Портова галузь у системі галузей економіки як предмет правового впливу

Для з’ясування поняття «портове господарство» необхідно визначити, що є господарством взагалі, а також співвідношення поняття «господарство» із поняттям «господарський комплекс», «народне господарство», «господарська діяльність» та «галузь господарського комплексу».

Поняття «господарство» застосовується, зокрема, в ГК, за допомогою якого позначається суб’єкт господарювання: наприклад, в ст. 114 ГК йдеться про фермерське господарство як суб’єкт господарювання. Крім того, в ст. 9 ГК застосовуються поняття «національне господарство» та «світове господарство», в ст. 19 – лісове господарство, в ст. 177 – об’єкти комунального господарства, в ст. 414 – «підсобне господарство». На жаль, цілісного поняття, що таке господарство, господарський комплекс або сфера господарювання, ГК не дає.

В ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», надається визначення мисливського господарства: «мисливське господарство як галузь – це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва» [172]. Отже, мисливське господарство в даному випадку, розуміється, як сфера суспільного виробництва.

У Концепції розвитку водного господарського України, затвердженої постановою ВРУ від 14 січня 2000 р. №1390-XIV, водне господарство визначається як галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків [170]. Зазначене визначення акцентоване на позначенні завдань водного господарства, однак не розкриває саме поняття.

У тлумачному словнику В. Даля господарство – це теж саме, що й домоводство, домоустрій, завідування, управління порядком і витратами по установі, наприклад, по заводу [206].

Автори відомої монографії «Господарські зобов’язання» 1970 р. зазначають, що «в політико-економічному змісті «господарство», «господарювання» – це суспільне виробництво матеріальних благ» й посилаючись на труди К. Маркса та Ф. Енгельса, надають власне визначення, що «під «господарством (господарюванням) слід визначати процес відтворення» [202, с. 20]. Однак, не можна погодитись з ототожненням господарства та господарювання, оскільки таке розуміння не дозволяє відокремити певну систему (якою є господарство) від процесу, що забезпечує функціонування зазначеної системи (яким є господарювання або господарська діяльність).

Більш точним виглядає визначення О.Б. Борисова, який розглядає господарство як сукупність природних і вироблених за результатами діяльності людини засобів, що використовуються для створення, підтримання, покращення умов і засобів існування, забезпечення життєдіяльності [11]. Водночас використання засобів забезпечують люди (трудові ресурси), «в результаті виробничого труда яких створюється вартість, або суспільний продукт» [202, с. 20].

Таким чином, доцільно уявляти господарство як певну систему, що включає в себе засоби виробництва та трудові ресурси, що забезпечують створення суспільного продукту.

Поняття «господарство» часто використовується поряд із поняттям «економіка» й стосовно співвідношення цих понять М.В. Сомін зазначає: «Обсяг понять, що позначаються словами «господарство» та економіка», співпадає… Відмінність – у змісті, конотації. Господарство використовують тоді, коли не хочуть акцентувати увагу на оцінках «користь-витрати», а мають на увазі інше: призначення, технічну сторону, системну організацію тощо. Навпаки, говорять про «економіку», якщо мають на увазі оцінку явищ, до того ж оцінку особливого роду, що виявляє баланс користі та витрат. Економіка для позначення цього балансу розробила поняття вартість. Отже, кажучи «економіка», ми маємо на увазі вартість, кажучи «господарство» - структуру» [199, c. 67-68]. Треба погодитись з зазначеною думкою, додаючи, що застосування в тому чи іншому випадку слова «економіка» чи «господарство» може мати усталений, традиційний характер. Наприклад, навряд чи хтось буде позначати «домашнє господарство» словом «домашня економіка, й професія «економіст» має саме зазначену назву, а не «господарник».

На підтвердження синонімічності понять «господарство» та «економіка» треба зауважити, що в російсько-англійському словнику перекладом слова «господарство» на англійську мову є слово «economy» [112, с. 713]. В німецькій мові слова «економіка» та «господарство» позначаються одним словом – Wirtschaft [111, с. 224].

Похідним поняттям від поняття «господарство» є поняття «народне господарство», яке широко застосовувалось у Радянському союзі та продовжує інколи застосовуватися в законодавстві України. Зазначене поняття є прямим перекладом поняття, що використовувалось у німецькій економічній теорії XIX сторіччя - die Volkswirtschaft. На відміну від поняття «господарство», яке застосовується скоріше в абстрактному значенні, терміном «народне господарство» позначається економіка певної держави. В свою чергу, В.К. Мамутов називає систему народного господарства «єдиним народногосподарчим комплексом, що містить відносно обособлені, як правило, госпрозрахункові системи і підсистеми – підрозділи, чи ланки народного господарства першого, другого, третього та наступних порядків» [97, с. 203].

У зв’язку із зміною суспільних поглядів та певних понять, коли поняття «народне господарство» певним чином ототожнюється із економічною системою Радянського Союзу, доречним є використання замість нього поняття «господарський комплекс» або «національна економіка». Це підтверджується й внесенням змін до ГК у 2012 році, що обумовили заміну слова «народне господарство» в усіх відмінках на слово «економіка» [Див. 158].

Складовою частиною національної економіки є галузь. Відповідно до ч.1 ст. 260 ГК галузь економіки складається з сукупності усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові чи подібні види виробничої діяльності. Водночас, виробничі одиниці галузі економіки можуть здійснювати не лише виробничу, а й невиробничу діяльність, яка полягає у наданні певного роду послуг або виконанні робіт.

Якщо поняття «господарство», «народне господарство», «господарський комплекс», «галузь економіки» характеризують собою певну систему, то господарська діяльність є процесом (сукупністю дій), який здійснюється учасниками конкретного господарства (галузі економіки), та спрямований на отримання суспільного продукту. Господарське право спрямовано на регулювання саме господарської діяльності та господарських відносин, що забезпечують функціонування окремих галузей економіки та економіки в цілому.

Морські порти займають важливе місце у системі національної економіки й, як буде доведено далі, необхідно виділяти самостійну галузь національної економіки, що має назву «портова галузь» (або «портове господарство»).

В українському законодавстві застосовуються різна термінологія щодо позначення галузі економіки, існування якої забезпечується, зокрема, й функціонуванням морських портів. Так, наприклад, в Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року, затвердженої Розпорядженням КМУ від 16 липня 2008 р. №1051-р, застосовуються поняття «галузі торговельного мореплавства», «галузі морського транспорту», «галузі морського і річкового транспорту». В рішенні Ради Національної безпеки та оборони України «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави», що введено в дію Указом Президента України від 20 травня 2008 р. №463/2008, застосовується поняття «морська галузь». В наказі Державного комітету рибного господарства України від 24 вересня 1998 р. №131 «Про затвердження Положення про інспекцію державного портового нагляду морських рибних портів України» застосовується поняття «рибна галузь».

Вчені, що здійснюють економічні дослідження, об’єктом яких є діяльність морських портів, здебільшого відносять морські порти до галузі морського транспорту.

Так, наприклад, С. М. Мінакова у дисертаційному дослідженні «Економіко-методичні основи реструктуризації морських торгівельних портів України», зазначає, що «транспортний комплекс є складною галуззю народного господарства, що містить у собі залізничний, автомобільний, морський, річковий, авіаційний та трубопровідний транспорт», в свою чергу морські порти України зазначений автор відносить до складової частини морського транспорту [104, c. 5]. Е.В. Тростянецька, досліджуючи економіко-організаційні засади орендних відносини у морських торговельних портах, розглядає морські торговельні порти як складову частину галузі морського транспорту [Див. 210]. Подібним чином до складової морського транспорту відносить морські порти й А.О. Щипцов [Див. 231].

В СРСР діяв Загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (далі – ЗКГНГ СРСР), затверджений Держкомстатом СРСР та Держпланом СРСР 1 січня 1976 року, де в якості галузі народного господарства (що входить до більш укрупненої галузі – «Транспорт і зв’язок») виокремлювався морський транспорт, що включав в себе пароплавства, територіальні та спеціалізовані управління флоту, управління морських шляхів, експедиційні загони аварійно-рятувальних, суднопідйомних і підводно-технічних робіт, морські порти, портопункти (включаючи морські порти) рибних та інших господарств, радіологічні станції,  гідрографічні підприємства, служби обслуговування транспортних суден ("Трансфлот"), агентство "Інфлот", інспекції морського регістру та портового  нагляду; паромні переправи залізничних ешелонів.

В незмінному, порівняно з ЗКГНГ СРСР, вигляді знайшла своє відображення галузь морського транспорту в Загальному Класифікаторі «Галузі народного господарства України», що був затверджений наказом Міністерства статистики України від 24.01.1994 р. № 21 (на теперішній час дію скасовано). За зазначеним принципом здійснена й класифікація в ДК КВЕД 009:2005, що затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 р. №375, та в ДК КВЕД 009:2010, що діє на теперішній час.

Таким чином, можна дійти до висновку, що у законодавстві та наукових дослідженнях при дослідженні проблем морських портів та портового господарства, останні здебільшого розуміються як складова частина галузі морського транспорту або галузі водного транспорту, що є недостатньо точним.

Вбачається, що портова галузь входить до складу морегосподарського комплексу України.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/41563.html