Методологічні основи дослідження тлумачення норм права та їх роль для системної інтерпретації норм права

Окреме місце в системі наукових досліджень дисертаційного рівня займають питання методології, які визначають комплекс наукових підходів та методів наукового дослідження, використання яких зумовить комплексність та всесторонність наукового аналізу відповідної проблематики. В юридичній літературі питання методології дослідження тлумачення правових норм в цілому, та системного способу тлумачення норм права, зокрема, майже не досліджувались. Такий стан наукової розробки методології дослідження в цілому вплинув на досить непослідовний та безсистемний характер існуючих наукових досліджень питань тлумачення правових норм та його способів. Фактично в юридичній науці склалась така ситуація, коли при значній кількості проведених наукових досліджень проблем тлумачення правових норм, єдиних цілісних однозначних концептуальних відповідей на питання природи, сутності, змісту, різновидів та способів тлумачення норм права вироблено не було, в тому числі і загальнотеоретичні питання системного способу тлумачення правових норм залишались або без належного наукового дослідження, або отримали ті відповіді, які мають неоднозначний, а інколи і суперечливий характер.

Попередньо нами було з’ясовано історію становлення наукового дослідження тлумачення норм права, де було виявлено прогалини та перспективи вивчення тих або інших його загально-теоретичних аспектів. Окремий аспект становить системний спосіб тлумачення, що відіграє забезпечувальну роль у здійсненні самого тлумачення права. Тому і методологічна основа наукового дослідження системного способу тлумачення обумовлена станом наукового дослідження тлумачення права в цілому. Питання системного способу тлумачення норм права займають одне з центральних місць в системі наукових проблем тлумачення норм права, що зумовлюється:

• по-перше, непослідовністю розвитку наукових досліджень проблем тлумачення норм права та неоднозначністю розуміння загальнотеоретичних аспектів тлумачення норм права;
• по-друге, відсутністю єдиних наукових підходів до характеристики системного способу тлумачення;
• по-третє, складністю в науковому плані системного способу тлумачення норм права, що має власну природу, сутність, зміст, суб’єктів здійснення.

         В цілому слід наголосити, що методологічна основа дослідження системного способу тлумачення правових норм має похідний характер від методології наукового дослідження тлумачення правових норм як явища світоглядного, соціального та правового плану. З огляду на це, всесторонність наукового дослідження загальнотеоретичних аспектів системного способу тлумачення правових норм зумовлюється належною системою філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження, які забезпечать опрацювання предмету цього дисертаційного дослідження на:

а) світоглядному (філософському) рівні як явища соціальної дійсності;

б) загальнонауковому рівні як явища, що становить предмет наукового дослідження;

в) спеціально-науковому рівні як явища, що має правовий характер та забезпечує досягнення відповідного правового результату.

Тлумачення норм права в цілому та системний спосіб тлумачення правових норм, зокрема, є складними багатоаспектними явищами, що досліджується:

• юридичними науками як явища правової дійсності;
• іншими суспільними науками (політологічними науками, філологічними науками, філософією тощо) як явища соціального плану, оскільки тлумачення правових норм стосується права як соціального правового явища, а результати такого тлумачення націлені на вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, підвищення рівня правової свідомості та правової культури суспільства і громадян.

Окрім того в межах юридичних наук питання тлумачення права та системного способу тлумачення права досліджуються теоретико-історичними та галузевими юридичними науками, як явища правового плану, що мають історичні, загальнотеоретичні, галузево-правові аспекти.

Зазначена особливість тлумачення правових норм та системного способу тлумачення правових норм зумовлює необхідність вироблення системи методологічних підходів для їх пізнання, що надасть змогу забезпечити комплексність та об’єктивність наукового вивчення досліджуваних явищ, враховуючи їх міждисциплінарний потенціал для наукового дослідження.

Системний спосіб тлумачення правових норм є окремим різновидом в системі способів тлумачення норм права, відповідно його вивчення зумовлюється особливостями тлумачення норм права як самостійного правового явища, в тому числі і що стосується методології дослідження тлумачення правових норм. Тому належна методологічна основа наукового дослідження системного способу тлумачення правових норм має забезпечити: створення системи способів отримання нових наукових знань про предмет дослідження; визначити особливий шлях, завдяки якому досягається певна науково-дослідницька мета; забезпечити всебічність отримання інформації щодо предмету дослідження; введення нової інформації до фонду теорії науки; уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці; створення системи наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах і логіко-аналітичного інструментарію наукового пізнання [65, с. 323].

Складність та багатоаспектність системного способу тлумачення норм права вимагає застосування всього комплексу методологічних прийомів дослідження вказаного явища, а саме загальносвітоглядного (філософського), загальнонаукового та спеціально-наукового плану. Важливе значення мають філософські підходи до вивчення системного способу тлумачення правових норм, що надають змогу встановити загальні особливості цього явища як явища дійсності. С. Є. Федик, досліджуючи проблематику тлумачення правових норм в діяльності Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини та характеризуючи методологію такого дослідження, приходить до висновку про те, що значення філософсько-світоглядних підходів у дослідженні інтерпретаційно-правової діяльності можна вбачати в наступному:

а) інтерпретаційно-правова діяльність розглядається як опосередкована пізнавальна діяльність складних соціальних суб’єктів (наприклад, органів, що утворені Конвенцією), яка виражається у певних об’єктивованих формах;

б) відправною точкою цього пізнання у кінцевому підсумку є соціальне буття, внаслідок чого інтерпретація правової норми передбачає момент взаємозумовленості осягнення її змісту тим соціальним середовищем, у якому ця норма виникла та інтерпретується;

в) на інтерпретаційно-правову діяльність поширюються загально-діалектичні закономірності утворення та тлумачення текстів [383, с. 19-20].

Погоджуючись з такою думкою вченого спробуємо охарактеризувати функціональну можливість загальносвітоглядних (філософських) підходів до вивчення системного способу тлумачення правових норм. Діалектичний підхід до пізнання системного способу тлумачення правових норм зумовлює вивчення системного способу, з однієї сторони, як продукту теоретичного мислення, а з іншого – як особливого явища, яке є залежним від матеріальної дійсності. Завдяки діалектичному підходу можливо дослідити системний спосіб тлумачення правових норм як систему ідей про процес і зміст тлумачення норм права в контексті вивчення правових норм як системного та системоутворюючого явища. Окрім того, можливо з’ясувати соціальну природу системного способу тлумачення правових норм, результати якого використовуються суспільством в правовій сфері своєї життєдіяльності, встановити генезис, сутність та соціальну цінність системного способу тлумачення правових норм, визначити його місце в системі соціально активної, правової діяльності суспільства. Важливе місце в системі загальних наукових підходів до дослідження системного способу тлумачення правових норм займає системний підхід, функціональні можливості якого надають змогу, по-перше, розкрити системні характеристики права, як явища, що, з однієї сторони, складається з системи правових норм, а, з іншої сторони - є елементом системи способів соціального регулювання; по-друге, встановити місце системного способу тлумачення правових норм в системі способів тлумачення взагалі, по-третє, визначити взаємозв’язок між системністю права та системним способом тлумачення права, який в основу такого тлумачення вкладає ідею взаємозв’язку між нормами права. В цілому системний підхід надає змогу визначити загальні засади права як явища системного плану, що має бути відповідно усвідомлене та роз’яснене.

Для наукового дослідження питань системного способу тлумачення правових норм може бути використано і логічний підхід до дослідження вказаного явища шляхом використання методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Вказаний підхід включає засоби і способи логічного вивчення і пояснення системного способу тлумачення правових норм, що заснований на формах мислення і законах формальної логіки. Можливість застосування логічного підходу до вивчення системного способу тлумачення правових норм зумовлюється такою особливістю права як його формальна визначеність та системність, що являє собою логічно послідовну, чітко фіксовану систему, змістом якої є система правових визначень, які повинні відповідати правилам логічної побудови та чіткої визначеності. Методологічне значення прийомів формальної логіки, враховуючи особливості системного способу тлумачення норм права, полягає в тому, що вони надають змогу встановити закономірності змісту, сутності та використання системного способу тлумачення правових норм, розкрити його місце в системі способів тлумачення норм права; проаналізувати особливості впливу системного способу тлумачення правових норм на формування правосвідомості та правової культури суспільства.

Система загальнонаукових методів, які можуть бути використані для дослідження питань системного способу тлумачення правових норм має забезпечити загальне світоглядне сприйняття властивостей об’єкту дослідження, забезпечуючи отримання та обґрунтування знань про об’єкт, що мають загальний характер. Слід відзначити, що цей підхід має важливе значення для отримання об’єктивних знань про об’єкт дослідження, оскільки глибоко та усесторонньо досліджує матерію, що розглядається [154, c. 17]. Це надає змогу проаналізувати державно-правові об'єкти як особливі складні системи, які є суперечливими за характером і різноманітністю [185, с. 25-30].

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/17059.html