У нас уже 18692 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Теоретичні аспекти конкурентоспроможності ВНЗ

Конкуренція є базовим елементом і основною відмінною рисою ринкової економіки від економіки з централізованим плануванням. Наявність конкуренції забезпечує розвиток національної економіки, примушує підприємців у конкурентному протистоянні боротись за споживача, підвищує якість товарів, що сприяє покращенню добробуту суспільства [73, с. 11].

Термін «конкуренція», як і будь-яке поняття, має велику кількість трактувань (дод. А). Ми спробуємо проаналізувати найбільш відомі тлумачення конкуренції і запропонувати власне розуміння цього терміну з урахуванням особливостей освітнього ринку.

У сучасній економічній теорії виділяють три концептуальні підходи до конкуренції [112]:

− поведінковий – розглядає конкуренцію як зіткнення, бороть­бу, змагання суб'єктів господарювання (А. Сміт, М. Портер, А. Юданов та ін.);

− структурний – передбачає аналіз структури ринку і конку­рентного середовища, тобто умов і факторів, що визначають і впливають на розвиток підприємництва (К. Макконнелл, С. Брю, Дж. Мейсон, Д. Росе, Ф. Шерер,      С. Авдашева, Н. Розанова та ін.);

− функціональний – акцентує увагу на ролі конкуренції в економіці       (А. Сміт, Й. Шумпетер, Ф. Хайєк, В. Новиков та ін.) [112].

Слово «конкуренція» походить від латинського «concurrere», що в перекладі означає суперництво, зіткнення. Серед класиків вагомий внесок у вивчення проблеми конкуренції вніс А. Сміт, зокрема сформулювавши принцип «невидимої руки» ринку, реалізація якого приносить вигоду не лише підприємцю, а й суспільству загалом. Конкуренцію він визначав як чесне без змови суперництво між продавцями за найбільш вигідні умови продажу товарів [147].

М. Портер запропонував своє трактування конкуренції як динамічного процесу, який розвивається, ландшафт, що безупинно змінюється, на якому з’являються нові товари, нові шляхи маркетингу, нові виробничі процеси і нові ринкові сегменти. На думку дослідника, конкуренцію на ринку можна розглядати як протидію п’яти конкурентним силам, які визначають прибутковість галузі, тому що впливають на ціни, які можуть диктувати фірми, на витрати, що їм доводиться нести і на розміри капіталовкладень, необхідних для того, щоб конкурувати у цій галузі [164, с. 52-54].  

Дещо в іншому напрямку поняття конкуренції визначали К. Мак-коннелл і С. Брю: «наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців і можливість для покупців і продавців вільно входити на ринок та залишати його» [131, с. 68]. Однак тут слід врахувати, що цілі та інтереси покупців і продавців повинні співпадати інакше конкуренції не буде.

Роль конкуренції в економіці національного господарства визначив    Й. Шумпетер у рамках своєї теорії економічного розвитку. Конкуренцію він розглядав як суперництво старого з новим. Новації скептично сприймаються ринком, однак, якщо новатору вдасться їх здійснити, саме механізм конкуренції витісняє з ринку підприємства, що використовують застарілі технології [215, с. 91].

Австрійський вчений Ф. Хайєк конкуренцію називає «процедурою відкриття», оскільки в умовах нестачі інформації спочатку однаково привабливими можуть здатись для фірми кілька ліній поведінки на ринку і лише конкуренція «відкриває», яка з них вірна [205, с. 12].

Р. Фатхутдінов конкуренцію трактує як процес управління суб’єктом своїми конкурентними перевагами для досягнення перемоги або інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об’єктивних або суб’єктивних потреб у рамках законодавства або у природних умовах [201, с. 16]. Вчений зробив наголос, що конкуренція є рушійною силою розвитку суб’єктів і об’єктів управління та суспільства в цілому.

Проаналізувавши ряд визначень поняття «конкуренція», можна зробити висновок, що теорія конкуренції базується на положенні про конкуренцію безпосередньо між виробниками товарів та послуг, а не між державами. Тому конкурентоспроможність країни визначається наявністю в неї конкурентоспроможних галузей і виробників, серед них і виробників освітніх продуктів.

Конкурентоспроможність у галузі освіти можна розглядати у кількох аспектах: конкурентоспроможність вітчизняної системи вищої освіти, конку-ренттоспроможність ВНЗ, конкурентоспроможність освітньої послуги та конкурентоспроможність випускника.

Відповідно до точки зору Р. Фатхутдінова, конкурентоспроможність ВНЗ – це його здатність: 1) «готувати фахівців, які витримують конкурентну боротьбу на конкретному зовнішньому або внутрішньому ринку праці; 2) розробляти конкурентоспроможні новації у своїй галузі; 3) вести ефективну відтворювальну політику в усіх сферах своєї діяльності» [202].

М. Пащенко визначив, що конкурентоспроможність ВНЗ – це його теперішні та потенційні здатності (можливості) з надання освітніх послуг відповідного рівня, що задовольняють потреби суспільства при підготовці висококваліфікованих фахівців, а також потреби з розробки, створення та реалізації науково-методичної і науково-технічної продукції як в теперішній час, так і у майбутньому [153].

У своїй статті Ю. Борисова та Н. Тихомирова конкурентоспроможність ВНЗ визначають як сукупність конкурентоспроможних послуг та сукупного конкурентного потенціалу навчального закладу [26].

Одне з найбільш точних визначень конкурентоспроможності ВНЗ, на нашу думку, наводить Г. Шафранов-Куцев. Конкурентоспроможність ВНЗ він розглядає як сукупність конкурентоспроможності п’яти елементів діяльності вищої школи: фінансово-економічної, матеріально-технічної, кадрової, маркетингової та конкурентоспроможності випускника [212].

На нашу думку, конкурентоспроможність ВНЗ – це його здатність надавати високоякісні освітні послуги для задоволення потреб суспільства у кваліфікованих спеціалістах, а також створювати та реалізувати науково-технічну продукцію і здійснювати консалтингову діяльність.

З економічної точки зору, конкуренція на ринку може здійснюватись в різних формах і різними методами. До основних напрямків конкурентної діяльності суб’єктів господарювання відносять наступні.

Конкуренція на ресурсних ринках з метою забезпечення процесу виробництва технікою, технологіями, трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами. Що стосується ринку освітніх послуг, то тут конкурентна боротьба між навчальними закладами ведеться за можливість забезпечити навчальний процес висококваліфікованими педагогами.

Конкуренція на ринку збуту послуг. По відношенню до споживачів, виділяють такі види конкуренції: бажання-конкуренти, функціональна конкуренція, міжфірмова конкуренція, міжтоварна конкуренція.

«Бажання-конкуренти» на ринку освітніх послуг пов’язане з альтернативним вибором споживачів: здобути вищу освіту, недоотримуючи при цьому частину доходу за час навчання, або не навчатись і вийти одразу на ринок праці.

Функціональна конкуренція полягає у задоволенні однієї і тієї ж потреби різними способами. На сьогодні навчання у ВНЗ є найкращим шляхом задоволення освітніх потреб споживачів, а всі інші засоби (аудіо-, відео навчальні програми, посібники тощо) лише доповнюють цей процес, а не є його замінниками.

Найвагоміший вплив на ринку освітніх послуг мають міжтоварна (конкуренція в межах напрямів навчання) і міжфірмова (між навчальними закладами) конкуренція. Вибір абітурієнтом спеціальності (міжтоварна конкуренція) пов'язаний з двома факторами:

− стан ринку праці і його вплив на ринок професійної освіти. Цей фактор є зовнішнім по відношенню до ВНЗ і його навчальний заклад може лише контролювати при адекватному моніторингу;

− бажання людини отримати спеціальність відповідно до своїх інтересів і здібностей. Цей фактор може опинитись під прямим контролем навчального закладу за умови активної профорієнтаційної роботи.

Беручи до уваги загальну класифікацію конкуренції, то можна виділити такі її види:

цінова конкуренція (при платному навчанні ВНЗ намагаються зацікавити абітурієнтів нижчими цінами);

інформаційна конкуренція (навчальні заклади змагаються за здобуття найціннішої інформації, яка дозволить збільшити набір на навчання);

 − якісна конкуренція (ВНЗ намагаються підвищити рівень якості освітніх послуг з метою збільшення чисельності студентів).

За характером поведінки можна виокремити такі види конкурентів:

− байдужий конкурент (флегматик) – не реагує на дії своїх конкурентів;

− поміркований конкурент (меланхолік) – реагує на дії конкурентів, які спричиняють порушення у функціонуванні ВНЗ, сам не проводить «атакуючих» дій;

− агресивний конкурент (холерик) – швидко та інтенсивно реагує на дії конкурентів використовуючи при цьому неринкові методи боротьби;

− непередбачуваний конкурент (сангвінік) – відсутній певний зразок поведінки, може бути як агресивним, так і байдужим.

Конкурентоспроможність випускника – це його здатність максимально ефективно реалізувати свої здібності з урахуванням отриманих в умовах конкуренції на ринку праці [21].

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/38567.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.