Інструменти стимулювання соціально орієнтованого розвитку економіки регіону

Перехід регіонів на модель соціально орієнтованої економіки вимагає виваженого державного регіонального управління через застосування різних інструментів, які стимулюватимуть цей процес та сприятимуть нарощенню фінансової бази регіону, конкурентоспроможності його економіки. Традиційні інструменти, що склалися в умовах командно-адміністративної економіки і принципи якої функціонують і донині, не дозволять стимулювати соціально орієнтований розвиток економіки регіонів держави, призводять до появи дисбалансів у системі фінансування економічної та соціальної сфер, спрямування коштів, в основному, лише в соціальну сферу, залишаючи поза увагою розвиток економіки; порушують соціально-економічну безпеку регіонів держави шляхом міжбюджетного вирівнювання, де економічно менш розвинені регіони (регіони-аутсайдери) живуть за рахунок більш розвинених (регіони-лідери); призводять до надмірного навантаження на бюджет як результату великої кількості необґрунтованих і фінансово незабезпечених соціальних зобов’язань держави, недосконалості фінансового контролю та системи відповідальності за порушення фінансово-бюджетної дисципліни місцевими органами влади тощо. Від вирішення цих проблем залежить можливість переходу регіону на соціально орієнтовану економіку, забезпечення рівноважного існування економічної та соціальної сфер, наповнення місцевого бюджету, нарощення фінансового потенціалу регіону. Реаліями часу є нові принципи державної бюджетної політики, податкового регулювання, регіональної інвестиційно-інноваційної політики, що передбачають необхідність між напрямами соціалізації економіки регіону та джерелами їх фінансового забезпечення, стимулювання роботи суб’єктів господарювання до переходу на модель соціально орієнтованого розвитку їх економіки [105, с. 136]. Все це вимагає застосування виважених інструментів стимулювання цих процесів.

У світовій практиці існує велике різноманіття інструментів, які стимулюють соціально орієнтований розвиток як країни в цілому, так і її регіонів. Звертаючись до зарубіжного досвіду необхідно відмітити, що провідні країни світу досить виважено підходять до стимулювання економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності регіонів, використовуючи для цього різні види стимулюючих інструментів (табл. 2. 4). На відміну від України, зарубіжні держави за допомогою субсидій, пільгового оподаткування, податкових канікул, бюджетних інвестицій, дотацій тощо стимулюють регіони та підприємства до формування та розвитку саме економічного потенціалу, який є первинною ланкою до забезпечення конкурентоспроможності регіону як основи процесів його соціалізації. Вважаємо, що інструменти повинні спрямовуватися, перш за все, у розвиток тих регіонів держави, у яких спостерігається соціальне перевантаження економічної сфери, де існує неоптимальне співвідношення між соціальними витратами та економічною ефективністю, що дозволить досягти оптимальних пропорцій збалансування соціально орієнтованого розвитку економік регіонів держави. У більшості регіонів держави спостерігаються соціальне перевантаження економічної сфери, необґрунтовані нормативи соціальної захищеності населення, що не стимулює його до здійснення високопродуктивної професійної діяльності, досягнення оптимального співвідношення між соціальними витратами та економічною ефективністю, і в результаті – досягнення як соціально-економічної ефективності в цілому, так і переходу на оптимальну модель соціалізації економіки регіонів держави. Тому основне завдання державних та регіональних органів влади полягає у пошуку та застосуванні інструментів, які стимулюватимуть соціально орієнтований розвиток економіки регіонів держави, дозволять забезпечити збалансованість економічного та соціального розвитку як єдиного цілого. Пропонуємо використати метод індивідуалізації вибору інструментів соціально орієнтованого розвитку економіки регіонів держави, в основу якого покладено їх диференціацію залежно від критеріїв СОРЕР

Вся работа доступна по ссылке  http://mydisser.com/ru/catalog/view/15071.html