---

Допуск справи до провадження у Верховному Суді України

Відповідно до положень ЦПК з урахуванням змін, передбачених проектом Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК, подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або мало стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, подається після їх перегляду в касаційному порядку, тобто:

- після ухвалення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги;

- після ухвалення Верховним Судом України як судом касаційної інстанції судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги, яка подана до 15 жовтня 2010 року.

Законом не встановлено будь-яких часових обмежень щодо ухвалення судового рішення, прийнятого до ухвалення рішення, про перегляд якого подається заява і на яке посилається заявник на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК. У зв’язку із цим, зазначеним судовим рішенням, що набрало законної сили, може бути рішення суду касаційної інстанції, який відповідно до чинного на час ухвалення рішення законодавства, здійснював перегляд судових рішень у касаційному порядку.

У разі пропущення строку звернення з заявою з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

Поновлення цих строків з ініціативи суду законом не передбачено. Про поновлення строку постановляється ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі, постановленій про допуск справи до провадження.

Подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК, пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало достовірно відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного, виключає допуск справи до провадження. Проте цей строк обчислюється з наступного дня, коли особі стало достовірно відомо про набуття зазначеним рішенням статусу остаточного згідно із нормами міжнародного та національного законодавства.

У зв’язку із цим, у заяві про перегляд судового рішення із зазначеної підстави особа повинна вказати, коли їй про це стало достовірно відомо, подавши відповідні докази. У протилежному випадку заява залишається без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків.

Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі та за змістом повинна відповідати вимогам статті 357 ЦПК.

У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього Кодексу;

4) вимоги особи, яка подає заяву;

5) клопотання (у разі необхідності);

6) перелік матеріалів, що додаються.

Заява підписується особою, яка її подає, чи її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Заява має містити не тільки прохання про допуск справи до провадження, але й обґрунтування того, у чому саме полягає неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах. Також має бути посилання на судові рішення, якщо заяву подано з підстав, передбачених пунктами 1, 2 чи 4 частини першої статті 355 ЦПК, чи рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заяву подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК, копії вказаних рішень додаються. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України.

До заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК;

4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК;

5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, ‑ у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК.

До заяви додається документ про сплату судового збору. Так, за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України розмір ставки судового збору складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» [106]). За подання і розгляд заяви на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом ‑ судовий збір не сплачується. Так само не сплачується судовий збір і у випадку звернення з такою заявою прокурором, незалежно від підстави перегляду, за якою подано заяву прокурором до Верховного Суду України (п. 11 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

Позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред’явленні окремих позовів і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред’явленні позову, а й при поданні заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» [98]).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 – 360 Цивільного процесуального кодексу України» [107] судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, можуть бути рішення:

- Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

- Вищого адміністративного суду України;

- Вищого господарського суду України;

- Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції;

- апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ».

Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов’язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права. Не можуть бути прийняті на підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції норми права рішення, що були скасовані, оскільки вони не ставлять під сумнів правильність застосування закону в рішенні, що оскаржується.

Копія судового рішення, про перегляд якого подається заява, має бути підписана та скріплена гербовою печаткою суду відповідно до вимог п. п. 13.5 – 13.8 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 173 від 17 грудня 2013 року [99]. Вказана вимога не поширюється при поданні копій судових рішень, на які робиться посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, але заявник має вказати джерело їх отримання (наприклад, Єдиний державний реєстр судових рішень, сайт суду касаційної інстанції чи інші джерела).

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37926.html