---

Державні закупівлі як засіб залучення України до перспективних інтеграційних економічних утворень

Одним із важливих завдань здійснення заходів щодо розбудови в Україні єдиної системи державних закупівель є забезпечення прозорості закупівельних процедур, сприяння розвитку конкурентного середовища національної економіки, що уможливлює ефективну використання державних коштів, гармонізацію українського законодавства із законодавством Європейського Союзу для інтеграції України до європейського співтовариства.

Державні закупівлі – це одна зі сфер, що суворо регулюється загальноєвропейським acquis, тож держави-члени не мають особливого простору для маневрування у визначенні правового режиму закупівель у країні. Це, цілком імовірно, пов’язане з тим, що в процедурах державних закупівель обертаються великі суми коштів, що призводить до значного ризику потенційних зловживань та корупції [216, с. 6].

Значну роль у формуванні національних особливостей регулювання державних закупівель відіграють міжнародні договори, угоди, конвенції та інші документи, прийняті міжнародними організаціями та міждержавними об’єднаннями.

Документом, який акумулював увесь наявний міжнародний досвід і практичні напрацювання у сфері державних і громадських закупівель в умовах ринкової економіки є Типовий закон ЮНСІТРАЛ «Про закупівлі товарів (робіт) і послуг» [194]. Цей закон був розроблений Організацією Об’єднаних Націй як модельний закон для побудови сучасної ефективної ринкової моделі розміщення державного замовлення і був адресований, передовсім, державам Східної Європи з перехідним типом економіки, а також країнам, що розвиваються.

Основними цілями Типового закону ЮНСІТРАЛ є максимальний розвиток конкуренції, забезпечення справедливого ставлення до постачальників і підвищення рівня відкритості та об’єктивності при проведенні державних закупівель. Закон рекомендується застосовувати до всіх закупівель держави, за винятком закупівель, пов’язаних із забезпеченням національної оборони і безпеки.

Сьогодні можна стверджувати, що Типовий закон ЮНСІТРАЛ виконав своє призначення як модельний закон [207, с. 190–202]. Чинне законодавство Росії, Казахстану Киргизії та інших країн СНД і Східної Європи своєю основою має положення і підходи цього закону.

Другим за значущістю міжнародним документом є багатостороння Угода про державні закупівлі [226] – один із Генеральної угоди про торгівлю та тарифи (ГАТТ), що підписується країнами у рамках участі у Світовій організації торгівлі (СОТ), хоча це не є обов’язковою умовою для вступу країни до СОТ. До травня 2008 р. тільки 39 країн учасниць СОТ підписали Угоду про державні закупівлі.

Суттю Угоди про державні закупівлі є відкриття національних ринків державних закупівель та надання рівних з національними постачальниками умов участі для постачальників з країн, що підписали цю угоду.

Цілями Угоди про державні закупівлі є розвиток міжнародної торгівлі, заборона дискримінації іноземних постачальників, забезпечення прозорості законодавства і процедур закупівель. Угода застосовується до закупівель, здійснюваних будь-якими договірними способами, включаючи такі методи як купівля або лізинг, оренда або купівля в розстрочку, включаючи будь-які поєднання товарів і послуг. Це стосується всіх закупівель, проведених органами державної влади та підконтрольними їм установами згідно з переліком, що визначається при підписанні угоди.

Правову основу Світової організації торгівлі складають Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) і Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Угоди СОТ було ратифіковано парламентами усіх країн – учасниць.

Значний інтерес для дослідження представляє досвід закупівель за рахунок громадських коштів міжнародними фінансовими інститутами, метою діяльності яких є розвиток певних галузей економіки різних країн або регіонів світу. Для її досягнення міжнародні фінансові інститути акумулюють значні обсяги грошових коштів (за рахунок внесків учасників, а також за рахунок комерційної діяльності), як правило, надання ресурсів здійснюють на принципах кредитування, тобто на поворотній платній основі) і розробляють/реалізують великі міжнародні комерційні та некомерційні проекти [207] у різних країнах: як в країнах з економікою, що розвивається, так і в країнах, що досягли високого рівня економічного розвитку. Серед найбільш відомих Міжнародних фінансових інститутів – Всесвітній банк (World Bank Group), який включає Міжнародний банк реконструкції та розвитку (International Bank for Reconstruction and Development), Міжнародну асоціацію розвитку (International Development Association) і ряд інших структур; Європейський банк реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development); Азіатський банк реконструкції та розвитку (Asian Bank for Reconstruction and Development) –для постачальників, зареєстрованих в Азії; різного роду фонди (Soros Foundation, Know-How Foundation, USAID) та ряд інших організацій.

В Україні найбільш відомими є Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Правила закупівель товарів і робіт у проектах, фінансованих Світовим банком, зафіксовані у «Посібнику по закупівлям за позиками МБРР та кредитами МАР», що і передбачає такі способи закупівлі: міжнародні конкурсні торги (International Competitive Bidding); національні конкурсні торги (National Competitive Bidding); міжнародні закриті торги (Limited International Bidding); запит котирувань (Shopping) та закупівлі у єдиного джерела (Direct Contracting). «Керівництво по закупівлям і позикам МБРР та кредитам МАР» чітко визначає строки проведення окремих процедур, послідовність дій при настанні тих чи інших обставин, права та обов’язки сторін у кожній можливій ситуації. Найбільш детально в цьому Керівництві регламентована процедура Міжнародних конкурсних торгів як найбільш складного способу закупівлі.

Для закупівлі консультаційних послуг передбачаються особливі способи закупівель. Основний спосіб – спосіб відбору за ціною і якістю, подібний до процедури закритого конкурсу, оскільки до участі в конкурсі запрошується заздалегідь обмежене коло консультантів, включених у так званий короткий список. Оцінка пропозицій консультантів здійснюється комбіновано за показниками ціни і якості пропозиції; відбір по якості; відбір при фіксованому бюджеті; відбір за найменшою ціною; відбір за кваліфікаційними даними і вибір у єдиного джерела

Загалом, використовувані міжнародними фінансовими інститутами способи закупівель, а також правила їх вибору та процедури мають багато спільного з правилами та процедурами, закріпленими Типовим законом ЮНСІТРАЛ «Про закупівлі товарів (робіт) та послуг».

Таким чином, міжнародне співтовариство активно використовує конкурсні технології укладання контрактів на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг при здійсненні витрачання суспільних коштів – як коштів платників податків (державні закупівлі розвинених країн світу), так і коштів учасників міжнародних фінансових інститутів (закупівлі за проектами Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку тощо).

Конкурентні закупівлі сприяють зниженню витрат на придбання товарів, робіт і послуг, забезпечують більшу ефективність витрачання і знижують рівень корупції при розміщенні замовлень за рахунок державних або громадських коштів. Відносини з Європейським Союзом – сфера, що викликає значний інтерес. У межах країн-членів ЄС створений та успішно діє єдиний ринок з вільним рухом товарів, послуг, капітальних та людських ресурсів. За підрахунками, загальна вартість контрактів по державних закупівлях в рамках Співтовариства перевищує 750 млрд. доларів США в рік [184, с. 194].

Напрямом зовнішньої політики України є прагнення стати членом Європейського Союзу. Вступ України до СОТ означає посилення торгівельно-економічного співробітництва між Україною та країнами – членами ЄС на основі створення зони вільної торгівлі і створення умов для інтеграції української економіки на внутрішній ринок ЄС. Зона вільної торгівлі ліквідує дискримінаційні заходи щодо товарів, які будуть імпортуватися та експортуватися.

Загалом, розміщення державних замовлень в Європейському союзі регламентується залежно від обсягів та інших умов трьома рівнями законодавчого регулювання: міжнародним, Євросоюзу і національним.

Європейське співтовариство розглядає державні закупівлі не тільки з точки зору задоволення поточної діяльності органів державного управління, але і як інструмент реалізації соціальної політики. Зокрема, в комюніке «Про законодавство Європейського співтовариства в галузі державних закупівель і використання державних закупівель для проведення соціальної політики» вказується, що при здійснення державних закупівель у Євросоюзі необхідно брати до уваги соціальні цілі при укладенні контрактів на постачання продукції для державних і громадських потреб. Особливо наголошується, що реалізація соціальних програм можлива в рамках існуючого законодавства і практики його застосування. Вказується на основні підходи до здійснення соціального підходу при закупівлях: розробка відповідних технічних специфікацій та умов контракту, включаючи вимоги до умов роботи; правильний вибір постачальників; виключення з числа постачальників тих, діяльність яких не відповідає законодавству у сфері соціальної сфери і використання додаткових «соціальних» критеріїв при виборі постачальників.

Залежно від рівня конкуренції, директиви встановили 3 типи процедур розміщення контрактів. Відкрита процедура передбачає вільний доступ до участі у торгах. Обмежена процедура полягає у встановленні щодо претендентів кваліфікаційних вимог (фінансових, технічних та ін.) До участі в конкурсі запрошуються фірми, що відповідають цим вимогам, потенційних постачальників має бути декілька. У межах закритої процедури замовники вибирають постачальників за результатами проведення переговорів, у ході яких формуються умови укладених контрактів. Мається на увазі, що таких потенційних постачальників повинно бути декілька. Законодавство ЄС не допускає надання контракту по єдиній заявці, за винятком окремих випадків [227].

Для оцінки ступеня відповідності національних систем державного управління основоположним європейським нормам використовується спеціальна система оцінки СІГМА. Базові принципи системи охоплюють шість ключових сфер суспільного управління: державну службу, зовнішній ayдит, фінансовий контроль, управління суспільними витратами, розробка політики і координація діяльності апарату управління, система управління суспільними закупівлями. Принципи кожної з цих сфер відповідають стандартам кращої практики країн-членів ЄС [186, с. 59–80].

Особлива увага звертається на громадські закупівлі, які займають помітне місце в системі державного та муніципального управління європейських країн і значною мірою впливають на розвиток економіки.

Однак на практиці компанії однієї країни ЄС, які намагаються отримати підряд в інших країнах ЄС, нерідко зустрічаються з серйозними труднощами і обмеженнями. Керівні органи ЄС ведуть постійну боротьбу з проявами національного протекціонізму, у тому числі в сфері здійснення громадських закупівель.

Певний інтерес становить європейський досвід забезпечення суспільних потреб без використання прямого бюджетного фінансування. Така практика охоплює розгляд питань, прийняття рішень і фінансування робіт з реалізації найбільших інфраструктурних проектів у рамках виконання замовлень, що мають за своєю суттю міждержавний характер. Складне переплітання взаємних інтересів держави і приватного бізнесу, високий рівень розвитку фінансової системи та інститутів громадянського суспільства створюють сприятливі умови для виконання такого роду замовлень. Як приклад реалізації масштабного проекту на основі партнерства держави та бізнесу можна навести створення тунелю під протокою Ла-Манш, що з’єднав Францію і Великобританію. Даний проект є прикладом виконання великомасштабного державного замовлення без виділення бюджетного фінансування. Оплата робіт по створенню тунелю велася за рахунок акціонерного капіталу і залучення кредитів [186, с. 73]. Подібна діяльність надзвичайно цікава для сучасної України, яка ще не накопила достатньо досвіду державно-приватного партнерства.

В ЄС також існує достатньо цікавий та розвинений механізм правового захисту інтересів учасників тендера, кандидатуру яких відхилено. Кожен із таких учасників, який вважає, що процес державної закупівлі проведено з порушенням вимог законодавства, повинен мати доступ до оцінки та дієвих засобів правового захисту.

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/16797.html