Быстрый переход к готовым работам
|
Механізм внутрішнього управління фінансовими ресурсами домогосподарствВажливою ознакою останніх двадцяти років є поглиблення процесів політичної, економічної та культурної інтеграції між країнами світу та як результат – посилення взаємозалежності й взаємовпливу їх економік, політичного та культурного життя. Україна, як і інші країни світу, зазнає впливу сучасних тенденцій глобалізації та змушена враховувати глобальні чинники в процесі розробки власної економічної стратегії, зокрема стратегії розвитку вітчизняної фінансової системи. Будучи рушійною силою, фінанси домогосподарств як складова фінансової системи країни відіграють важливу роль, забезпечуючи економічне зростання через їх функції: розподільчу, контрольну, регуляторну, інвестиційну. Виконуючи розподільчу функцію, фінанси домашніх господарств забезпечують матеріальними ресурсами безперервність процесу відтворення робочої сили як одного з виробничих факторів. Саме через цю функцію фінансів домашніх господарств відбувається забезпечення кожної людини ресурсами, необхідними їй для підтримки життя. Об’єктом дії розподільчої функції є наявний дохід домашнього господарства – частина сукупного доходу, яка залишилася в розпорядженні домашнього господарства після виплати податків та інших обов’язкових платежів. Ще однією функцією фінансів домашніх господарств є контрольна функція. Домашнє господарство в умовах ринкової економіки є самостійним господарюючим суб’єктом, тобто рівень життя членів домашнього господарства повністю залежить від величини, яка припадає на його частку доходу. На цю величину впливає цілий ряд факторів, під впливом яких вона може змінюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення. Тому, маючи на меті підтримку звичайного рівня споживання, домашнє господарство просто не може обійтися без контролю за розподілом отриманого доходу по різних фондах, а також за цільовим використанням коштів цих фондів. Фінанси домашнього господарства виконують ще одну важливу функцію – регуляторну, яка підтримує збалансований розвиток домашнього господарства як єдиного цілого. Досягається це шляхом перерозподілу фінансових ресурсів. Важливою функцією фінансів домашніх господарств у системі суспільного відтворення є також інвестиційна. Вона полягає в тому, що домашні господарства є одними з основних постачальників фінансових ресурсів для економіки. Зростання доходів домашніх господарств є матеріальною основою для виконання цієї функції. Часто інвестиційну функцію домашніх господарств пов’язують тільки з часткою капіталізованих доходів, тобто використовуваних як заощадження, але і збільшення частки споживання є чинником, що сприяє зростанню інвестицій в економіці [12, с. 34]. Таким чином, фінанси домашніх господарств є одним з елементів фінансової системи держави, проте мають свої особливості, які відрізняють їх від інших елементів системи. Економічні відносини між членами домогосподарств залежать від сформованої системи управління фінансами всередині домашнього господарства, відповідно до якої всі його члени тією чи іншою мірою згодні з прийнятою моделлю внутрішнього, сімейного фінансового менеджменту. У процесі організації фінансового менеджменту домашніх господарств вирішуються питання, пов’язані з управлінням бюджетом сім’ї, організацією сімейного бізнесу, забезпеченням необхідного рівня споживчих благ і послуг, урахуванням індивідуальних інвестиційних переваг тощо. За загальним визначенням управління фінансами – це процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів, який спрямований на отримання грошових коштів ззовні й надалі на розпорядження ними з метою досягнення найкращого результату. Управління фінансами домогосподарств – це діяльність членів домашнього господарства щодо регулювання його вхідних та вихідних потоків з метою підвищення загального добробуту членів домогосподарства, а також діяльність органів державної влади, пов’язана з впливом на процес формування доходів і витрат домогосподарства з метою оптимізації та раціоналізації фінансових відносин у державі. Управління фінансовими ресурсами включає в себе: сукупність процесів мотивації, планування, організації, контролю та реалізації фінансових відносин усередині самого домогосподарства і з іншими суб’єктами економічної діяльності [77, с. 336]. На сьогодні основним завданням управління фінансами домашнього господарства є найповніша реалізація та поступове підвищення його потенціалу, забезпечення максимізації дохідності його активів, раціональне здійснення поточних витрат, ефективне формування заощаджень та подальша їх трансформація в інвестиції, забезпечення мінімізації фінансових ризиків. Формування та використання фінансових ресурсів тісно пов’язані з рівнем і динамікою доходів домашніх господарств, вирішенням соціальних завдань. Від раціонального формування фінансових ресурсів залежить ефективність усієї господарської діяльності домашніх господарств. Ефективне формування фінансових ресурсів домогосподарств пов’язане з такими основними етапами: 1. Обчислення сумарного темпу формування доходу на основі дохідних надходжень (вхідних потоків). 2. Формування планових темпів витрат фінансових ресурсів, необхідних для виконання основних функціональних процесів. 3. Коригування планових темпів витрат фінансових ресурсів на основі інформації про запаси, поведінку інших секторів економіки та зовнішнього середовища. 4. Формування фактичних темпів витрат фінансових ресурсів (вихідних потоків) при виконанні домашніми господарствами функціональних процесів. 5. Обчислення сальдо темпів доходів і витрат. 6. Розрахунок обсягів нагромаджених запасів фінансових ресурсів, інформація про які буде використовуватися для управління. Об’єктами формування та використання фінансових ресурсів домашніх господарств є: 1. Сукупні доходи – всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, отриманих від особистого підсобного господарства і використаних на особисте (домашнє) споживання і грошові еквіваленти неспостережених доходів. Також у сукупний дохід входить вартість безплатних послуг, що отримуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів і фондів підприємств (послуги охорони здоров’я, освіти, дотації на житло, транспорт, харчування), вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій. 2. Сукупне багатство. Багатство визначає обсяг купівельної спроможності на певний фіксований момент, і може набувати трьох основних форм: фізичне багатство (до якого належать земля, будинок, квартира, машина та інші споживчі блага); фінансове багатство (яке набуває матеріального втілення в акціях, облігаціях, коштах на рахунках у банківських установах, наявних готівкових коштах тощо); людський капітал – це так зване набуте благо (результат виховання, освіти і досвіду), й отримане від природи (талант, пам’ять, фізична сила тощо). 3. Сукупні витрати, які складаються із суми споживчих та неспоживчих сукупних витрат. Сукупні витрати включають фактично сплачені грошові витрати домогосподарства. 4. Видатки, до яких належать витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів, оплату наданих послуг і виконаних робіт, формування заощаджень, купівлю цінних паперів та інші видатки. Суб’єктами формування фінансових ресурсів є члени домашнього господарства, які здійснюють загальне управління його фінансами, а також держава в особі відповідних фінансових органів, які опосередковано впливають на процеси формування доходів і здійснення витрат домашніми господарствами (Державна податкова служба, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування тощо) [77, с. 337]. Ефективності реалізації мети максимізації добробуту всіх членів домогосподарства і вирішення поставлених завдань можна досягти завдяки обґрунтованості їх фінансової стратегії і фінансової тактики. Під фінансовою стратегією розуміється формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.
Вся работа доступна по ссылке |
|