Сутнісно-категоріальна етапізація фінансової трансформації в глобальній економічній системі

Зміна традиційних уявлень про межі, організаційну структуру та просторову організацію господарюючих суб'єктів у поєднанні з новими технологіями і комунікаціями зумовило дематеріалізацію економіки і зростаючий інтерес до нематеріальних активів. В умовах насичення ринку, ускладнення його технологічної основи, чільної позиції клієнтів у відносинах з продавцями і (завдяки доступу до незрівнянно більшого обсягу інформації) в особливий об'єкт купівлі-продажу перетворилась інформація, яка виконала роль шлюзу в поєднанні факторів виробництва. Вона трансформувалась в реальний ресурс, найважливіший об'єкт споживання не тільки клієнтів, а й господарників - певну універсальність, яка є одночасно й предметом праці, й засобом праці, й продуктом праці.

Визначені емпіричні закономірності й обумовлені ними системні трансформації в економічній літературі визначаються як глобалізація, сервісізація, інформатизація, виртуалізація, сетізація та ін. Фінансисти (і не тільки вони) сходяться на думці, що лідирує в цих трансформаційних процесах фінансова сфера, в якій зміни останніх десятиліть іменуються глобальними фінансовими трансформаціями.

Сучасні фінансові трансформації - результат тривалої еволюції, проте їх безпосередньою причиною послужили скасування золотого стандарту і крах Бретон-Вудської системи. В результаті цього на початку 80-х років XX ст. стала формуватись принципово нова - глобальна фінансова система, складовою частиною якої стали найбільш сильні фінансові центри: Нью-Йорк - Лондон - Токіо – Цюріх.

З використанням висновку щодо лідерства фінансової сфери в системі глобальних економічних трансформацій розроблено критеріальний підхід до визначення характеристик фінансових трансформацій (табл. 2.1), обґрунтовано, що фінансова трансформація - це об'єктивний феномен, підготовлений еволюцією економічних відносин, прояв глибинної суперечності між капіталом, з одного боку, та власністю і капіталом – з іншого, в результаті якого влада перейшла до останнього, що, в свою чергу, зумовило збільшення числа та ролі фінансових інститутів, фінансову інтеграцію не тільки суб'єктів національного господарства, а й національних економік, розробку нових фінансових методів та інструментів і, в кінцевому рахунку, домінування фінансів в економічних відносинах (на сучасному етапі на зміну похідному характеру фінансів в економічних відносинах прийшли фінанси як акумулятор потенційної вартості).

Фінансова трансформація означала зміну домінуючого фактора в економічних відносинах і встановлення фінансової домінанти в них. Це зумовило збільшення числа та ролі фінансових інститутів, фінансову інтеграцію не тільки суб'єктів національного господарства, а й національних економік, розробку нових фінансових методів та інструментів і, в кінцевому рахунку, домінування в економічних відносинах.

Якщо спочатку історичне місце фінансів в економічних відносинах носило похідний характер (фінансове посередництво), то сучасні фінанси - акумулятор потенційної вартості. Вони відносно незалежні від реального сектора економіки і здатні перетворювати на вартісну форму фактори часу, очікування, соціально-економічні та політичні параметри країни.

У сучасній економіці фінанси обплутують все національне і світове господарство і підносяться над останнім. В результаті фінансових трансформацій в сучасній дійсності стали формуватись геофінанси - фінанси планетарного масштабу і новий тип економіки - фінансова економіка, фінансоміка, фінансономіка.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/87727.html