---

Адміністративна відповідальність за порушення інформаційних відносин у галузі реклами

Юридична відповідальність є специфічним юридичним засобом забезпечення реалізації охорони і захисту права на інформацію, здійснення закріплених обов’язків. Юридична відповідальність – це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення [ 121, c. 361]. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність [2 , ст. 27].

У нашому дослідженні розглянемо питання адміністративної відповідальності за порушення інформаційних відносин. Адміністративна відповідальність є видом юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за вчинені ними адміністративні правопорушення, у тому числі й за порушення інформаційних відносин у галузі реклами.

Найчастіше у науковій літературі зустрічаються такі  визначення  [122, с. 76]:     

а) адміністративна відповідальність – це застосування до правопорушників заходів примусу (Л.В.Коваль [123, с. 189], Ю.П.Битяк, В.В.Зуй [124, с. 121] та інші);

б) адміністративна відповідальність – це визначення обмежень    майнових, а також особистих благ і інтересів за здійснення адміністративних правопорушень (Є.В.Додин [125, с. 266] та інші);

в) адміністративна відповідальність – це сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв’язку із застосуванням до суб’єкта проступку адміністративних стягнень (І.П. Голосніченко [126, с. 430-431] та інші).

Колпаков В.К. вважає, що адміністративна відповідальність – це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані  правопорушником [127, с. 290].

На  нашу  думку,  адміністративна відповідальність – це санкція держави за

вчинення адміністративного правопорушення.

Аналіз ст. 9 КУпАП дає можливість виділити ознаки адміністративних правопорушень, що вчиняються у галузі реклами. До них слід віднести:

•  дії (бездії), протиправні за своїм змістом;
•  протиправність, тобто заборона адміністративно-правовими нормами порушень інформаційних відносин у галузі реклами, що завдає їм шкоди чи загрожує небезпекою;
•  винність (у формі умислу чи необережності) – наявність у особи відповідного власного психічного ставлення до свого діяння і його наслідків;
•  адміністративна караність – за вчинення конкретного порушення інформаційних відносин у галузі реклами;

- об’єкт посягання, тобто діяння, що посягає на відносини у сфері реклами, права власності на рекламу, порушення прав і свобод громадян у сфері реклами  на встановлений порядок управління у сфері реклами.

Адміністративна відповідальність за порушення інформаційних відносин у галузі реклами має особливості, які впливають на призначення адміністративних покарань. До цих особливостей слід віднести:

•  заходи адміністративної відповідальності можуть застосовуватися при звільненні особи від кримінальної відповідальності, тобто за діяння, що містять ознаки злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки;
•  накладення на порушників адміністративних стягнень у вигляді, як правило, попередження, штрафу;
•  адміністративні стягнення накладаються органами (посадовими особами), що уповноважені розглядати адміністративні правопорушення за порушення інформаційних відносин у галузі реклами;
•  адміністративна відповідальність за порушення інформаційних відносин у галузі реклами може застосовуватись як у позасудовому (квазісудовому), так і в судовому порядку;
•  адміністративна відповідальність за порушення інформаційних відно-             син у галузі реклами врегульована нормами адміністративного  права,  які  містять

переліки адміністративних   проступків,   адміністративних   стягнень   та   органів

(посадових осіб), що уповноважені їх розглядати.

З урахуванням визначених особливостей під адміністративною відповідальністю за порушення інформаційних відносин у галузі реклами слід розуміти адміністративну відповідальність за порушення законодавства, яке врегульовує інформаційні відносини в галузі реклами, та загальнообов'язкових правил рекламної діяльності, яка застосовуються уповноваженими органами (посадовими особами) до суб’єктів рекламної діяльності (замовника, виробника та розповсюджувача реклами) за порушення.

Об’єктом адміністративного правопорушення є сукупність інформаційних відносин у галузі реклами, які охороняє законодавство про адміністративні правопорушення, які виникають внаслідок замовлення (фактичних дій замовника для створення інформаційного продукту реклами), виробництва (тиражування реалізованих творчих ідей автора за зробленим замовленням) та розповсюдження (фактичні дії з розповсюдження виготовленої інформаційної продукції в друкованих ЗМІ, бігбордах, буклетах, телебаченні тощо) рекламної інформації. 

Суб’єктами адміністративного правопорушення можуть бути: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом, у наданні недостовірної інформації виробникові реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; виробники реклами  винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановлено-

го законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Рекламодавець, виробник реклами, розповсюджувач реклами, є, як правило, юридичною особою, яка здійснює свою діяльність на професійній основі.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді [96, ст. 80].

Ю.О.  Заїка    вказує   на  чотири    ознаки,   які   характерні   для   юридичної

особи: організаційна єдність (організаційна ознака), майнова відокремленість (економічна ознака), можливість виступати в цивільному обороті від свого імені (матеріально-правова), здатність бути позивачем і відповідачем у суді, господарському чи третейському суді [128, с. 40]. 

Д.М. Лук’янець, зазначає, що в юридичних осіб як суб’єктів правовідносин існують особливості нормативної моделі адміністративної відповідальності, зокрема, пропонується віднести такі:

• відсутність у юридичних осіб власних психічних характеристик;
• участь юридичних осіб у правовідносинах через уповноважених представників;
• наявність у юридичних осіб внутрішньої організаційної структури;

-   специфічні параметри оцінки діяльності юридичних осіб [129].

Дослідженням адміністративної відповідальності юридичних осіб частково займались В.Б. Авер’янов, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін,                        С.В. Ківалов, А.Т. Комзюк, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, О.І. Остапенко,            Д.М. Лук’янець та інші. 

Формування адміністративної відповідальності юридичних осіб обумовлено становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, розвитком підприємництва та економічної конкуренції.

Притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб має здійснюватись на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження  у справі про порушення юридичними особами норм законодавства, у нашому випадку Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р., № 693.

На сьогоднішній день КУпАП регламентує порядок притягнення до відповідальності виключно фізичних осіб та фізичних осіб суб’єктів підприємницької та господарської діяльності. Адміністративно-процесуальні норми, що регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб, містяться в інших законах, де практично відсутній порядок притягнення до відповідальності, і обмежуються, як правило, визначенням змісту правопорушення та санкцій, суб’єкта правопорушень, органу (посадової особи), до яких оскаржується рішення, не вирішуючи, зокрема, питань щодо строків притягнення до такої відповідальності, строків застосування заходів впливу, порядку оскарження рішень про накладення стягнення [130]. 

Кодекс України про адміністративні правлпорушення України виділяє два види адміністративних проваджень: звичайне (детально регламентований, обов’язково необхідно скласти протокол про адміністративний проступок) та спрощене (мінімум процесуальних дій та їх оперативність).

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/32212.html