Сутність, форми та методи економічної діяльності в системі міжнародних економічних відносин

Проблема міжнародних економічних відносин є надзвичайно складною, виходячи з остаточної невизначеності понятійно-категоріального апарату та труднощів формування єдиної методології дослідження. Поняття «міжнародні відносини» ввів у науковий обіг у 1789р.  Дж. Бентам, досліджуючи відносини між монархами та громадянами різних держав. Однак далі розвиток даного поняття супроводжувався певними суперечностями.

Так, Р. Арон вважає, що міжнародні відносини не мають чітко окреслених меж, вони не можуть бути відокремлені від інших суспільних явищ, відрізняючись специфікою, але не сутністю. [22, с.32] З ним погоджуються Ф. Данн, Х. Добросельські та К. Брун, який зокрема стверджує, що міжнародні відносини є діями у міжнародному середовищі, а їх природа є відкритим питанням. [162, с.8]  

М.Мальський та М.Мацях з цим погоджуються лише частково, оскільки будь-які суспільні відносини у міжнародному контексті проявляються інакше, ніж у внутрішньодержавному, отже мова має йти не про їх принципову відмінність, а про певні особливості, зумовлені міжнародним середовищем. [79, с.75]  

У просторовому сегменті міжнародні відносини охоплюють практично весь географічний простір, проявляючись, з огляду на їх масштаби, на декількох геопросторових рівнях (глобальному, міжрегіональному, регіональному, субрегіональнму та локальному).

Загалом міжнародні відносини є об’єктивним суспільним явищем, що характеризується рядом специфічних рис. Так, Н.Спайкмен вперше вжив поняття «міждержавні відносини», наголошуючи, що необхідною їх ознакою є приналежність учасників зазначених відносин до різних держав. Держави у даному розумінні виступають не лише як владні структури, а й складні соціально-економічні системи, що взаємодіють з подібними системами.

Р.Арон відзначав, що держави як політичні утворення можуть не мати моноетнічної ідентичності, але їх визначальними рисами завжди є чітко встановлені в політико-географічному просторі кордони. [22, с.32]

М.Мерль під поняттям «міжнародні відносини» розумів сукупність угод і потоків, що перетинають кордони, або мають тенденцію до їх перетину, користуючись доступними шляхами сполучення або каналами передавання інформації. [163, с.137] При цьому міжнародні відносини можуть відбуватись між представниками різних держав світу, хоча й необов’язково  мати політичний характер.

Сучасні підходи до дослідження міжнародних відносин можна поділити на три групи:

1. розгляд міжнародних відносин як сукупності фактичних відносин (політичного, економічного, культурного та іншого характеру) між їх учасниками [165, с.11]. У даному контексті міжнародні відносини охоплюють надзвичайно широкий спектр стосунків міждержавного характеру, що не завжди мають інтеграційну природу і сприяють формуванню певної цілісності. [149, с. 19] Тобто міжнародні відносини охоплюють усі види обміну діяльністю, яка є предметом відносин між державами;     
2. трактування міжнародних відносин як сфери протиборства держав, кожна з яких за допомогою сили намагається реалізувати власні інтереси. Йдеться не стільки про застосування сили, скільки про формування системи взаємовідносин між державами світу на основі акумульованої ними могутності (позицій, авторитету і впливу у міжнародних відносинах). [79, с.79] Ф.Данн, С.Хоффман, Дж.Кеннан та інші відзначають, що в глобальному масштабі відбувається диференціація вказаної могутності, її нерівномірний розподіл між державами – одні є активними учасниками міжнародних відносин, визначаючи їх характер, інші – перебувають під впливом політики сильніших, пристосовуючись до неї;      
3. розуміння міжнародних відносин як низки прийнятих і впроваджених рішень у міжнародному середовищі, що є похідними від міжнародної політики. [166, с. 65]    

Слід відзначити, що проблемою сучасної теорії міжнародних відносин є відсутність узагальнюючого підходу до дослідження даного явища (процесу), виходячи з того, що останнє є об’єктивною реальністю. З певними припущеннями можна стверджувати, що міжнародні відносини – це система відносин, що виникають та існують завдяки взаємодії між державами, субнаціональними та наднаціональними утвореннями.

Провідну роль у світовій системі відіграють міжнародні економічні відносини, хоча вони, на відміну від політичних, й розвиваються значно повільніше: міжнародні економічні відносини у світогосподарській системі почали відігравати провідну роль тільки на початку ХІХ ст., після промислової революції, яка спричинила інтенсифікацію інтернаціоналізації виробництва.

Вся работа доступна по ссылке

http://mydisser.com/ru/catalog/view/15076.html