Быстрый переход к готовым работам
|
Теоретичні дефініції трансформаційних процесів в економічних системахТермін «система» (від дав.-гр. σύστημα) в перекладі з грецького означає «сполучення» і використовується в тих випадках, коли об'єкт дослідження представляє собою складне за типологією, але єдине ціле, що не піддається елементарному і однозначного опису. І.В.Блауберг зазначає, що поняття «система» служить для відтворення в знанні цілісного об'єкта за допомогою специфічних принципів, спеціальних понятійних і формальних засобів, з певною практичною спрямованістю [50, c. 98]. Будь-яка система, її будова та функціонування характеризується:
У загальній теорії систем економіка відноситься до систем великої складності. Вона має багаторівневу та ієрархічну структуру (мега-, макро-, мезо-, мікро- та нанорівень) і в той же час є підсистемою по відношенню до суспільства в цілому. В рамках останнього економічна система знаходиться в постійній взаємодії з соціальною структурою, політичною системою, культурним потенціалом, моральними засадами і т.п. На сьогодні в економічній літературі представлено різні підходи до визначення сутності економічної системи: функціональний, структурний, каузальний та інші напрями досліджень. Також цю класифікацію можна представити у такий спосіб: І. Функціональний підхід пов'язаний із трактуванням природи економічної системи на основі виявлення її призначення, взаємодії з навколишнім середовищем та відповідного механізму вирішення основних проблем економічного життя. Проте, не зазначають про комплекс взаємопов'язаних елементів, які формують певну цілісність. X. Зайдель та Р. Теммін визначають, що економічна система - складова соціальної системи, що має організовувати використання людьми ресурсів. П. Грегорі та Р. Стюарт визнають економічну систему як набір механізмів та інституцій найбільш фундаментальних аксіоматичних понять економічної науки. За Г. Башняніним економічна система - певним чином організована практична діяльність суб'єктів господарювання з виготовлення, реалізації та споживання благ та послуг; економічна система - це певна об'єктна діяльність, суб'єктна діяльність з відповідною поведінкою та певна практична діяльність. II. Структурно-морфологічний підхід - розкриття сутності економічної системи на основі дослідження її субординованої ієрархічної будови, елементного складу, зв'язків та закономірностей формоутворення. Зазначений підхід, як правило, обмежується статичним аналізом і потребує подальшого уточнення з урахуванням складної взаємодії внутрішніх елементів системи та виявлення механізмів її функціонування і розвитку. Класики інституціоналістичної течії економічної теорії визначають, що економічна система це система інституцій, пов'язаних з прийняттям та реалізацією економічних завдань, вона складається з тих частин політичних, соціальних та економічних інституцій та організацій, які взаємодіють між собою, безпосередньо чи опосередковано впливаючи на споживання, розподіл, обмін і виробництво. С. П. Єщенко та Ю. Палкін визнають та аргументують, що економічна система є однією з підсистем суспільства, яка інтегрує в собі сукупність усіх компонентів (елементів, ланок) економіки (галузі, підприємства, індивідуальні господарства, людей як безпосередніх учасників виробництва), природне середовище і виробничі відносини [155]. В. Бодров обгрунтовує, що економічна система це субординована сукупність виробничих відносин, їх організаційних форм та інституцій, у межах яких відбувається господарська діяльність людей через механізми її координації та регулювання. III. Інформаційний підхід спрямований на дослідження рівня організації (дезорганізації) системи, ймовірнісне прогнозування її реакції на той чи інший вплив, визначення впорядкованості системи та оцінку перспектив її вдосконалення. Л. Мельник в своїх працях визначає, що економічна система має матеріально-інформаційну природу та формується в результаті єдності двох основ: 1. Матеріальної (матеріальні активи та трудові ресурси), основне призначення яких полягає у виконання роботи для здійснення метаболізму (речовино – енергетично - інформаційного обміну із зовнішнім середовищем); 2. Інформаційної (економічні відносини та інституції), яка пов'язує в системне ціле матеріальні елементи системи, забезпечуючи її впорядкованість і динамічну стійкість у просторі та часі. Основне призначення інформаційної основи - управління процесами здійснення метаболізму. IV. Генетичний підхід пов'язаний із трактуванням економічної системи як складного динамічного об'єкта, що саморозвивається. Прихильники приділяють основну увагу дослідженню процесів зародження та еволюції економічної системи: її походження, основних етапів розвитку і перспектив подальшого існування. Ключові параметри еволюції економічної системи - такі взаємозв'язки і взаємозалежності:
Структура економічної системи відображає її внутрішню будову, взаємодію та стійке впорядкування наявних зв’язків та елементів. Існують різні підходи до визначення структурних елементів економічної системи. Досить поширеним є погляд, згідно з яким економічна система складається з трьох основних ланок: 1) продуктивних сил, які визначають її матеріально-речовий зміст; 2) економічних відносин, зокрема техніко-економічних, організаційно-економічних і соціально-економічних; 3) механізму господарювання, який поєднує дію об'єктив них факторів (економічних законів) та суб'єктивних чинників (цілеспрямованої людської діяльності) з метою забезпечення динамічної рівноваги в суспільному виробництві. Російські дослідники О.Бузгалін та О.Колганов досліджують економічну систему як надскладний організм, а саме: 1) технологічні уклади: доіндустріальний, перехідний до індустріального, індустріальний, пізньоіндустріальний та постіндустріальний; 2) спосіб координації, який може набувати форм натурального, ринкового та постринкового господарства; 3) відносини привласнення/відчуження, які виступають у формі особистої залежності; формального підпорядкування праці капіталу; реального підпорядкування праці капіталу; соціалізації капіталу за панування фінансового капіталу та посткапіталістичних відносин привласнення. Прихильники ордолібералізму, якому притаманна філософія орієнтована на політичну культуру й етичні ідеали, що характерні для середніх верств, а саме: повагу до власності, принципи змагальності у суспільному й економічному житті, готовність до ризику, дотримання громадянами моральних і правових норм, чесність, відданість професії, ощадливість, передбачливість, повагу до законів і державної влади - тобто усього набору загальнолюдських цінностей, виокремлюють такі ланки економічної системи: 1) елементи господарювання (природні, речові ресурси, люди в ролі виробників та споживачів); 2) економічні відносини (відносини виробництва, розподілу та споживання всередині господарських одиниць та між ними); 3) господарський порядок, або організацію, яка конституюється з обов'язкових для господарського процесу правових норм та інституціональних правил. Ідеться про те, що обов'язкові правила, закріплені в конституції, законах та інших нормативних актах, утворюють господарську конституцію, яка разом із неформальними правилами формує господарський порядок. Відомі західні вчені П.Грегорі та Р.Стюарт у складі основ них елементів економічної системи виокремлюють: 1) організацію заходів для прийняття рішень; 2) механізм забезпечення інформацією і координації рішень; 3) права власності та механізми визначення і спонукання людей до дії. Співзвучним є підхід російської дослідниці Є.Платової, яка трактує економічну систему як рамкову структуру протікання господарських процесів, виокремлюючи такі її підсистеми:
Вся работа доступна по ссылке |
|