Проблеми кримінальної процесуальної регламентації прийняття та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення
Своєчасне та належне реагування на заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення є важливою запорукою виконання завдання кримінального провадження, що полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
Вимоги щодо негайного та обов’язкового вжиття відповідних заходів закріплені у КПК України (ч. 1. 214), де зазначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
У п. 3.1. Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050, кожен факт неприйняття, нереєстрації в ЖЄО розцінюється як порушення законності. За виявленими фактами приховування від обліку шляхом неприйняття, нереєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події у 10-денний строк проводяться службові розслідування [136], а наказ МВС України № 940 від 22 жовтня 2012 року (п. 1.2.1) містить вимогу негайного реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян [141].
Наведені законодавчі та нормативно-правові вимоги чітко та однозначно відображують позицію законодавця щодо неприпустимості зволікання та неналежного реагування на правопорушення та визначають такі дії (бездіяльність) як порушення законності. Проте, незважаючи на згадані вимоги, законодавче та нормативно-правове закріплення яких мало б унеможливити приховування злочинів від реєстрації та забезпечити виконання вимог негайного реагування на усі заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та подальше проведення розслідування, наразі доводиться констатувати, що згадані порушення законодавства відбуваються і надалі.
Керівництвом МВС України постійно наголошується на необхідності швидкого та адекватного реагування на будь-яку заяву чи повідомлення, яке надійшло до ОВС. Водночас працівники міліції не повинні думати про збільшення кількості злочинів, ні про будь-яку статистику, ні про відсотки. Оцінка роботи органів внутрішніх справ здійснюватиметься лише через ставлення населення до діяльності міліції, адже саме думка громадськості – найголовніший фактор оцінки правоохоронців у всьому світі [126].
Проте, навіть поверхневе вивчення громадської думки свідчить про негативну оцінку роботи органів внутрішніх справ у частині реагування на звернення громадян та повідомлення про кримінальні правопорушення [54].
Утім, здебільшого негативні відгуки викликані тим, що заявники, звертаючись до правоохоронних органів вважають, що реєстрація відповідних звернень обов’язково передбачає подальше їх внесення до ЄРДР та початок досудового розслідування і практично кожен заявник оцінює своє звернення як таке, що містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, що очевидно, не завжди відповідає дійсності. На нашу думку, позитивно вплинути на ситуацію могло б підвищення рівня правової культури громадян.
Водночас потрібно визнати існування низки проблем організаційного та законодавчого характеру, що стосуються діяльності ОВС у частині приймання і реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, які негативно впливають на якість цієї діяльності, а отже і оцінювання суспільством результатів роботи правоохоронців.
Зважаючи на особливе теоретичне і практичне значення цього питання, на нашу думку, потрібно детально проаналізувати сучасний стан законодавчої та нормативно-правової регламентації у цій частині, на основі емпіричних даних виявити системні недоліки цієї діяльності та запропонувати шляхи їх усунення [20, с. 138].
Насамперед звертає на себе увагу той факт, що порядок реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення чітко не регламентується КПК України. Проте він конкретизується у відомчих нормативно-правових актах. До них належать такі:
Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, за погодженням Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України та Голови Державної податкової служби України (зі змінами, затвердженими наказами Генерального прокурора України від 14 листопада 2012 року № 113, від 25 січня 2012 року, № 13, від 25 квітня 2012 року № 54);
Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії, затверджена наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050;
наказ МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940 «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України»;
Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини, затверджений спільним наказом ГПУ, МВС України, Міністерства охорони здоров’я України від 28 листопада 2012року № 1095/955/119;
Порядок спільних дій органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки України та Міністерства надзвичайних ситуацій України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з пожежами, затверджений спільним наказом МВС і МНС України від 30 листопада 2012 року № 1106/1377;
Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затверджена наказом Генерального прокурора України від 03 грудня 2012 року № 125;
наказ Генерального прокурора України від 25 вересня 2012 року № 15гн «Про організацію роботи з питань статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та нагляду за обліком кримінальних правопорушень»;
Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затверджена наказом Служби безпеки України від 18 березня 2013 року № 515;
Порядок прийняття та обліку в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах заяв повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом Мін’юсту України від 8 лютого 2014 року № 302/5.
Зі змісту згаданих відомчих нормативно-правових документів можна визначити основні положення діяльності щодо приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень кримінальні правопорушення та інші події в органах та підрозділах внутрішніх справ. Зокрема йдеться про таке:
по-перше, до джерел інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інші події, що надходять до ОВС, уповноважених розпочати досудове розслідування, належать: повідомлення будь-яких осіб; самостійно виявлені слідчим або іншою службовою ОВС з будь-якого джерела обставини кримінальних правопорушень; повідомлення будь-яких осіб, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення;
по-друге, єдиний облік являє собою прийняття та реєстрацію органами та підрозділами внутрішніх справ заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
по-третє, приймання заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події являє собою дії службових осіб ОВС при одержанні заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
по-четверте, реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події полягає у присвоєнні кожній отриманій заяві
і повідомленню про вчинення кримінального правопорушення та іншої події порядкового номера і фіксацію у відповідних облікових документах стислих даних про заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події;
по-п’яте, заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події реєструються цілодобово в черговій частині ОВС уповноваженими працівниками чергових частин МВС України, ГУБОЗ МВС України, ГУМВС, УМВС, УБОЗ, органів внутрішніх справ одразу після їх надходження та вносяться до ЖЄО та інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС, до якої також одразу вносяться усі відомості з ЖЄО;
по-шосте, про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини ОВС, а також повідомлень, які надійшли усно, у яких наявні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в ЖЄО оперативний черговий доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та інформує про це начальника ОВС;
по-сьоме, заяви і повідомлення, що надійшли до чергової частини ОВС, у яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в ЖЄО доповідаються оперативним черговим начальникові ОВС або особі, яка виконує його обов’язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення [136];
по-восьме, заяви та повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення подаються як в усній, так і в письмовій формі, і можуть надсилатися поштою чи іншим засобом зв’язку або подаватись громадянином особисто; усна заява, подана на особистому прийомі, після попередження заявника про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин заноситься до протоколу усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення, який скріплюється особистим підписом заявника;
по-дев’яте, відповідно до ст. 60 КПК України, особа, яка подала заяву, отримує від органу, до якого вона звернулась, документ про прийняття
і реєстрацію цієї заяви; після офіційного прийняття та реєстрації заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення передається керівнику органу досудового розслідування, який визначає попередню правову кваліфікацію та працівника, який проводитиме розслідування.
Відтак, виняткове значення діяльності з приймання та реєстрації заяв
і повідомлень про кримінальні правопорушення полягає у тому, що момент одержання інформації про кримінальне правопорушення визначає початок кримінально-процесуальних відносин, відбувається фіксація таких відносин шляхом реєстрації заяви (повідомлення), виникають передумови для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у разі наявності у цій інформації відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вся работа доступна по ссылке
https://mydisser.com/ru/catalog/view/37567.html
