Методичні рекомендації щодо прогнозування капіталу підприємства та прийняття фінансових рішень

Обґрунтування кількісних параметрів фінансової стратегії підприємства передбачає необхідність прогнозування параметрів діяльності підприємства. Никитенко О.О. запропоновано методичний підхід до формування прогнозно-аналітичних моделей інтегральної оцінки ефективності фінансового управління торговельним підприємством, який передбачає три етапи визначення узагальнюючих показників, що дозволяють оцінити фінансове управління з позиції стратегічної, оперативної та загальної ефективності [175, с.14-15]. Горбатюк Н.М.  розроблено економіко-математичну модель прогнозування рентабельності власного капіталу на основі використання побудованої багатофакторної мультиплікативної моделі економічного потенціалу [176, c.8]. Порохня В.М. розроблено концепцію моделювання стратегічної та тактичної діяльності підприємства, економічні показники якої використовуються під час моделювання діяльності підприємства в напрямку поетапного переходу до ідеального тактичного або стратегічного балансу з застосуванням методів і моделей пошуку та прийняття оптимальних рішень, що забезпечує зростання фінансових показників стану економічного об'єкта в напрямку ідеального або галузевого прототипу [177, c. 22].

Деркач І.О.  вводить поняття «економічна сила» і «сила економічного тяжіння» [178, c.11]. Під економічною силою розуміється дія одного ключового економічного показника на інший ключовий показник, подана кількісною оцінкою.  Наприклад, вплив зміни обсягу реалізації продукції (послуг) на прибуток (інвестиційний ресурс), вплив зміни витрат на собівартість тощо. Під силою економічного тяжіння розуміється  економічна сила, яка визначається як похідна від логарифму функції прибутку (інвестиційного ресурсу). Сила левериджу визначає силу впливу  потенційної енергії на  економічну систему. Всі економічні системи прагнуть досягти мінімуму потенційної енергії. Тому у стані рівноваги сила левериджу дорівнює нулю. 

Прогнозування фінансових звітів передбачає формування  основних припущень і вибір адекватних методів.

Теорія прогнозування фінансової звітності традиційно визначає такі етапи:

• по-перше, прогнозування доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Прогноз обсягу реалізації є відправною точкою для розрахунку показників звіту про фінансові результати та балансу.
• по-друге, підготовка проектованого звіту про фінансові результати, кожна стаття якого збільшується (зменшується) відповідно до концепції складання прогнозу - залежно чи незалежно від відсотку зростання (зменшення) обсягу реалізації продукції;
• по-третє, коригування власного капіталу (у проектованому балансі) на величину "доповнення до нерозподіленого прибутку". Інші статті балансу мо­жуть прогнозуватися індивідуально або залежно від зміни обсягів реалізації;
• по-четверте, розрахунок показника «додатково необхідний капітал» та розподілення його величини за статтями балансу.

Для удосконалення механізму управління товарооборотом на стадії визначення доцільних меж господарської діяльності на основі програмно-цільового підходу рекомендовано в модель прогнозних розрахунків товарообороту ввести коефіцієнти еластичності товарообороту по структурі власного капіталу [179, c.10]. В основу прогнозування капіталу пропонується покласти імітаційну модель, яка  ґрунтується на оцінці ринкової вартості підприємства дохідним методом [180, c.13].

Прогнозування статей звітності може здійснюватися за допомогою багатьох методів, які полягають у використанні формалізованих або інтуїтивних підходів і відрізняються один від одного точністю і формою представлення результатів, трудомісткістю операцій і кількістю вхідних даних.

Пропонуються такі принципи прогнозування величини капіталу, активів, виручки від реалізації,прибутку:

• екстраполяція, коли рівняння тренду натурального логарифму показника має високий коефіцієнт детермінації;
• регресійний метод, коли між досліджуваними показниками існує велика сила економічного тяжіння. В основу прогнозування виручки від реалізації можна покласти метод відсотка від продажу ;
• нормативний, коли показники ефективності використання капіталу значно відхиляються від галузевих за даними міжгосподарського аналізу;
• регулювання статей балансу відповідно до прийнятої фінансової стратегії.

Екстраполяція передбачає перенесення минулих тенденцій в майбутнє. Прогнозування за допомогою методу відсотка від продажу полягає у збільшенні (зменшенні) показника доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) та статей балансу і звіту про фінансові результати (крім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

Прогнозування за допомогою регресійного методу (за умови існування лінійної або нелінійної залежності між показниками, що прогнозуються) дає можливість отримати майбутнє значення результативного показника, який є випадковою величиною, залежно від зміни одного або декількох інших показників.

Прогнозування на основі методу нормативних коефіцієнтів має на меті отримання оптимального балансу і звіту про фінансові результати, на основі показників яких розраховуються нормативні коефіцієнти - рентабельність власного капіталу, ліквідність та інші. Подібний прогноз використовується для оцінки тих змін в активах та джерелах їх утворення, які необхідно здійснити в майбутньому для досягнення оптимальної прибутковості та стабільного фінан­сового стану. Метод підготовки проектованих фінансових звітів на основі нормативних коефіцієнтів широко використовується компаніями, управління якими побудовано на концепції стратегічного контролінгу.

У деяких випадках доцільно здійснювати прогнозування за допомогою методу регулювання статей, коли прогноз статей проектованої фінансової звітності складається з урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення. У цьому випадку метод відсотка від продажу, рівняння регресії, нормативний  метод або екстраполяції у чистому вигляді застосовувати не доцільно, але їх можна комбінувати з методом регулювання статей.

У табл. 3.6 наведено прогнозні показники результатів діяльності підприємств, ув’язані з фінансовою стратегією формування капіталу (Додаток К). Для  ПП «Буд–інвест», ТОВ «Універсальна торгово-оптова база» планується залучення кредитів, для ТОВ «Віко - Трейд», ТОВ «УЕМІ» - залучення коштів інвесторів. Для більшості підприємств використано комбінований метод прогнозування (регулювання статей і рівняння регресії, яке відображає силу економічного тяжіння показників), для планування власного капіталу Універсальної торгово-оптової бази використано тренд натурального логарифму власного капіталу, для планування показників діяльності ТОВ «Магазин №51» використано нормативний метод, оскільки  показники оборотності активів значно менші порівняно з галузевим рівнем.

Процес підготовки проектованих фінансових звітів не завжди відбуваєть­ся протягом одного циклу. Нециклічний метод передбачає отримання кінцевого результату в першому наближенні, відразу після завершення необхідних розра­хунків. Але більш точним і надійним вважається ітерактивний (циклічний) ме­тод, коли весь процес прогнозування (або певна його частина) повторюються з метою уточнення результатів.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39122.html