Стан і динаміка формування та використання доходів домогосподарств

Становлення домогосподарств як повноправних і самостійних учасників економічних відносин визначає їх незалежність і самостійність щодо забезпечення свого існування та розвитку. Це зумовлює необхідність аналізу їх життєдіяльності для можливостей прогнозування та планування джерел доходів, форм і методів управління фінансовими ресурсами.

Повноцінне функціонування домогосподарств у систематично нестабільній ситуації в Україні значно обмежено недостатніми фінансовими ресурсами, що потребує аналізу фінансової діяльності домогосподарства.

Сектору домогосподарств властиві такі види ділової активності:

1) пропонування факторів виробництва на ринку ресурсів;

2) отримання доходу від реалізації факторів виробництва;

3) пред’явлення попиту на ринку благ і споживання частини отриманого доходу;

4) заощадження частини отриманого доходу.

Найважливішою складовою дослідження домогосподарств є аналіз рівня і структури доходів та витрат, які здійснюються за допомогою статистичної та фінансової звітності.

Джерелом власних фінансових ресурсів домогосподарств є заробітна плата разом з різними нарахуваннями та доплатами, доходи від здійснення підприємницької діяльності, доходи від власності і грошові нагромадження у фінансово-кредитній сфері, доходи у формі соціальних та страхових виплат.

Доходи домашнього господарства являють собою основне джерело задоволення потреб домашніх господарств у споживчих товарах і послугах, нагромадження й заощадження, тобто здійснення витрат.

Рівень якості життя людини вимірюється кількістю і якістю благ, які вона може придбати за свої доходи, з огляду на це на першому етапі аналізу порівняємо доходи і витрати домогосподарств у 2002–2012 рр.

Розглядаючи структуру доходів населення за відповідний період, можна побачити, що найбільшу питому вагу в сукупному доході населення має заробітна плата, соціальні допомоги та інші поточні трансферти. При цьому спостерігається тенденція до зростання соціальної допомоги та інших поточних трансфертів при зниженні питомої ваги заробітної плати [53,179].

З табл. 2.1 видно, що в 2002–2005 рр. спостерігалася чітка тенденція до скорочення питомої ваги заробітної плати з 42,66 до 42,11%. За цей самий період зростала питома вага соціальної допомоги та інших поточних трансфертів з 36,36% у 2002 р. до 39,67% у 2005 р. Однак, якщо заробітна плата знижувалась лише на 0,55%, то питома вага соціальної допомоги зросла на 3,31%. У 2007 р. спостерігалося зростання питомої ваги заробітної плати до 44,76% порівняно з 42,66% в 2002 р., і це є найвищим показником протягом досліджуваного періоду.

Протягом 2008 р. доходи домогосподарств значно збільшилися, майже на 74% порівняно з попереднім роком. З початком кризи у 2009 р. доходи від заробітної плати зменшилися на 1,5%, що викликано збільшенням заборгованості з виплат заробітної плати населенню.

З 2010 р. Україна почала виходити з економічної кризи і темпи зростання заробітної плати стали перевищувати темпи інфляції. Наявний сукупний дохід у розрахунку на одну особу в 2012 р. становив 23931,1 грн., що на 9558,3 грн. більше, ніж у 2009 р.

Доходи від власності поки що не відіграють суттєвої ролі – лише 5,54% у 2012 р., це пов’язано, насамперед, з нерозвиненістю фондового ринку як основного можливого джерела подібних доходів.

Соціальні допомоги, пенсії, стипендії, надані державою, зросли у 2012 р. до 37,23% порівняно з 2002 р., коли на них припадало 36,36%. Отже, це показує залежність домогосподарств від фінансової підтримки держави.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39034.html