У нас уже 18446 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Історичні передумови формування професійно орієнтованої читацької компетенції з використанням Інтернет-ресурсів

 

На сьогоднішній день в методиці викладання іноземних мов існує велика кількість праць, присвячених навчанню читання, як одного з видів мовленнєвої діяльності, а також формуванню відповідної компетенції. Досліджуючи проблему формування в майбутніх викладачів англійської мови професійно орієнтованої читацької компетенції (ПОЧК) засобами Інтернет-ресурсів, ми будемо розглядати праці науковців, які є релевантними з позиції проблеми нашого дослідження, і на які ми будемо спиратися в межах цієї наукової роботи. Звідси, завданням підрозділу є проаналізувати в хронологічному порядку і за аспектністю проблематики наукові досягнення, які є основою визначення історичних передумов формування англомовної ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

Проблема пошуку ефективних методів, прийомів і технологій навчання іншомовного читання як рецептивного виду мовленнєвої діяльності набула нової актуальності й поширення в 80-х роках ХХ століття, оскільки попередні методики не задовольняли в повному обсязі потреб суспільства в іншомовній комунікації. Проблема навчання іншомовного читання також потрапила до числа актуальних наукових проблем. Так, З. І. Кличніковою (1983) було доведено, що з точки зору психології, читання є рецептивною формою мовленнєвого спілкування, і складається з двох взаємопов’язаних процесів: техніки читання і розуміння текстової інформації [72, с. 5–6]. Спираємося на положення дослідниці в нашій роботі, розглядаючи психолінгвістичні особливості формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

Ф. Дабін і Д. Ескей (Dubin F., Eskey D.), 1986, з метою вдосконалення комунікативних вмінь і вдосконалення лінгвістичних навичок, запропонували навчання іншомовного читання на основі широкого спектру текстів освітнього характеру [183]. Дж. Девайн (Devine J.), 1987, дослідивши проблему навчання іншомовного читання для дорослих реципієнтів, враховуючи їхні інтереси і потреби, запропонував відповідну методику [182].

Безперечно, фундаментальним доробком в методиці викладання ІМ стали дослідження С. К. Фоломкіної, які присвячені проблемам навчання читання ІМ [154; 155]. До сьогодні в методичній науці є актуальною класифікація видів читання за ступенем проникнення в текст, запропонована С. К. Фоломкіною (1987), яка поділяє навчальне читання на вивчаюче, ознайомлювальне, переглядове й пошукове. В процесі читання з повним розумінням змісту автентичного тексту (вивчаюче) необхідно розуміти як головну, так і другорядну інформацію, використовуючи всі можливі засоби розкриття значення незнайомих мовних явищ. Ознайомлювальне читання передбачає вилучення основної інформації, при цьому необхідно вміти визначати тему і виділяти основну думку письмового повідомлення, відокремлювати головні факти від другорядних, опускаючи деталі тощо. Метою переглядового читання є отримання загального уявлення про інформацію, яка міститься в тексті. Пошукове читання передбачає оволодіння вміннями знаходити в тексті ті елементи інформації, які є значущими для виконання певного навчального завдання [155]. Отже, в межах цього дисертаційного дослідження, ми дотримуємося позиції               С. К. Фоломкіної щодо наведеної вище класифікації видів читання і розробляємо методику з орієнтуванням на ці види читання.

В той же період в методичній науці з’являється поняття “інформативного виду професійно орієнтованого читання, яке було виділене Т. С. Сєровою (1988). Цей вид читання передбачає задоволення професійних потреб, адже необхідна інформація може бути оціненою студентом або фахівцем, з подальшим її привласненням або використанням [131, с. 28]. Дослідниця узагальнила наукові досягнення З. І. Кличнікової і         С. К. Фоломкіної, виділивши три основні підвиди інформативного читання: оціночно-інформативне (відбувається конкретизація, уточнення змісту тексту за допомогою зіставлення, оцінки повноти, новизни, оригінальності, важливості і корисності інформації); привласнювально-інформативне (здійснюється індивідуальне привласнення реципієнтом інформації тексту-оригіналу) і створююче-інформативне (передбачається повторне читання першоджерела, з метою формулювання власних думок щодо викладеної автором інформації, являє собою читання-діалог з автором).

Таким чином, ми погоджуємося з Т. С. Сєровою, що професійно орієнтоване читання повинно задовольняти фахові потреби читача, тому всі перераховані вище (виділені Фоломкіною С. К.) види читання апріорі вважаємо інформативними. В межах нашого дослідження, реалізуються всі підвиди інформативного читання, а саме: оціночно-інформативне читання відбувається на аудиторному занятті, привласнювально-інформативне і створююче-інформативне – під час самостійної роботи студентів магістратури.

Проблема навчання іншомовного професійно орієнтованого читання знайшла своє відображення і в компетентнісному підході. За останнє десятиліття все більше науковців, вслід за Т. С. Сєровою, займається проблемами навчання студентів ВНЗ інформативного читання. Так,                          О. С. Балахоновим, 1990 [8], Л. В. Добровольскою, 1992 [57],                           Н. З. Магазовою, 1995 [88] розроблені методики навчання студентів немовних ВНЗ англомовного інформативного ПОЧ на різних навчальних етапах. Науковець М. О. Мосіна (2001) запропонувала методику навчання інформативного читання-діалогу англомовних науково-методичних текстів [101]. З позиції нашого дослідження, заслугою науковця є теоретичне обґрунтування відбору навчальних методичних текстів наукового жанру.           Дослідницею Т. Г. Агапітовою (2003) було доповнено і розширено дидактичні основи навчання іншомовного інформативного читання, як засобу формування професійної культури фахівця з іноземної мови [1].

Ю. В. Дегтярьова (2006) в межах навчання ПОЧ визначила поняття „читання для ділового спілкування” і вирішила проблему інтегрованого навчання ділового спілкування англійською мовою з пріоритетом читання в немовних ВНЗ економічного профілю [52, с.5]. В свою чергу, І. К. Зуєва (2008) запропонувала методику поетапного і послідовного навчання студентів немовного ВНЗ самостійного інформативного читання і реферування текстів за фахом у позанавчальній діяльності [68, с.6]. Науковий доробок Т. В. Мощанської (2009) полягає в подальшій розробці теорії професійно орієнтованого іншомовного референтного читання, зокрема в описанні функцій структур предметно-тематичного змісту текстів [102, с.7]. Отже, перераховані дослідження свідчать про актуальність проблеми навчання інформативного читання і пропонують багатоаспектність роботи з автентичним фаховим текстом, яка також має місце в нашому дослідженні.

Узагальнивши попередні дослідження, Г. В. Барабанова (2005) уточнила три підходи до навчання ПОЧ: 1) learner-centered approach (особистісно-орієнтований підхід) – забезпечує вирішення проблеми мотивації студентів з опорою на їхній попередній читацький досвід і фонові знання (характерним для цього підходу є також формування семантичної карти і скерування основної уваги на зміст прочитаного); 2) genre-based approach (жанровий підхід) – передбачає ознайомлення зі зразками жанрів, які є характерними для певного виду спілкування; 3) information technology approach (інформаційний підхід) – в основі навчання ПОЧ є використання комп’ютерної підтримки [9, с. 71]. Враховуючи специфіку нашого дослідження, всі три підходи є актуальними, оскільки під час відбору навчальних матеріалів з Інтернет-ресурсів і безпосередньо в процесі опрацювання автентичних фахових текстів ми будемо керуватись потребами / мотивами студентів магістратури. Крім того, формування в майбутніх викладачів ПОЧК базується на їхньому попередньому читацькому досвіді, фонових знаннях, тощо; одиницею навчання є текст автентичної статті наукового жанру з піджанрами; здобуття актуальної фахової інформації відбувається за рахунок використання Інтернет-ресурсів.

Навчання ПОЧ стало актуальною проблемою в навчальному процесі з ІМ на багатьох спеціальностях як в немовних, так і мовних ВНЗ.                           О. С. Малюга (2007) розробив методику навчання професійно орієнтованого читання наукових англомовних текстів студентів-магістрів аграрних спеціальностей за особистісно-орієнтованим і компетентнісним підходами [89]. В контексті нашого дослідження, заслуговує на увагу той факт, що методика спрямована на навчання студентів магістратури, на відміну від інших наукових праць. В свою чергу, О. В. Зеленовою (2008) було виділено базові іншомовні академічні вміння роботи з науковою літературою в студентів немовних спеціальностей [64, с. 6–7].

За останнє десятиліття проблема навчання іншомовного професійно орієнтованого читання набула нового змісту завдяки використанню комп’ютерних технологій і ресурсів мережі Інтернет. Так, М. С. Гришина (2003) створила методику іншомовного ПОЧ в Інтернет-мережі на основі спеціально розробленого комплексу комп’ютерних програм. Заслуга науковця також полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності використання ресурсів всесвітньої мережі й практичному доведенні дієвості комп’ютерної програми [48]. Одночасно, С. І Шевченко (2003) розробила теоретично обґрунтовану і практично доведену методику формування комунікативної компетенції в читанні англійською мовою із застосуванням комп’ютерних технологій у ВНЗ [159]. Паралельно зазначеному дослідженню, С. В. Радецька (2004) довела необхідність і дієвість методики навчання майбутніх економістів професійно спрямованого читання англійською мовою з використанням комп’ютера [120]. Дослідниця                     Н. В. Бєлкина (2004) розробила технології комп’ютерної підтримки в процесі навчання студентів немовних ВНЗ читання автентичних фінськомовних текстів [11, с. 6-7]. А. Л. Буран (2006) було запропоновано методику навчання студентів немовних вузів професійно орієнтованого читання з використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій. В контексті нашого дослідження, особливої уваги заслуговує теоретичне обґрунтування автором застосування інформаційних технологій [36, с. 6-7].

З позиції нашого дослідження особливої уваги заслуговує монографія           Т. І. Рязанцевої (2008), в якій висвітлені специфічні характеристики роботи з нелінійним джерелом англомовної інформації, в умовах мультимедійності й гіпертекстуальності. Запропонована автором методика роботи з гіпертекстом враховується нами під час практичної розробки підсистеми вправ для формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів.

Проблема навчання професійного читання майбутніх учителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів була дослідженою                   І. В. Корейбою (2011). Науковець довела необхідність володіння студентами медіакомпетенцією для ефективного читання Інтернет-текстів, розробила методику читання фахової німецькомовної літератури в режимі он-лайн, запропонувала набір спеціальних стратегій [77]. Ми підтримуємо думку            І. В. Корейби щодо важливості медіакомпетенції в процесі формування ПОЧК засобами Інтернет-ресурсів і враховуємо висунуті науковцем положення в нашому дослідженні. В дослідженні Ю. В. Романюк (2011) розроблено методику формування читацької англомовної компетенції з використанням навчального веб-сайту, визначено зміст такого навчання, удосконалено класифікацію гіпертекстів з Інтернет-ресурсів [123]. Для нашого дослідження є цікавим визначення автором змісту етапів формування читацької англомовної компетенції з використанням навчального веб-сайту.

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40206.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.