Кримінологічні фактори криміналізації погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу

Аналіз кримінологічних факторів криміналізації будь-якого суспільно небезпечного діяння надає можливості сформувати уявлення про дійсний актуальний та прогнозований стан відповідного об’єкту дослідження, яким, наразі, є частка злочинності проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян у виді множини злочинів, передбачених ст. 345 КК України. Ведучи мову саме про кримінологічні фактори, цікавою видається думка І. М. Гальперіна, який відносив до завдань, що мають бути вирішені в ході криміналізації наступне: а) вивчення поширеності конкретних діянь та оцінка їх типовості, як форми прояву антисуспільної поведінки; б) встановлення динаміки вчинення вказаних діянь; в) встановлення зв’язків динаміки вчинення вказаних діянь з причинами та умовами, що їх породжують; в) визначення заподіяння у такий спосіб матеріальної та моральної шкоди; г) визначення ступеня ефективності застосовуваних засобів боротьби, як за допомогою права, так і за допомогою інших форм; д) встановлення найтиповіших об’єктивних та суб’єктивних ознак діяння; є) оцінка можливості правового визначення ознак того чи іншого діяння, як елементів складу злочину; ж) встановлення загальних особистих ознак суб’єктів діяння; з) виявлення суспільної думки різних соціальних груп; і) визначення можливостей системи кримінальної юстиції в боротьбі з визначеними діяннями [32, с. 58]. Погоджуючись в цілому із думкою вченого, а також враховуючи специфіку предмету та методологічного інструментарію кримінологічної науки, вважаємо, що до змістовних кримінологічних факторів, які відображатимуть дійсну суспільну небезпечність діяння та доцільність його кримінально-правової заборони можливо віднести: а) кількісну та якісну характеристику множини проявів суспільно небезпечних діянь (рівень, динаміку, структуру, географію); б) детермінаційний комплекс; в) параметри існуючої системи протидії злочинності та її здатність протидіяти новітнім формам суспільно небезпечних діянь без застосування кримінально-правової заборони; г) обґрунтування доцільності та можливість запобігання новітнім формам суспільно небезпечної поведінки кримінально-правовими засобами; д) обґрунтування кримінологічної ефективності конструкції кримінально-правової норми.

Разом з тим предмет цієї дисертації не дозволяє розгорнути повномасштабне кримінологічне дослідження, у зв’язку з чим ми обмежимось аналізом кількісних та якісних показників частини злочинності проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та авторитету громадян – множини злочинів, передбачених ст. 345 КК України.

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/16792.html