Організаційно-правові передумови створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків в Україні

Тривалий час основні соціальні права людини і громадянина в Україні були предметом наукового дослідження, а саме: право на працю, право на житло, право на соціальне забезпечення тощо, що обумовлювалось, поряд з іншими факторами, відсутністю самостійної теорії основних соціальних прав та свобод людини і громадянина в системі прав та свобод людини і громадянина в Україні.

З прийняттям чинної Конституції України основні соціальні права та свободи людини та громадянина в Україні набули самостійного характеру і одержали більш повне законодавче закріплення й гарантування. Але, на жаль, більшість із них певною мірою мають декларативний характер, основною причиною чого є невідповідність значної частини галузевого законодавства Конституції України [256, с. 3].

Розвиток ринкової, соціально орієнтованої економіки вимагає нових підходів до регулювання такої важливої галузі як житлово-комунальна, через яку реалізуються інтереси кожної людини.

Нормативно-правове регулювання житлово-комунального господарства та благоустрою сприяє упорядкуванню діяльності суб’єктів у цій сфері, розвитку нових взаємовідносин між ними, про що свідчать прийняті останніми роками численні нормативно-правові акти, які забезпечують юридичне оформлення процесів удосконалення організації та діяльності зазначених суб’єктів.

Нормативно-правовий акт – офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб’єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин [256, с. 313-314]. Аналіз та класифікація нормативно-правових актів у галузі   житлово-комунального господарства та благоустрою зумовлює їх правильне розуміння та ефективне застосування. Наявна законодавча база у зазначеній галузі визначається відсутністю певної системи, значна частина законів є актами непрямої дії і не регулюють достатньою мірою відносини у галузі [87, с. 10].

В основу класифікації нормативно-правових актів у галузі   житлово-комунального господарства та благоустрою покладена класифікація нормативно-правових актів, запропонована О.Ф. Скакун [256, с. 316-317], відповідно до якої законодавство у галузі   житлово-комунального господарства та благоустрою можна класифікувати за такими критеріями:

а) за їх юридичною силою:

1. закони – Конституція України [94], кодекси України (КУпАП [83], Житловий кодекс Української РСР [67], Цивільний кодекс України [295]), закони України (наприклад, закони України „Про житлово-комунальні послуги” [168], „Про благоустрій населених пунктів” [153], „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” [224] тощо);
2. підзаконні нормативно-правові акти – постанови Кабінету Міністрів України (наприклад, Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 [195]); накази, розпорядження, рішення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та інших центральних органів виконавчої влади, накази їх територіальних органів (наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України „Про затвердження Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд” від 02.02.2009 № 13 [199]; наказ Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства „Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” від 17.05.2005 № 76 [200]); розпорядження голів і накази управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій (Положення про створення громадської ради з питань житлово-комунального господарства при голові облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 01.04.2008 № 129-р. [246]); рішення місцевих рад та їх виконавчих органів (Рішення Новомосковської міської ради „Про затвердження Положення про порядок та умови проведення конкурсу з надання послуг по збиранню та вивезенню побутових відходів з території м. Новомосковська” від 28 жовтня 2011 року № 322 [180]); розпорядження сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах, районних, обласних рад (Розпорядження сільського голови від 12.01.2012 року № 1 Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області „Про створення постійної комісії щодо контролю за експлуатацією магістральних водопровідних та каналізаційних мереж Новофедорівської територіальної громади”[247]).

б) за суб’єктами законотворчості:

1. нормативно-правові акти, що приймаються представницькими державними органами влади; іншими центральними органами влади, які займаються правотворчістю на основі делегування їм правотворчих повноважень від представницьких органів;
2. нормативно-правові акти, що приймаються муніципальними органами;

в) за суспільними відносинами, які вони регулюють:

1) нормативно-правові акти, які регулюють житлові відносини (Житловий кодекс Української РСР [67], Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” [236], Закон України „Про житлово-комунальні послуги” [168], Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572 [145] тощо);

1. нормативно-правові акти в галузі комунального обслуговування населення та організацій (Закон України „Про житлово-комунальні послуги” 24.06.04 №1875-ІУ [168], Закон України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки” 11.06.09 №15ІІ-УІ [173], Закон України „Про трубопровідний транспорт” 15.05.96 № 193/96-ВР [252], Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” від 21.07.2005 № 630 [195] тощо);
2. нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері благоустрою (Закон України „Про благоустрій населених пунктів” від 06.09.2005 № 2807-IV [153], Постанова Кабінету Міністрів України „Про організацію щорічного всеукраїнського конкурсу „Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку” від 18.07.2003 № 1119 [227] тощо);

г) за терміном дії:

1. постійні (Конституція України);
2. тимчасові (Розпорядження міського голови „Про проведення міської весняної акції „Свято деревонасадження, санітарного очищення та благоустрою м. Миколаєва” [239], розпорядження сільського голови „Про забезпечення належного санітарного стану на території сільської ради” [170]), – їх дія обмежена у часі і залежить від існування відповідних зазначених у цьому нормативному акті надзвичайних обставин;

д) за структурою:

1. прості (Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 № 1264-XII [229], Закон України „Про благоустрій населених пунктів” від 06.09.2005 № 2807-IV [153] тощо);
2. кодифіковані (Житловий кодекс України, КУпАП);

е) за сферою дії:

1. загальнодержавні (Закон України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки від 24.06.2004 [70]);
2. локальні (розпорядження голів і накази управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, рішення місцевих рад та їх виконавчих органів тощо).

Для характеристики нормативно-правових актів у галузі   житлово-комунального господарства та благоустрою оберемо класифікацію за суспільними відносинами, які вони регулюють.

Житлові відносини в Україні регулюються: Конституцією України [94], Житловим кодексом Української РСР [67], законами України „Про житловий фонд соціального призначення”[167], „Про приватизацію державного житлового фонду” [236], „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки” [70], „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” [224], постановами Кабінету Міністрів України „Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” від 20 травня 2009 р. № 529 [210], „Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги” від 01.06.2011 № 869 [169]; Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок „Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР” від 11 грудня 1984 р. № 470 [197] та іншими.

Так, у статті 47 та 48 Конституції України зазначається, що кожен має право на житло та достатній життєвий рівень [94]. Ці права знайшли своє закріплення у Житловому кодексі (ст. 1): „Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги” 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/35884.html