Быстрый переход к готовым работам
|
Об’єкт і об’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпеченняЗ наукових позицій загальної теорії правопорушення безпосереднім предметом юридичного аналізу правопорушення є його склад, тобто певна виділена структура правопорушення, яка фіксується за допомогою правових визначень у різних галузях права і в понятійному апараті наук, які досліджують ці галузі [116, с. 72]. Склад адміністративного правопорушення є юридичною підставою реальної адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення означає, що адміністративна відповідальність не може наступити при інших умовах чи на інших підставах. Склад проступку – це логічна конструкція, правове поняття про правопорушення. Воно відображає істотні ознаки певних протиправних діянь (дії чи бездіяльності). Перелік ознак є необхідною і достатньою підставою для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення. Діяння тільки тоді визнається адміністративним деліктом, коли воно містить усі його ознаки у своїй сукупності. Відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу в цілому. Як зазначає В.А. Печеніцин: “тільки за допомогою аналізу елементів складу адміністративного правопорушення вчинене протиправне діяння можливо визначити як проступок, тобто явище реальної дійсності, яке викликає зміни в суспільних відносинах і яке виступає у всій різноманітності своїх об’єктивних і суб’єктивних ознак, істотних і неістотних для різних питань адміністративної відповідальності” [117, с. 6]. Елементами складу адміністративного правопорушення є:
Актуальною, стосовно досліджуваних правопорушень, є думка А. П. Клюшніченка про те, що визначити конкретний склад адміністративного проступку важче, ніж конкретний склад злочину. Як зазначає автор, річ у тому, що переважно склад адміністративного правопорушення можливо уяснити тільки на основі сукупності правових актів, а не одного із них [118, с. 6]. Під складом адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, слід розуміти сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які утворюють і характеризують, згідно з чинним законодавством, суспільно-шкідливе діяння як певний вид адміністративного проступку, який посягає на виборчі права громадян. Щодо об’єкту адміністративного проступку, то за загальним правилом це суспільні відносини, які врегульовані правовими нормами і охороняються адміністративними санкціями. При посяганні на суспільні відносини, які не регламентовані нормами права, взагалі не можна вести мову про об’єкт правопорушення, оскільки тут буде лише аморальна поведінка, але аж ніяк не протиправне діяння. Тому, об’єктом правопорушення може бути тільки таке відношення, яке має правову оболонку [119, с. 75]. Оскільки проблема об’єкта адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення в науковій літературі не розроблялась, ми спробуємо виокремити об’єкти цих правопорушень, виходячи із загальних уявлень про об’єкт адміністративного правопорушення. Загальноприйнятою є класифікація об’єктів адміністративних деліктів залежно від ступеня їх узагальнення, тобто: загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкт адміністративного правопорушення. Загальним об’єктом адміністративного правопорушення, що посягає на виборчі права громадян слід вважати сукупність усіх суспільних відносин, які охороняються адміністративно-деліктним законодавством. Родовим об’єктом адміністративних правопорушень є однорідна група суспільних відносин, які складають невід’ємну і самостійну частину загального об’єкта. Щодо критеріїв класифікації родових об’єктів проступків в науці адміністративного права виділяють: - сферу суспільної діяльності, де складаються суспільні відносини; - зміст суспільних відносин, які охороняються заходами адміністративної відповідальності; - галузь права, якою регулюються суспільні відносини. Загальноприйнятою є думка, що всі склади адміністративних правопорушень, які закріплені в Особливій частині КУпАП, об’єднані в певні глави за ознакою родового об’єкта. Виходячи з цього, відповідно до глави 15-А КУпАП “Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення”, родовим об’єктом адміністративних правопорушень, що посягають на виборчі права громадян, слід вважати суспільні відносини у сфері здійснення народного волевиявлення та встановленого порядку його забезпечення. Видовий об’єкт адміністративного правопорушення – різновид родового об’єкта, відособлена група суспільних відносин, спільна для ряду проступків [120, с. 49]. Слід звернути увагу на те, що визначення видового об’єкта адміністративного делікту має конкретну практичну спрямованість. Воно необхідно для правильної кваліфікації адміністративних проступків, оскільки в цьому випадку враховуються особливості об’єкта певного виду проступків. Видові об’єкти адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, на нашу думку, можна поділити на 3 групи: 1. Суспільні відносини у сфері організації і проведення виборів. 2. Суспільні відносини у сфері проведення передвиборної агітації. 3. Суспільні відносини у сфері фінансування виборчої кампанії [94]. Щодо першої групи, то на даний час загальні правила організації і проведення виборів, які охороняються заходами адміністративної відповідальності включають: - порядок надання відомостей про виборців чи списків виборців та порядок використання таких списків; - реалізацію права громадянина на ознайомлення зі списком виборців; - незалежність виборчих комісій у межах їх виключної компетенції; - виконання рішень виборчих комісій, прийнятих у межах їх компетенції; - порядок замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів; - реалізацію права уповноважених законом осіб на отримання копії виборчого протоколу; - реалізацію права на звільнення члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії; - порядок опублікування документів, пов’язаних із підготовкою і проведенням виборів. Щодо характеристики другої групи об’єктів, на нашу думку, слід звернутися до поняття передвиборної агітації. Передвиборна агітація являє собою найбільш політизовану частину виборчої кампанії. Від правильно організованої агітації багато в чому залежить політичне майбутнє того чи іншого кандидата, політичної партії чи виборчого блоку. У період виборів різко стикаються інтереси різних політичних сил, загострюється боротьба за голоси виборців. Тому, передвиборча агітація є самим чуттєвим “нервом” всієї виборчої кампанії. Необхідно відзначити, що завдяки демократичним перетворенням, зміст виборчого процесу в Україні стає реально відповідати його назві, а передвиборча агітація набуває вигляду змагання багатьох учасників виборчих перегонів між собою. Вітчизняна практика виборчих процесів та досвід реалізації норм міжнародного права і конституціоналізму зарубіжних країн свідчать, що єдиного підходу до правового врегулювання передвиборчої агітації як правового інституту та етапу виборчого процесу не існує. У деяких державах правове регулювання передвиборної агітації передбачено в законах про політичні партії, про ЗМІ, про виборче право. Наприклад, у Франції основою виборчого права виступає Виборчий кодекс, а також діє Закон від 06.11.1962 р. “Про вибори Президента Республіки загальним голосуванням” як нормативний акт з окремого питання виборчого права. Умови проведення передвиборчих зборів встановлені Законом від 30.06.1881 р. “Про свободу зборів” та Законом від 28 березня 1907 року „Про публічні зібрання”. Також агітація під час виборчого процесу регламентується Законом від 29.07.1881 р. “Про свободу преси”. У Російській Федерації питання передвиборної агітації врегульовані у Федеральному законі від 17.09.1997 р. “Про основні гарантії виборчих прав і прав на участь у референдумі громадян Російської Федерації”. Варто зауважити, що передвиборна агітація визначається як “виборна кампанія” в Болгарії, Польщі, Угорщині, як “передвиборна кампанія” – в Румунії, як “агітація” – в Литві чи взагалі не виокремлюється як етап виборчого процесу [121, с. 110]. Наприклад, у ст.2 Федерального закону “Про основні гарантії виборчих прав і прав на участь у референдумі громадян Російської Федерації” визначається, що передвиборна агітація – це діяльність громадян Російської Федерації, кандидатів, виборчих та громадських об’єднань і блоків, що мають на меті спонукати чи спонукають виборців до участі у виборах, а також до голосування за тих чи інших кандидатів (списки кандидатів) або проти них [122]. Відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України”, передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу [30]. Хоч законодавець і визначився в розумінні передвиборчої агітації, дискусія про те, що слід розуміти під цим поняттям, залишається відкритою. Деякі вчені вважають, що підхід до визначення поняття “передвиборна агітація” слід визнати невдалим, оскільки воно дозволяє кваліфікувати як передвиборчу агітацію діяльність, яка має на меті спонукати чи спонукає громадян до участі у виборах, заклики до виконання ними свого громадянського обов’язку, або відмовитися від голосування на виборах, тобто бойкотувати їх. Подібні дії суперечать демократичним принципам побудови держави, конституційним правам громадян брати участь в управлінні державними справами, обирати і бути обраними в органи державної влади і місцевого самоврядування. Більш того, діяльність громадян, організацій, яка має на меті перешкодити громадянинові вільно здійснювати свої виборчі права слід визнавати правопорушенням [123, с. 333]. Інші вчені-юристи пропонують більш широке тлумачення передвиборної агітації, ніж законодавче, наведене вище. Висловлюється необхідність включення у рамки законодавчої конструкції поняття передвиборної агітації діяльність, яка має на меті спонукати чи спонукає до відмови від участі у виборах [124].
Вся работа доступна по ссылке |
Ссылки: 
Счетчики:
|
