У нас уже 18707 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Перегляд судових рішень Верховним Судом України як особливий вид провадження у цивільному процесі

У науці цивільного процесуального права перегляд судових рішень Верховним Судом України розглядають як стадію цивільного процесу та як самостійний вид провадження в цивільному процесі.

Відсутність системного підходу до реформування цивільного судочинства та хаотичність внесення змін до цивільного процесуального законодавства України призвели до виникнення досить суттєвих проблем теоретичного характеру, пов’язаних з відсутністю єдиних підходів до розуміння процесуальної термінології, що позначає окремі структурні елементи цивільного процесу, такі як вид цивільного судочинства, судове провадження та стадія цивільного процесу. Цивільний процесуальний кодекс України [169] (далі – ЦПК) не містить визначення вказаних понять, у зв’язку з чим у теорії цивільного процесуального права існує значна кількість різних поглядів з приводу даного питання.

Як справедливо відзначає В. В. Комаров [48, с. 38], цивільне судочинство – це асиметрична система різних судових проваджень. Така асиметричність судових проваджень цивільного судочинства означає реальну диференціацію судових процедур, тобто певну гнучкість цивільного судочинства, адаптовану до здійснення завдань цивільного судочинства, а самі судові провадження як структурні компоненти цивільного процесу мають системо утворюючий та субстанційний характер. Не випадково в теорії юридичного процесу звертається увага на концептуальність категорії «провадження цивільного процесу» і те, що судове провадження є базовою конструкцією юридичного процесу. В теоретичному плані юридичне провадження визначається як комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій, які:

  1. становлять певну сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняється наочною характеристикою і зв’язаністю з відповідними матеріальними правовідносинами;
  2. виникають у зв’язку з потребою встановлення, доведення, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних юридичної справи, яка розглядається;
  3. обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних процесуальних актах – документах [150, с. 71-91].

В науковій літературі існують різні підходи до визначення співвідношення судового провадження та стадії процесу.

Р. М. Мінченко та І. В. Андронов [67, с. 66] виділяють наступні стадії цивільного процесу:

1) відкриття провадження у справі;

2) провадження у справі до судового розгляду;

3) судовий розгляд справи;

4) перегляд судових рішень в апеляційному порядку;

5) перегляд судових рішень в касаційному порядку;

6) перегляд судових рішень Верховним Судом України;

7) перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Дана точка зору не передбачає двоступеневого поділу цивільного процесу на провадження та стадії (звичайно, в розумінні провадження як етапу розгляду однієї цивільної справи). Подібну позицію висловлювала й значна кількість інших авторів [166, с. 13; 167, с. 8-9; 24, с. 17].

Більш складну структуру цивільного процесу пропонує В. І. Тертишніков. Так, на думку В. І. Тертишнікова, провадження – це система процесуальних дій суду, осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, об’єднаних кінцевою процесуальною метою на відміну від стадії, яка також представляє собою систему процесуальних дій, однак об’єднаних найближчою процесуальною метою [151, с. 9].

У зв’язку із цим, науковець стверджує, що окремі часткові процесуальні форми складають систему процесуальних форм першої спільності – процесуальну форму окремої стадії, а процесуальні форми окремих стадій складають систему процесуальних форм другої спільності – процесуальну форму провадження [115, с. 57].

Отже, за цією точкою зору структуру цивільного процесу складають:

  1. провадження в суді першої інстанції;
  2. апеляційне провадження;
  3. касаційне провадження;
  4. провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України;
  5. провадження з перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

В свою чергу кожне провадження складається з трьох стадій: відкриття провадження, підготовка справи до судового розгляду та судовий розгляд.

Подібна точка зору була висловлена ще Ю. К. Осиповим [75, с. 43-44], який пропонував використовувати термін «правозастосовний цикл». При цьому стадія є обов’язковим складовим елементом кожного правозастосовного циклу, тоді як не всі правозастосовні цикли повинні бути в кожній справі, а може бути присутній лише один з них (наприклад, тільки розгляд справи в суді першої інстанції).

Дещо більшу кількість стадій в межах кожного з видів провадження пропонує виділяти авторський колектив підручника з цивільного процесу під редакцією М. М. Ясинка [168, с. 58]. На їх думку, в структурі кожного виду провадження можна виділити наступні стадії відповідно до ЦПК:

  1. подання заяви до суду;
  2. відкриття провадження у справі;
  3. провадження у справі до судового розгляду (або підготовка справи);
  4. судовий розгляд;
  5. виконання судових рішень (ухвал).

Однак навряд чи варто виділяти таку кількість стадій, оскільки подання заяви до суду є складовою частиною стадії відкриття провадження у справі, а виконання судових рішень відбувається поза межами цивільного процесу.

На думку М. Й. Штефана [179, с. 31-32] у цивільному судочинстві варто виділяти три частини або стадії:

  1. розгляд і вирішення справи по суті;
  2. перевірка законності і обґрунтованості постановленого по ній рішення;
  3. звернення рішення до виконання.

При цьому кожна з вищевказаних стадій має три фази (підстадії) розвитку, що послідовно змінюються одна одною:

  1. відкриття провадження – щодо розгляду і вирішення справи; перевірка законності і обґрунтованості постановленого по ній рішення; звернення рішення до виконання;
  2. підготовка: до розгляду справи та її вирішення; перевірки законності та обґрунтованості постановленого по ній рішення; звернення рішення до виконання;
  3. вирішення по суті – розгляд і вирішення справи, перевірка законності і обґрунтованості рішення, звернення рішення до примусового виконання.

Даний підхід не можна вважати вдалим, оскільки запропонований поділ цивільного процесу на стадії не відображає належним чином поетапного руху цивільної справи, а об’єднання різних форм перегляду судових рішень в одну стадію видається дещо штучним. Крім того, так звані фази (підстадії) у першій стадії відбуваються один раз, у другій – кілька разів (окремо під час кожного перегляду судового рішення), а в третій взагалі відсутні.

Складність вирішення завдання щодо побудови чіткої структури цивільного процесу та виокремлення його складових частин полягає в тому, що у ЦПК взагалі відсутнє визначення терміну «стадія», а категорія «провадження», навпаки, має подвійне значення: вона використовується для позначення як окремих етапів розгляду однієї справи (апеляційне провадження, касаційне провадження), так і для позначення різних видів цивільного судочинства, які поєднують цивільні справи, що мають схожу матеріально-правову природу (позовне провадження, наказне провадження, окреме провадження).

Визначаючи місце перегляду судових рішень Верховним Судом України в структурі цивільного процесу, необхідно визнати, що цивільний процес насправді має циклічний характер, як справедливо відзначав Ю. К. Осипов. Цивільна справа у кожній судовій інстанції проходить етап відкриття провадження, підготовки справи до розгляду та безпосередній розгляд справи судом тієї чи іншої інстанції, який в результаті ухвалює рішення як підсумковий процесуальний документ. Після цього справа у випадку оскарження рішення переходить до суду наступної інстанції, де все повторюється (звичайно, з урахуванням специфіки відповідної форми перегляду). Відмінною є мета та підстави розгляду справи на тому чи іншому етапі, які визначають особливості процедури розгляду справи судом тієї чи іншої інстанції.

Вказані цикли розгляду цивільної справи необхідно називати провадженнями, відповідно до термінології, яка використовується у ЦПК, а три обов’язкові етапи, з яких складається кожне провадження – стадіями.

Таким чином, можна стверджувати, що перегляд судових рішень Верховним Судом України – це самостійний вид провадження у цивільному процесі, який складається з трьох стадій: допуск справи до провадження у Верховному Суді України (аналог відкриття провадження у справі), підготовки справи до розгляду та розгляду справи Верховним Судом України.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37926.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.