Специфіка профільного навчання іноземної мови

На сторінках спеціальної літератури сьогодні констатується, що середня школа не реалізує належним чином свої функції, а саме: молодь недостатньо забезпечена рівними можливостями щодо здобуття освіти за різними профілями, а після її закінчення не має широких можливостей вибору професії, якість набутих знань не завжди відповідає вимогам вищих навчальних закладів, учні не обізнані з потребами ринку праці. Висловлюється думка, що сучасний зміст середньої освіти недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів через відсутність системи профільного навчання в середній загальноосвітній школі [1014, с. 58].

Для розв’язання суперечностей, що виникають між вимогами сьогодення і реальною шкільною практикою, загальноосвітній навчальний заклад зазнає радикальних змін, які дозволять учням адаптуватися до умов світу, що швидко змінюється, творчо реалізовувати себе в особистісній та професійній сферах. Основна ідея оновлення старшої школи полягає в тому, що суттєво посилюється особистісна та індивідуальна спрямованість освіти, що надало б їй функціонального характеру і підвищило б її ефективність [35; 137; 177; 190; 215; 220; 262; 355; 360; 461; 464; 468; 595; 610; 740; 751; 814; 868; 911; 916; 919; 920; 954; 1014; 1023; 1203; 1218; 1233; 1242 та ін.].

Національна доктрина розвитку освіти ХХІ століття [619] передбачає різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навчальних програм, індивідуалізацію навчання та виховання, нові підходи до організації освіти у старшій школі та створення умов для її профілізації.

Сучасний період розвитку освіти характеризується запровадженням профільного навчання у старшій школі і розглядається як перехідний етап до нього [34; 62; 106; 283; 367; 461; 470; 502; 565; 677; 687; 782; 819; 843; 844; 846; 857; 916; 919; 920; 954 та ін.].

Профільна спрямованість старшої ланки середньої загальноосвітньої школи як один із шляхів диференціації та індивідуалізації особистісно-орієнтованого навчання є законодавчо закріпленою. Так, за статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» [823, с. 4], передбачена уніфікація існуючих типів навчальних закладів, які надають загальну середню освіту (середня загальноосвітня школа, спеціалізована школа, гімназія, ліцей, колегіум), з одночасним чітким визначенням їх специфіки. 

Профілізація старшого ступеня середньої загальноосвітньої школи передбачає розвиток у молодої людини здатності до успішної соціалізації в суспільстві та активної адаптації до ринку праці, потреби у подальшій освіті та самоосвіті.

У Концепції профільного навчання у старшій школі [502] профільне навчання визначене як вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Основними завданнями профільного навчання є:

1. створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2. забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
3. формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
4. забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю [502].

Отже, профільне навчання не має на меті отримання учнями певної професії. Воно спрямоване на: реалізацію особистісно-орієнтованого навчального процесу; створення умов для суттєвої диференціації змісту навчання старшокласників і можливості вибору індивідуальних освітніх програм; сприяння рівному доступу до здобуття повноцінної освіти відповідно до індивідуальних нахилів, здібностей, потреб; розширення можливості соціалізації випускників, підготовку до свідомого вибору професії; здійснення ефективної підготовки випускників школи до засвоєння програм вищої професійної освіти; вивчення профільних предметів, необхідних для безперервної освіти [179, с. 7].

Розглядаючи профільне навчання як допрофесійну особистісно-орієнтовану підготовку, що відбувається як допрофільна і профільна на відрізку «школа – вищий навчальний заклад», «школа – виробництво», А.П. Самодрин визначає умови, які є необхідними для здійснення профільного навчання і які забезпечуються поетапно. Перший пропедевтичний етап (1-4 класи) має на меті підготовку до профільного навчання і передбачає проведення  професійно-просвітницької роботи, формування пізнавальних інтересів, створення умови вибору допрофільного навчання. Метою другого етапу (5-9 класи) є допрофесійне самовизначення учнів в процесі допрофільного навчання. На цьому етапі створюються умови вибору профільного навчання у старшій школі відповідно до інтересів учнів, трудове навчання становить генезис переростання прикладної діяльності в інтелектуальну на засадах комп’ютеризації, політехнізму, забезпечується проектування власної траєкторії розвитку учня. Третій етап (з 10 класу) являє собою власне профільне навчання, де в учня створюється уява про спектр професій в напрямі вибраного профілю навчання, запит на певну навчальну діяльність, формуються уміння вчитися і здобувати потрібну інформацію [920].

З огляду на зазначені умови профільність є особливою характеристикою всієї школи, завершальною ланкою якої є профільне навчання у старших класах. Розглянемо структурні та змістові компоненти профільного навчання. Основним структурним компонентом профільного навчання є напрям. Старша профільна школа може будувати навчально-виховний процес за такими напрямами: суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, технологічним та спортивним. У межах кожного напряму виділяються різні профілі.

Профільність визначається як добором предметів, так і їх змістом. Зміст кожного профілю має інваріантну і варіативну частини, до складу яких входять: базові загальноосвітні предмети, профільні загальноосвітні предмети та курси за вибором. Сукупність названих предметів і курсів має забезпечувати, з одного боку, загальноосвітню підготовку учнів, а з іншого – спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Інваріантну складову змісту середньої освіти становлять базові загальноосвітні  предмети, вивчення яких є обов’язковим для всіх профілів. Ці предмети реалізують завдання й цілі загальної середньої освіти. Зміст навчання й вимоги до підготовки старшокласників визначаються Державним загальноосвітнім стандартом [290]. Зміст базових навчальних предметів може інтегруватися, скорочуватися на користь профільних предметів, що регулюється типовим навчальним планом, опанування яким може здійснюватись за різними програмами: за програмою загальнокультурної підготовки, за програмою загальноосвітньої підготовки і за програмою профільної підготовки. Цим зумовлена диференціація рівня засвоєння змісту базових загальноосвітніх предметів.

Варіативну складову змісту освіти становлять профільні загальноосвітні предмети і  курси за вибором, які реалізують цілі і завдання кожного окремого профілю.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/143251.html