Гносеологія конфлікту, його вплив на міжнародно-правову практику

Звернення до конфліктології на шляху вдосконалення міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом цілком закономірне. Воно базується на дедуктивній основі беззаперечного сприйняття тероризму як різновиду соціального конфлікту, що виник і поширився до масштабів загрози міжнародному миру та безпеці на теренах міжнародних взаємодій. Тому переважною більшістю фахівців тероризм кваліфікується як злочин за міжнародним правом.

Оскільки конфліктна основа тероризму не викликає сумнівів, з метою створення ефективної моделі міжнародно-правового регулювання боротьби з цим злочином передовсім доцільно сформувати її теоретичне підґрунтя, а саме:

а) розглянути природу конфлікту, його гносеологію;

б) екстраполювати отримане знання на умови міжнародних взаємодій у сучасному глобалізованому міжнародному просторі;

в) зважаючи на те, що основний глобальний конфлікт набуває терористичного змісту, розглянути адаптованість чинної міжнародно-правової системи до асиметричної специфіки терористичного конфлікту.

Це уможливить уточнення механізму продукування сучасної міжнародної конфліктності, виявлення його терористичної складової й оцінку спрямованості та ефективності міжнародно-правових норм сфери, що розглядається. Адже правовий підхід до оцінки і розв’язання конфліктності у науці загалом уважається продуктивним. «Практика показує, – пише академік В. М. Кудрявцев, – що більшість соціальних конфліктів – як внутрішніх, так і міжнародних – протікають у сфері правових відносин, породжуються юридичними ситуаціями, а в подальшому розв’язуються юридичними засобами» [80, с. 250].

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/16795.html