Быстрый переход к готовым работам
|
Визнання досконалості економіко-правового регулювання обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей торговельних підприємствДебіторська і кредиторська заборгованості виникають, коли підприємство реалізує чи здійснює поставку товарів, робіт та послуг в часовому розмежуванні із оплатою грошових коштів контрагенту за них, тобто з відстроченням платежу. Організацію та розвиток фінансового і управлінського обліку цих заборгованостей, їх аналіз і аудит досліджували у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені як: Бутинець Ф. Ф. [49], Голов С. Ф. [65, 67], Кулаковська Л. П. [121], Бланк І. О. [38, 39], Херсен Дон Р. [80], Загородній А. Г. [90], Сопко В. В. [207], Нападовська Л.В. [151] та інші [228, 245, 248]. Узагальнені дані про стан розробки питання обліку дебіторської заборгованості наведено у дод. Б. У вищезазначених працях детально розглянуто всі питання, що пов’язані з розумінням економічної сутності дебіторської заборгованості, розглянуто різні типи класифікацій, методологій відображення цього об’єкта в бухгалтерському обліку відповідно до чинного законодавства України. При правильному відображенні в обліку наявності дебіторської заборгованості необхідно керуватися такими чинними нормативно-правовими актами, які наведено в дод. В. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості, який нормативно регульований, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення, невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги. Доведено, що в практичній діяльності торговельних підприємств пріоритетним є прогнозування фінансової ситуації, яка може виникнути найближчим часом та негативно вплинути на фінансовий стан торговельного підприємства. Тому обліку дебіторської заборгованості як одному з основних майбутніх джерел поповнення грошових коштів підприємства повинна приділятись досить серйозна увага. Робота керівництва підприємства має перш за все бути направленою на недопущення виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, або на зменшення її величини. При збільшенні частки дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів виникає загроза погіршення фінансового стану. При цьому, на нашу думку, необхідно: 1) дати характеристику фінансового стану підприємств - юридичних осіб, стосовно яких виник сумнів в оплаті боргових зобов'язань і які мають найбільшу величину дебіторських зобов'язань; 2) направити листи-прохання підприємствам про наближення термінів оплати боргу; 3) ввести систему знижок на продукцію, послуги для постійних покупців, які не порушили терміни оплати боргових зобов'язань: 4) провести інвентаризацію дебіторської заборгованості; 5) створити резерв сумнівної заборгованості, стосовно якої все-таки виникає сумнів у оплаті. Величина створюваного резерву може визначатись двома методами: 1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів; 2) на підставі класифікації дебіторської заборгованості. При використанні першого методу можуть виникнути певні проблеми: достовірно визначити платоспроможність дебіторів можна лише тоді, коли кредитор володіє достовірною інформацією про фінансовий стан свого контрагента. Але. зрозуміло, не кожний дебітор захоче визнати свою неспроможність сплатити борг, або він є просто недобросовісним платником. Щоб вийти із цієї ситуації, потрібно, на нашу думку, при укладанні договорів враховувати дані фінансової звітності підприємств - партнерів. Враховуючи те, що величина сумнівних боргів розраховується на дату складання балансу, то необхідно періодично оновлювати цю інформацію. В західних країнах ці проблеми вирішують товарні біржі, на яких укладаються більшість контрактів і публікується офіційна інформація щодо контрагентів. Крім того, дебіторська заборгованість в практичній діяльності торговельних підприємств розглядається як один із видів фінансових активів і визначається як контракт, що надає право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства [184]. Придбати контрактне право - означає наявність договору (не обов'язково у письмовій формі), від виконання якого не можуть відмовитися ні покупець, ні продавець, оскільки продавцем було здійснено відвантаження продукції, товарів чи послуг, за які покупець має заплатити у визначені терміни. В обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги важливе значення має її первісна вартість наближена до її справедливої вартості, тому що при здійсненні операції як покупці так і продавці аналізують ринкові ціни на певний вид товару, робіт чи послуг. Тобто, справедливою вартістю дебіторської заборгованості в обліку буде ринкова ціна продажу з урахуванням податків, які включаються до її складу. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовані товари, роботи і послуги залежать від:
Важливим аспектом при формування первісної вартості дебіторської заборгованості є торговельні знижки, які надаються покупцям при придбанні великої партії товарів, для врахування зміни цін, які можуть бути з дати виставлення рахунку до дати відвантаження товарів, а також для приховування реальної ціни від конкурентів. Торгівельні знижки, як правило, вказують у відсотках від ціни продажу. В цьому випадку дебіторську заборгованість визнається за вирахуванням знижок. Підприємства, що надають знижки за своєчасну оплату (наприклад, 7-10 днів), здійснюють економію витрат на банківські позики для придбання товарів і фактично заробляють на цьому. Наприклад, підприємство, яке надає знижку 1% при оплаті протягом 7 днів за можливого терміну оплати в 30 днів за повну вартість, фактично отримує 14,6% (0,01*(365:25)). При відвантаженні товарів чи послуг, продавець може не знати, чи скористається покупець наданою знижкою, чи сплатить рахунок у період дії цієї знижки. Більшість торговельних підприємств оцінюють дебіторську заборгованість за валовим методом без урахування суми знижки. При виконанні покупцем зазначених умов для отримання знижки, покупець здійснює коригування отриманих доходів і раніше визнаної дебіторської заборгованості. Покупець, який здійснює оплату після завершення дії знижки, повинен заплатити додаткову суму, яка включає нереалізовану знижку. Дебіторська заборгованість у цьому разі відображується на момент виникнення без урахування знижки і збільшується при оплаті покупцем за межами періоду її дії. У разі очікування підприємством значних повернень відвантажених товарів суму визнаної дебіторської заборгованості коригують одночасно з коригуванням визнаного доходу. Зарубіжна практика ведення обліку показує, що підприємства формують спеціальні резерви повернення товарів, на суму яких зменшується дебіторська заборгованість. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [182] формування такого резерву не передбачено, тому її оцінка за балансом може бути завищеною. Особливістю визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги є те, що вона визнається одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг. Таким чином, для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходу (П(C)БО 15, п.8): - покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); - підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); - сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; - є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Вся работа доступна по ссылке |
|