Методологія дослідження охорони прав організацій мовлення

Наукове забезпечення правотворчих процесів тісно пов’язане з необхідністю посилення методологічної озброєності юридичної науки. За останні роки методологічний арсенал правознавства значно оновився. Зріс якісно й кількісно, внаслідок чого виникла реальна здатність при здійсненні наукових досліджень використовувати як традиційні, так і нові методики, більшість з яких пов’язана з комп'ютеризацією наукового пошуку, використанням його аналітичних можливостей, розширенням через Iнтернет зв’язків із зарубіжною правовою наукою. Будь-яке соціальне експериментування повинно бути осмисленим і оправданим, оскільки лише передова методологія, застосування новітніх технологій можуть забезпечити прогрес у правовому регулюванні, а хибна методологічна база – фактор дестабілізації системи права.

Методологія будь-якої науки – це вчення про принципи побудови, форми та засоби наукового пізнання. Аналогічно методологію охорони прав організацій мовлення можна визначити як теорію та практику дослідження основних напрямів діяльності організацій мовлення, а також методів і засобів їх реалізації.

З погляду методології, правова охорона діяльності організацій мовлення будь-якої держави є складним, багатим за змістом, але внутрішньо суперечливим явищем. Це особливо помітно в Україні. З одного боку, в нашій державі активізується процес пристосування законодавчих положень до телекомунікаційних та цифрових новацій, з іншого – обрання стратегічного курсу України на вступ у ЄС вимагає адаптації національних норм з правом інтеграційного об’єднання у досліджуваній сфері відносин. Практика застосування норм, які регламентують відносини щодо діяльності організації мовлення, поступово розширюється. Водночас, суди на практиці стикаються з низкою проблем, які зумовлені недосконалістю законодавчих приписів.

Основою методології досліджуваної проблеми є синергетична ідея наукового пошуку. При цьому серед ключових ідейних парадигм, які найкраще виражають зміст синергетики цивільно-правових відносин, що виникають у сфері мовлення, є такі: 1) досліджувані системи складаються з кількох або багатьох частин, які взаємодіють одна з одною; 2) ці системи є нелінійними; 3) це відкриті системи, далекі від рівноваги; 4) ці системи схильні внутрішнім і позаштатним коливанням; 5) системи можуть стати нестабільними; 6) у них відбуваються якісні зміни; 7) у них виявляються нові якості при практичній правовій реалізації; 8) виникають просторові, тимчасові, просторово-часові або функціональні структури; 9) структури можуть бути впорядкованими або хаотичними. Тобто, синергетика вказує на багатошаровість наукового пошуку векторів розвитку законодавства України у сфері охорони суміжних прав організацій мовлення, юридичні доктринальні дослідження можуть знаходитися у конфлікті, дисонансі і ми стоїмо на позиції наукових дебатів, як процесу пошуку істини. Правова культура і свідомість сучасної держави, та й всього глобалізаційного простору, не відрізняється стабільністю, тому і цивільна законодавча база, зокрема у сфері охорони виключних прав організацій мовлення, потребує синергетичного підходу.

В основу методології діяльності організації мовлення має бути покладено комплексний підхід з використанням філософських принципів єдності соціально-правового і гносеологічного аналізів, об’єктивності, історизму, конкретності істини, повинні використовуватися наукові досягнення різних суспільних наукових шкіл.

Філософсько-світоглядною основою дослідження є ідеї законності та справедливості. У дослідженні використано діалектичний метод, що є пізнанням реальної дійсності, в основу якого покладено зв’язок теорії і практики, принципи детермінованості явищ, взаємодії внутрішнього і зовнішнього, суб’єктивного і об’єктивного. Це дало змогу розглянути в розвитку та взаємозв’язку державно-правові процеси і явища, зокрема юридичну природу суб’єктів та об’єктів організацій мовлення у системі правової охорони інтелектуальної власності, реалізацію норм права, встановити їх ціннісне значення для суспільства, а також дійти висновку, що право без пізнання перестає бути правом, стає несправжнім, «антиправом». Для встановлення прогалин застосування досліджуваної проблематики нами проаналізовані показові судові рішення (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2011 р., справа № 15/40-20/353, Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 р., справа № 2а/0570/5162/2011, Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 р., справа № 3825/10/1570 тощо).

Загальнонаукові методи – це загальні підходи, принципи пізнання щодо досліджень, які використовуються всіма науками.

Системний метод використовувався для дослідження розкриття особливостей надання охорони результатам діяльності організації мовлення. Діяльність організації мовлення є множиною взаємопов’язаних частин (норми права, владна діяльність, компетентні органи). Усі елементи цієї множини перебувають у взаємній залежності, і вивчення окремо кожного елементу дало змогу виявити властивості єдиного цілого. Систематизувавши цивільно-правові відносини, які виникають у сфері мовлення і пов’язані з наданням охорони організаціям мовлення, розглянуто комплексно їхній вплив на інформаційний контент.

Загальновідомо, що одним із головних напрямів реалізації системного методу є використання принципів цілісності, всебічності, системотворчих відносин частин і елементів, субординації, динамічності, випереджального відображення. За допомогою принципу цілісності розглянуто діяльність організацій мовлення як єдине ціле, суть якого зводиться до властивостей його окремих елементів тільки частково. Принцип всебічності допоміг врахувати всі внутрішні особливості зв’язків і відносин між суб’єктами суміжних прав організацій мовлення, а також виявити фактори, що впливають на її функціонування. Досліджуючи питання змісту суб’єктивних прав організацій мовлення, нами використано принцип системотворчих відносин, що передбачає визначення саме тих зв’язків між частинами системи, які забезпечують її цілісність, існування та розвиток. Принцип динамічності зумовив дослідження організації мережевого мовлення як явища, що має здатність змінюватися під впливом різних соціально-політичних факторів. Огляд та аналіз попередніх наукових вітчизняних та зарубіжних досліджень був здійснений крізь призму принципу випереджального відображення, згідно з яким ми не обмежились лише констатацією наявного стану проблеми, а спробували спрогнозувати її розвиток у майбутньому.

У дослідженні використано соціологічні підходи для з’ясування специфіки цивільно-правової охорони прав організацій мовлення. Статистичні дані останніх років використовувалися щодо розвитку кабельного телебачення в Україні, абонентської плати кабельних мереж, доходів кабельного телебачення.

При дослідженні специфіки діяльності організацій кабельного телебачення застосування функціонального методу сприяло виокремленню функцій цього явища та з’ясуванню його значення для вдосконалення законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Функції і повноваження органів державної влади та міжнародних організацій досліджувалися також із врахуванням вказаної методики.

Суть історичного методу полягає у врахуванні всього позитивного, накопиченого історичним досвідом, в аналізі помилок і недоопрацювань, а також за його допомогою досліджувалася еволюція змісту досліджуваного об’єкту, причини та наслідки його розвитку. Аспект історизму в даному випадку дозволяє зрозуміти особливості сучасної правової системи України, історію її розвитку, усвідомити, що все, існуюче нині, розвинулось з правової дійсності, яка існувала раніше, сучасний стан правової системи є відповідним етапом її розвитку, в якому існують відповідні тенденції. Історико-правова методологія сконцентрована на двох тенденційних аспектах: дослідження історичних джерел, що закріплювали охорону прав організацій мовлення («Основи цивільного законодавства СРСР і республік», ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу Української РСР») та аналіз політичних-правових та соціально-економічних парадигм, що здійснювали вплив на досліджуваний предмет. Врахування цієї позиції дає змогу, залежно від характерних умов розвитку нашої держави, політичної атмосфери в суспільстві, виокремити й простежити зміни в телекомунікаційних технологіях, мультимедійному середовищі, розвитку Інтернету та мобільної телефонії.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/13869.html