Методика дослідження механізмів економічного регулювання функціонування сільськогосподарських підприємств

Ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання в умовах ринкової економіки засвідчує, що їх виробничо-господарська діяльність повинна направлятися на задоволення сус­пільних потреб у виді ринкового попиту на вироблену продукцію і забез­пе­чувати досягнення основної мети підприємства – одержання прибутку. За цих умов діяльність сільськогосподарських товаровиробників повинна ґрунтуватися на принципах самостійності, ініціативної вільної конкуренції, допустимого рівня ризику, дотримання економічних та соціальних вимог.

Функціонування сільськогосподарських підприємств відбувається під впливом чинників взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища. Усі ці чин­ники обумовлюються і реалізуються завдяки дії механізмів економічного регулювання функціонування сільськогосподарських підприємств – еконо­міч­ного, ринкового (товарного), господарського та механізму внутрішньо­гос­по­дарських економічних відносин. Зовнішні чинники створюють можливість для ефективнішого використання внутрішніх, а сприятливі внутрішні умови зни­жують гостроту вирішення зовнішніх.

Основними чинниками внутрішнього середовища є: фінансові, мате­рі­альні, трудові і земельні ресурси, вироблена сільськогосподарська продукція та попит на неї. Реалізація цих чинників здійснюється на основі раціональної організації виробництва та ефективної маркетингової діяльності, сприятливих при­родно-кліматичних умов. Найкраще використання внутрішніх умов з метою підви­щення ефективності виробництва забезпечується впро­вадженням внутріш­ньо­господарських економічних відносин. За цих умов підприємство представ­ляє собою суцільну мережу госпрозрахункових під­роз­ділів, які організовують свою роботу на товарно-грошових відносинах, мате­ріальній заінтересованості та відповідальності за високі показники вироб­ництва не тільки своєї ланки, а й господарства в цілому.

Основою здійснення аналізу механізмів економічного регулювання функ­ці­онування сільськогосподарських підприємств є системний підхід, який перед­бачає розглядати досліджуване явище як складну систему, що формується з під­систем, які відображають групи визначальних чинників.

Теоретичною і методологічною основою проведених досліджень є діа­лек­тичний метод пізнання економічних процесів і явищ, принципи систем­ності й послідовності у пізнанні об’єктивних законів суспільного розвитку, фунда­мен­тальні теоретичні роботи та прикладні розробки вчених з питань вивчення ме­ханізмів економічного регулювання функціонування сільськогосподарських під­приємств, трансформаційної динаміки, розвитку аграрного виробництва у різних формах господарювання і механізмів забезпечення її ефективної діяль­ності, шляхів вдосконалення дії цих механізмів, особливо на внутрішньо­гос­подарському рівні тощо. За даними С. В. Мочерного, методологія допомагає дос­лідникам окремих економічних явищ і процесів, різних економічних систем усвідомити загальні закономірності самого процесу пізнання, розкриття істини, її критеріїв тощо [140, c. 3].

Отже, добір конкретних методів і способів дослідження того чи іншого економічного явища визначається методологією наукового пізнання. Методо­логія нау­кового піз­нання дійсності є вченням про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності і визначає принциповий підхід до вивчення явищ господарського життя [236, c. 16]. Вчені-економісти наголо­шують також на тому, що організація пізнавального процесу вимагає визна­чення певної базової системи вихідних регулятивних положень (засад), за яки­ми буде здійс­нюватися участь конкретних суб’єктів (носіїв) цього процесу в його здійсненні. Сукуп­ність (система) таких засадничих регулятивних поло­жень і є методо­логією. Під методологією розуміється форма практичного та теоретичного засвоєння дійс­ності, яка виходить із закономірностей руху об’єк­та, що вивча­ється; система регулятивних принципів практичної чи теоретичної діяльності. Методологія в загальносвітоглядному значенні – це наука про орга­нізацію життя, в тому числі такої його важливої складової як науково-дос­лідницька діяльність. Це сво­єрід­на теоретична модель наукового дослідження. Наукова методологія є найваж­ливішим засобом вирішення наукової проблеми, умовою наукового відкриття, і як наслідок, передумовою формування наукової картини світу, що правильно відображає дійсність. Разом з тим науково-дос­лід­ницька діяльність будь-якого суб’єкта, який спирається на певну методо­логію, вимагає використання цілої низки конкретних теоретико-прикладних технологій.

У широкому трактуванні методологія наукового дослідження – це спосіб побудови думки, певним чином упорядкована практична та теоретична діяль­ність суб’єкта, а в другому – сукупність принципів, методів, прийомів, норм та процедур науково-пізнавальної діяльності, що застосовується в тій чи іншій спеціальній галузі знань (конкретна наукова методологія) [77, c. 10-11].

Основою, використаної нами, в процесі проведення дослідження мето­дології було застосування діалектичних підходів до явищ, що вивчалися, згідно з якими всі сторони життя суспільства як єдиного організму розглядувались у взаємодії, взаємозв’язку, в процесі розвитку, відмирання старих і виникнення но­вих форм зв’язку. З цього приводу С. В. Мочерний зауважує, що “діалек­тич­ний метод пізнання, який служить методологічною основою економічного дос­лідження виступає, з одного боку, безпосереднім засобом побудови еконо­міч­них концепцій, теорій, гіпотез тощо за допомогою формування певного комп­лексу принципів, передумов, орієнтирів у формі понять, ідей, а іншого – опосеред­кованим через метод економічної теорії і передусім політичної економії. Жодна наука не може обійтись без таких філософських категорій, як причина, нас­лідок, необхідність, сутність, зміст, закон та ін.” [140, c. 3].

Принцип взаємозв’язку і розвитку явищ об’єктивної дійсності у нашому дослідженні застосовано при дослідженні економічних явищ не ізольовано, у відриві від конкретних історичних обставин, а всебічно – у взаємозв’язку і роз­витку. Цей підхід реалі­зовано в процесі аналізу історичного досвіду засто­сування механізмів еконо­мічного регулювання функціонування господарю­ючих суб’єктів, обґрунтування їх вдосконалення у перспективі. Принцип роз­витку вимагає проведення дос­лідження з ґрунтовним аналізом минулого, сучас­ного і обґрунтування май­бут­нього бачення. У нашому дослідженні практично неможливо здійснити аналіз дії механізмів економічного регу­лювання функ­ціонування сільськогосподарсь­ких підприємств, дати їм оцінку, а тим більше обґрунтувати шляхи їх вдоско­налення, виходячи лише із сучасних умов, без критичного аналізу цих процесів за соціалістичної системи господа­рю­вання, світового досвіду з цих проблем. Згідно з принципом взаємозв’язку дос­лід­ження проблеми механізмів еконо­мічного регулювання функціонування сіль­сько­господарських підприємств здійснювалось з урахуванням взаємоза­лежності і взаємовпливу сільського гос­подарства як системи і галузевих її підсистем, а також із врахуванням кон­кретних соціально-економічних умов функціонування сільськогоспо­дарсь­ких підприємств і організації системи внутрішньо­гос­по­дарських економічних відносин у них.

Економічні явища розвиваються відповідно до загального закону діалек­тики перетворення кількісних змін на якісні, які є наслідком нагромадження кількісних змін. Кожна нова якість, що виникає, створює у своїх межах простір для нових кількісних змін. Ігнорування цього принципу під час вивчення проб­леми застосування механізмів економічного регулювання функціонування сіль­ськогосподарських підприємств може призвести до негативних наслідків – не­до­оцінки дії того чи іншого механізму в умовах ринкової економіки, непра­во­мірності чи непослідовності використання їх, що не дасть належної віддачі, а тільки збільшить додаткові витрати, що в кінцевому підсумку дасть невідпо­відність реальній потребі комплексу необхідних заходів, які повинні би сфор­мувати ефективну виробничо-господарську діяльність різних організаційно-правових форм господарювання.

Важливою умовою наукового розуміння дійсності є пізнання причинно-наслідкових зв’язків, що існують у розвитку того чи іншого явища, оскільки це дає змогу передбачити й цілеспрямовано змінювати економічні явища. Вис­новки про причинно-наслідкові зв’язки в економіці можуть вважатися науко­вими, якщо вони обґрунтовані економічними чинниками і базуються на масо­вих даних. Саме такий методологічний підхід до вивчення проблеми механізмів економічного регулювання функціонування сільськогосподарських підпри­ємств, трансформаційної динаміки розвитку аграрного виробництва і оцінки ме­ханізмів його забезпечення у сільськогосподарських підприємствах, обґрун­ту­ванні шляхів вдосконалення дії цих механізмів дав змогу одержати дос­татньою мірою науково обґрунтовані та достовірні результати і висновки сто­совно основних способів вирішення цієї проблеми загалом і в досліджуваному регіоні загалом, а також правильно оцінити конкретні моменти розвитку цього процесу, які спрямовані на кінцевий результат.

Серед загальнонаукових методів, використаних при вивченні можливос­тей дії механізмів економічного регулювання функціонування сільськогоспо­дарських підприємств певне місце займає наукова абстракція. “Абстракція – відмова від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків, дійсної тенденції руху” [140, c. 208]. Схематично це зображають як рух від конкретного (від явищ, які спо­стерігаються безпосередньо, від зовнішніх уявлень про них) до абстрактного, і потім – сходження від абстрактного до конкретного. Теоретичним вираженням конкретного є синтез багатьох визначень, в якому втілюється єдність різно­ма­нітного, тобто цілісний об’єкт в органічній єдності його багатьох сторін, влас­тивостей, ознак тощо. Для пізнання цілісного економічного об’єкта за допо­мо­гою прийому аналізу проводилось розчленування його на складові (еле­менти), а ті – на компоненти, з’ясовувалась сутність кожного із них, а відтак за допо­могою синтезу і прийому сходження від абстрактно до конкретного поєднано у процесі мислення всі отримані раніше знання. Отже, необхідність використання у процесі проведення дослідження обумовлена складною структурою меха­ніз­мів економічного регулювання функціонування сільськогосподарських підпри­ємств, де взаємодія суб’єктів господарювання поза їх індивідуальною еконо­мічною свідомістю породжує багато явищ, що відносяться до якісно інших, вищих структурних рівнів функціонування економіки.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/15078.html