У нас уже 18692 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Методологічні основи кодифікації українського інформаційного законодавства

Низкою українських авторів була запропонована концепція реформування інформаційного законодавства України, яка зводилася до створення Кодексу про інформацію [276]. Основним недоліком запропонованої концепції кодифікації українського інформаційного законодавства є те, що поза сферою уваги авторів залишилися суспільні відносини, які безпосередньо, напевно, і не пов'язані з інформацією, але через те, що вони пов'язані із забезпеченням обороту інформації, вони мають особливості в їх правовому регулюванні.

Необхідність удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційного суспільства в нашій країні, на думку В.І. Гурковського, вимагає проведення систематизації інформаційного законодавства шляхом розробки проекту Кодексу України про інформацію [170]. У роботі І.В. Панової також стверджується про необхідність кодифікації інформаційного законодавства, але, незважаючи на те, що мова в цьому випадку  йдеться вже   про   Інформаційний кодекс, все  зводиться до правового

регулювання тільки інформаційного обороту [411].

В цілому слід погодитись з думкою більшості вчених про те, що  в українській правовій науці поки ще не вирішена проблема кодифікації інформаційного законодавства, так як не отримали достатнього опрацювання питання формування стратегії і принципів кодифікації, методології та особливостей її проведення, остаточно не визначена раціональна структура кодифікованого акта.

Кодифікація інформаційного законодавства є складним, багатогранним процесом і тому вимагає системного підходу, який дозволить урахувати багато чинників, що впливають на цей процес. У свою чергу, системний підхід не може бути реалізований без наявності певної концепції кодифікації [103].

В основі систематизації законодавства, як про це говорилося вище, повинна лежати відповідна класифікація нормативно-правових актів інформаційного права. Наявність науково обґрунтованої класифікації нормативно-правових актів є потужним системоутворюючим фактором, тому що без неї неможливе планування і здійснення ефективної правотворчої роботи та реалізації правозастосування. Чітке розуміння місця розроблюваних проектів нормативно-правових актів у відомій системі кодифікованого інформаційного законодавства дозволяє заздалегідь здійснювати відповідну гармонізацію, як із уже існуючими актами, так і з тими, які розробляються.

Особливу роль у процесі систематизації законодавства відіграють принципи здійснення кодифікації. До загальносистемних принципів кодифікації інформаційного права належать такі принципи, які мають місце під час кодифікації й в інших галузях права: об'єктивності, системності, науковості, комплексного підходу, оптимальної наступності, законності та інші [320]. В.Д. Зорькін виділяє такі спеціальні принципи кодифікації, як системність (тобто системний характер побудови самої галузі та її належна «убудованість» в систему законодавства), комплексність, цілісність (вичерпний характер регулювання в рамках даної галузі), спадкоємність із попереднім правовим регулюванням тощо [253]. До системних Ю.В. Васильєва зараховує принципи, які є загальними для будь-якої кодифікації незалежно від специфіки її форм і видів, - плановості, системності, доцільності, концептуальної цілісності, доктринальності  тощо [130].

Е.А. Гетьман пропонує розділяти принципи кодифікації на загальні та спеціальні. До перших він відносить: верховенство права, справедливість, законність, демократизм, прозорість, гуманізм, науковість, професіоналізм, ефективність здійснення кодифікації, об'єктивність, гармонізацію вітчизняного законодавства із законодавством Європейського Союзу, а до других: техніко-юридичну досконалість кодифікаційних актів, повноту, спрямованість на регулювання комплексу відносин, які об'єднані єдиним предметом, системну узгодженість змісту нормативно-правового акта [154].

У своїй роботі Л.П. Гаращенко підкреслює необхідність використання при кодифікації наукових основ теорії права і відповідної галузі права [152]. В силу необхідного логічного взаємозв'язку між системою права (як юридично-доктринальної конструкції) і системою законодавства (як офіційно-владним установленням), як вважає В.Д Зорькін, важливим теоретичним орієнтиром для кодифікації тих чи інших галузей законодавства є принципи, що покладені в основу відповідної галузі права [253]. Тому до спеціальних принципів кодифікації слід зарахувати і принципи інформаційного права. Авторське бачення системи принципів інформаційного права було викладено раніше,в цій роботі та в деяких інших роботах [27, 63].

Безсумнівно, потрібно виділити деякі принципи кодифікації, які мають техніко-юридичний характер. Саме про такий вигляд принципів говорить Т.В. Кленова як про ідеї, на яких ґрунтується процес вираження в кодифікованому законі і побудови в певну систему кримінально-правових інститутів і норм (технічна розробка закону) [290].

Таким чином, принципи кодифікації інформаційного законодавства можна розділити на загальносистемні, спеціальні й техніко-юридичні.

У цьому випадку техніко-юридичні принципи кодифікації повинні визначати технологічні, в юридичному сенсі, основи її проведення та побудови інформаційного законодавства. Наведемо авторське бачення змісту техніко-юридичних принципів кодифікації інформаційного законодавства [72].

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/36969.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.