У нас уже 18692 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Науково-теоретичне обґрунтування методики формувального етапу експериментального дослідження

Сучасні тенденції розвитку світової та вітчизняної дошкільної освіти вказують на підвищення уваги теорії та практики до проблеми успішної соціалізації дитини дошкільного віку у мікросоціальній групі та у суспільстві, а соціалізація, як відомо, неможлива без комунікативних умінь, які включають у себе мовленнєву діяльність, яка, у свою чергу, не може відбуватися без достатнього рівня мовленнєвої активності.

Теоретичний аналіз науково-методичних джерел та результати діагностико-моделюючого етапу дослідження засвідчили, що успішність навчання та соціалізації дитини старшого дошкільного віку залежить від рівня розвитку її здібностей до самовираження та самоствердження, що у значній мірі залежить від комунікативних умінь загалом і мовленнєвої активності зокрема.

Відомо, що діти з аутистичними порушеннями, так само, як і діти з нормальним мовленнєвим розвитком, відчувають потребу у спілкуванні. Відмова від мовлення як комунікативного засобу є не причиною, а наслідком аутистичного розвитку. Унаслідок специфічних особливостей у розвитку, моделі взаємодії, які прийняті у суспільстві, мало відповідають внутрішнім потребам дітей даної категорії; а способи взаємодії, які їм доступні, можуть бути незрозумілими або неприйнятними для оточуючих. Тому взаємодію з дітьми, які мають аутистичні порушення, неприйнятно зводити до звичайних традиційних стандартних ситуацій навчання. Планування і проведення корекційних занять з кожною окремою дитиною має враховувати індивідуальні особливості розвитку даної дитини.

Ураховуючи результати діагностико-моделюючого (констатувального) етапу дослідження, ми можемо стверджувати наявність значних утруднень, а у деяких випадках і неможливість спонтанного розвитку мовленнєвої активності у дітей аутистичними порушеннями, з чого випливає необхідність створення спеціальної методики формування мовленнєвої активності у старших дошкільників з аутизмом, що забезпечить даний процес найбільш адекватними психолого-педагогічними умовами та засобами корекційно-розвивального навчання.

Мета апробаційно-узагальнюючого (формувального) етапу дисертаційного дослідження полягає безпосередньо у розробленні змісту корекційно-розвивальної методики формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями, її теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірірці ефективності; визначенні та обґрунтуванні психолого-педагогічних умов та прийомів формування мовленнєвої активності. Як показав теоретичний аналіз (розділ 1) та результати констатувального етапу дослідження (розділ 2), діти з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку мають переважно низький рівень мовленнєвої активності. Тому, організовуючи формувальний етап дослідження, ми орієнтувалися не лише на розвиток і підвищення мовленнєвої активності у дітей даної категорії шляхом розробленої нами системи вправ (ігор), а переважно і безпосередньо на її формування.

Формувальній дослідно-експериментальній роботі передував підготовчий етап, упродовж якого було детально обстежено кожну дитину та вивчено її особистісні особливості (психічні, поведінкові, комунікативні, мовленнєві). Створене навчально-корекційне та мовленнєво-комунікативне середовище сприяло керованості формування мовленнєвої активності, збагаченню широких динамічних зв’язків з оточенням, наступності результатів процесу. Таким чином, апробація розробленої спеціальної корекційно-розвивальної методики формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку передбачала вирішення наступних завдань:

  • формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку;
  • перевірку ефективності запропонованої корекційно-розвивальної методики формування мовленнєвої активності;
  • виявлення динаміки зростання рівнів усіх складових мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку (мотивованості, ініціативності, змістовності).

Отже, «методика» – система методів, прийомів та засобів навчально-виховної роботи з учнями. А «методика спеціальна» – система прийомів, способів та засобів навчання дітей із порушеннями розвитку [65; 225]. Л.С.Виготський вказував на взаємозв’язок розвитку та навчання, на їх нерозривність та онтогенетичну обумовленість як центральну ланку у формуванні психіки дитини [46]. В.В.Тарасун зауважує, що «розвиток» визначається не випадковими зовнішніми обставинами, а передбачає цілеспрямований вплив соціального оточення та певну послідовність його етапів, що тісно пов’язані між собою, тобто взаємозумовлені [233].

Процедура моделювання корекційної-логопедичної діяльності, процесу формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку відбувалася на основі діагностування мовленнєвого розвитку дітей зазначеної категорії, враховуючи закономірності та особливості аутистичних порушень. У відповідності до передбачень і результатів дослідження, організація процесу формування мовленнєвої активності буде забезпечуватись: діагностикою рівня розвитку мовленнєвої активності у дітей даної нозологічної групи; спеціально організованим навчально-корекційним середовищем; методикою формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку.

Розробляючи експериментальну методику формування мовленнєвої активності дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку, ми керувалися загальнопедагогічними принципами: принципи науковості та доступності, що полягають у доборі науково обґрунтованих завдань, які будуть доступними для дітей даного віку з даними порушеннями, принципи наступності, послідовності, системності та систематичності у навчанні, що виявляється у необхідності підбору ігор, вправ та завдань з урахуванням мовленнєвих можливостей дітей та зони найближчого розвитку; принцип зв’язку з життям, що вимагає виконання вправ, які спираються на попередній досвід дитини і орієнтовані на набуття знань, умінь і навичок і будуть реалізовуватись у повсякденному житті, принци наочності, що передбачає використання достітньої кількості наочного матеріалу, спеціально-організаційними принципами: принцип формування мотивації до оволодіння мовленням як найбільш зручним засобом спілкування (створення проблемної ситуації, яку можна вирішити кількома способами), принцип формування мовлення як лінгвістичної здібності (розвиток мовних знань, вмінь та навичок), принцип стимулювання спонтанного мовлення як показника його загального розвитку (формується потреба у спонтанному мовленні), принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку (засвоєння слів на основі чуттєвого досвіду, створення спеціальних мікроситуацій із використанням різних видів діяльності: малювання, конструювання, аплікація та ін.), принцип комплексного підходу до розвитку мовлення (вирішення кількох мовленнєвих завдань у рамках одного заняття чи одного завдання: наприклад, робота над словником тісно пов’язана з розвитком фонематичної, граматичної сторін мовлення), принцип комплексного впливу на всі збережені аналізатори з метою корекції порушеної функції, принцип формування мовлення з урахуванням сучасних уявлень про процеси сприймання та породження мовленнєвого висловлювання; психофізіологічними принципами: принцип класифікації дефекту, принцип запобігання труднощів у навчанні, принцип опори на збережені аналізаторні системи та ін. [139; 232-233; 248].

Формування та розвиток мовленнєвої активності здійснювалося за допомогою серії завдань, що складалися з вправ та ігор, які мають різний ступінь складності. Тож пропонувати їх необхідно з урахуванням принципу доступності та послідовності: у порядку зростання складності завдання та відповідно до рівня мовленнєвих можливостей дітей з аутистичними порушеннями. Принцип системного та поетапного підходів, зумовлений закономірностіми організації і побудови навчального процесу та його змісту, забезпечує побудову методики на основі досягнень сучасної психолого-педагогічної науки на засадах особистісно орієнтованого виховання та навчання. Дитина є сутністю сучасного педагогічного процесу, який спрямований на розвиток її активності, самостійності і творчості у спеціально організованому процесі. Моделі виховання і навчання на основі комплексності та інтеграції передбачають єдність біологічних, соціальних, педагогічних, психологічних впливів, які постійно реалізуються у процесі неперервної і послідовної підготовки та зумовлюють особистісні зміни і підвищення якості мовлення. Це зумовило вибір вихідних положень конструювання другого методики з формування мовленнєвої активності у дітей з аутистичними порушеннями старшого дошкільного віку. Серед них, зокрема, переконаність у тому, що зміст корекційно-логопедичної роботи повинен забезпечувати фізичной, психічний і соціальний розвиток, максимальну індивідуалізацію з урахуванням психологічних та вікових особливостей дитини та її провідного виду діяльності. Викладене вище дозволяє умовно визначити другий етап процесу як корекційної-діяльнісний.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39963.html   

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.