Формування змісту транспортних послуг на основі техніко-експлуатаційних характеристик перспективних видів пасажирського рухомого складу

Незважаючи на велике значення нової техніки для процесів надання послуг, у маркетингових дослідженнях, які проводять для сфери обслуговування, їй не приділяється належної уваги. Невідомо жодної спроби ґрунтовних досліджень впливу техніки на інструментарій маркетингу послуг [221].

Під технологією у вузькому виробничому значенні розуміють послідовність виробничих прийомів та зв’язків, які дозволяють розв’язати завдання із набуття виробом тієї чи іншої форми. Технікою у вузькому значенні називають об’єкти та предмети праці, які використовуються для реалізації технології. Зазвичай широке або вузьке розуміння цих понять витікає із контексту вживання.

Загалом виділяють п’ять напрямів досліджень техніки:

1. Технічні науки.
2. Природничий вимір концентрує увагу на взаємодії техніки і природи.
3. Людський вимір зосереджений у сфері відносин техніки і людини.
4. Соціальний вимір вивчає взаємовідносини техніки та суспільства;
5. Культурний вимір техніки є предметом культурології.

Як окрема галузь знань дослідження техніки почали виокремлюватися з роботи Е. Каппа «Основи філософії техніки», 1877 р. Техніку вивчали Ф. Дессауер, А.Гелен, М. Хайдегер, К. Ясперс. У СРСР дослідження техніки вважалися ідеалістичними, а тому – суспільно шкідливими [221].

Очевидно, що техніка та технологія грають важливу роль у конкурентоспроможності підприємства: зміна виду тяги, нові засоби зв’язку, інформаційні технології, збільшення швидкості руху змінювали здатність залізниць протистояти конкуренції з боку інших видів транспорту.

На залізницях, подібно іншим сервісним галузям, оновлення техніки виступає як зовнішньою його властивістю, що дозволяє впливати на поведінку споживачів, так і фактором, який викликає необхідність внутрішніх перетворень.

Б. Штраус оцінює частку досліджень на стику двох сфер знань – техніки та маркетингу послуг –  лише у 5% [221]. Наші дослідження свідчать, що на залізничному транспорті в основному досліджується вплив техніки на поведінку пасажирів заради їхньої безпеки. Наприклад, у Великий Британії проводилися дослідження поведінки пасажирів під час посадки та висадки. У Австрії вивчалися потоки багажу з метою уникнення завад для руху пасажирів у салонах поїздів та приміщеннях вокзалів. На станції Тайнань (Тайвань) вивчався вплив інформаційних покажчиків на потоки пасажирів з метою уникнення скупчення та натовпів [321].

Такий вузький фокус досліджень пояснюється еволюційним розвитком залізничної техніки у країнах, де вони проводились. Наприклад, вивчення ергономіки вагонних сидінь на залізницях Європи відбувалося разом із поступовою заміною нічних поїздів на денні. Зараз можуть досліджуватися нові матеріали обшивки та наповнення сидінь і спинок, а вивчення геометрії з метою створення ергономічних форм крісел вже практично закінчено і відступило на другий план [354, c.55].

Взаємодія нової техніки та маркетингу послуг через відсталість залізниць України відрізняється в цьому сенсі докорінним чином. Впровадження ПВПРС тут має характер проривної інновації. В такому випадку комплексність досліджень стає більшою, а їхня проблематика поширюється і на маркетинг послуг.

У зв’язку з цим постає проблема зменшення невизначеності щодо техніко-експлуатаційних характеристик моделей ПВПРС, які планують придбати залізниці України, з точки зору забезпечення задоволення поточних потреб пасажирів та їхнього прогнозованого розвитку.

Обмежимо завдання досліджень ПВПРС, які вирішуються у цьому підрозділі чотирма напрямами. По-перше, в огляді сучасних конструкцій ПВПРС визначимо коло усіх можливих послуг та способів їх надання пасажирам. По-друге,  з урахуванням технічних можливостей ПВПРС сформуємо розширення-додаток до асортименту послуг, які сьогодні надаються пасажирам залізниць України. По-третє, підготуємо опис техніко-експлуатаційних характеристик та набір економічних показників для «умовних» двоповерхового вагона та швидкісного двосистемного електропоїзда. Сенс розробки умовного рухомого складу полягає в тому, що саме його характеристики застосовуються на попередніх етапах інвестиційного планування замість реального, показники якого можуть значно коливатися. По-четверте, визначимо напрями для проведення уточнюючих маркетингових досліджень, які стосуються споживчої реакції пасажирів на конкретні технічні особливості моделей ПВПРС.

Спершу розглянемо індикативні вимоги до рухомого складу в залежності від сегменту ринку [332; 341, с.19; 351], які були отримані в результаті досліджень залізничного транспорту у Сьомій Рамковій програмі Європейської Комісії на 2007 – 2013 рр. (табл. 2.3.1).

Пряме перенесення цих вимог без урахування виробничої та ринкової специфіки українських залізниць є неможливим. Варто звернути увагу хоча б на рекомендовану маршрутну швидкість, яка поки є технічно недосяжною в Україні [96; 97]. Проте, зважаючи на терміни експлуатації рухомого складу, ці вимоги є орієнтирами розвитку і зменшують стратегічну невизначеність щодо технічних характеристик ПВПРС, який планується придбати.

Конструктивні особливості пасажирських вагонів, що вироблялися в колишньому СРСР та досі експлуатуються на українських залізницях, не дають змоги суттєво підвищити переваги від поїздок залізницею та, відповідно, збільшити їх СЦ. Радянські пасажирські вагони у порівнянні із закордонними мали спрощену форму кузова та плаский з незначною випуклістю посередині або напівкруглий з продольним  світловим ліхтарем дах [149]. Модернізація кузовів рухалася у напрямку збільшення довжини вагонів, а головним принципом  формування внутрішнього простору стала стандартизація розмірів: диванів, дверей та вікон, конструкцій для підйомних спинок сидінь, полиць для багажу, тамбурів і коридорів.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/25739.html