрат, наприклад, зменшення роботи по введенню даних внаслідок електронної системи замовлень, зменшення кількості паперової роботи.

Непрямі результати впровадження інформаційних технологій в бізнес-процес, в кінцевому рахунку, включають невловимі, непрямі, і стратегічні вигоди. Саме з трьома непрямими (м'які) вигодами головним чином і пов'язана проблема оцінки користі інформаційних систем.

Отже, існують три групи непрямих вигод:

- Невідчутні вигоди

- Непрямі вигоди

- Стратегічні вигоди

Невідчутні вигоди можуть приписуватися окремими напрямками застосування інформаційних систем, але все одно висловити їх в кількісній формі нелегко. Вигоди виникають із введенням, наприклад, системи підтримки прийняття рішень – комп'ютерної інформаційної системи, яка допомагає в прийнятті рішень і покращує структуру роботи користувача (DSS).

Непрямі вигоди теоретично виміряти легше, але важко віднести дану вигоду на рахунок якогось певного нововведення. Вони можуть бути обчислені тільки як результат подальших інвестицій, заснованих на впровадженні нової системи. Наприклад, впровадження локальної мережі на підприємстві (Local Area Network, LAN) сприяє розвитку внутрішньої інфраструктури, яка буде основою для різних модифікацій інформаційних систем і програм.

Стратегічні вигоди можна охарактеризувати як позитивний вплив, який реалізується в тривалий час, і являється наслідком взаємодії безлічі задіяних факторів. Вони є результатом, наприклад, нової ділової стратегії, більш вдалого позиціонування організації і ці вигоди можна тільки частково віднести на рахунок певної впровадженої інформаційної системи. Трудність оцінки стратегічних вигод пов'язані з їх значущістю і ризиком, якими вони супроводжуються при реалізації.

Потрібно зауважити, що рідко одна інформаційна система породжує тільки один тип вигод. Будь-яка інформаційна система приносить безліч різних вигод. Різні види інформаційних систем породжують різні комбінації типів вигод і чим більш складна інформаційна система, тим імовірніше, що вигоди будуть непрямими і складними для оцінки.

Вигоди / зміни в маркетинговій діяльності, пов'язані з впровадженням та використанням системи інформаційного забезпечення включають:

• розширення області вирішуваних завдань, наприклад, більш вдале позиціонування організації, фокус на частці певного клієнта / товару в загальній сумі прибутку, що підвищило спрямованість реклами на цільові групи клієнтів;

• організаційні зміни, такі як зменшення кількості адміністративного персоналу, зменшення кількості маркетингового персоналу, велика децентралізація діяльності, зменшення кількості годин обслуговування клієнтів, зменшення використання послуг сторонніх агентств та інші;

• підвищення інформаційної культури – зростаючий статус маркетингової функції, що підвищить попит на інформацію відділами підприємства, та поліпшить контроль маркетинговими службами діяльності інших відділів;

• підвищення кваліфікації працівників та ефективності прийняття рішень.[130]

 

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/31130.html