У нас уже 18707 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Адміністративно-деліктне провадження як сфера об’єктивізації участі перекладача

Задля з’ясування адміністративно-процесуального статусу перекладача, його особливостей в адміністративно-деліктному провадженні, перш за все, варто з’ясувати, що ж взагалі представляє собою таке провадження. І почати варто із його назви. „Адміністративно-деліктне провадження” – назва цього провадження фактично складається із двох частин, а саме: „адміністративно-деліктне” та „провадження”. Перша складова назви фактично робить вказівку на сутність такого провадження, його зв’язок із адміністративними деліктами (адміністративними правопорушеннями, адміністративними проступками). У фаховій літературі досить часто можна зустріти використання для позначення цього виду провадження словосполучення „провадження у справах про адміністративні правопорушення” (наприклад, роботи Л.В. Коваля, О.М. Якуби О.І. Миколенка, В.В. Мартиновського, М.М. Тищенка, О.В. Кузьменко та інших). Беручи це до уваги, можна зазначити, що адміністративно-деліктне провадження безпосередньо є провадженням, пов’язаним із справами про адміністративні правопорушення, на відміну від інших видів адміністративних проваджень. Стосовно його дефініційної визначеності, варто акцентувати увагу на тому, що, на жаль, нормативного визначення цього виду адміністративного провадження, норми-дефініції немає, на це неодноразово зверталася увага у вітчизняній адміністративно-правовій науці, що певним чином вплинуло і на галузеві правові доктринальні дослідження, зумовило появу розмаїття таких доктринальних визначень із урахуванням специфіки підходу того чи іншого автора до їх формулювань. Так, наприклад, О.І. Миколенко пропонує розглядати провадження у справах про адміністративні правопорушення як „один із видів адміністративних юрисдикційних проваджень, що представляє собою низку послідовних дій уповноважених органів та осіб щодо виявлення адміністративних проступків і притягнення порушників до адміністративної відповідальності в ході адміністративного розслідування, розгляду та прийняття постанови (рішення), перегляду і виконання постанови (рішення) про накладення адміністративного стягнення” [1, с. 110]. Фактично вчений-адміністративіст не лише робить акцент на безпосередній зв’язок провадження із адміністративними проступками, але й на його стадії. В.В. Богуцький та В.В. Мартиновський пропонують розглядати цей вид провадження як „регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність державних органів, спрямовану на вирішення справ, пов’язаних із вчиненням адміністративних правопорушень та притягненням винних до адміністративної відповідальності” [2, с. 7]. При цьому вчені пропонують навіть класифікаційний розподіл на види провадження у справах про адміністративні правопорушення з урахуванням певних критеріїв: категорії справ, виду санкцій, суб’єкта розгляду справи, обсягу та складності самого розгляду тощо [2, с. 7-8]. Л.В. Коваль формулює власний варіант визначення провадження у справах про адміністративні правопорушення як „процедурні відносини, що формуються у зв’язку з притягненням до адміністративної відповідальності, й розподіляються на ряд окремих процесуальних дій та відносин, пов’язаних єдністю відповідних матеріально-правових відносин” [3, с. 93]. О.В. Кузьменко у „Курсі адміністративного процесу” наводить визначення провадження у справах про адміністративні правопорушення як „нормативно врегульованої діяльності уповноважених суб’єктів із застосування адміністративної відповідальності за скоєний адміністративний проступок, а також із попередження адміністративних правопорушень” [4, с. 139]. Авторський колектив підручника „Адміністративне право” за загальною редакцією Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй пропонують визначати це провадження як „низку послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках інших суб’єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушників до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови” [5, с. 236]. На думку Т.О. Коломоєць, провадження у справах про адміністративні правопорушення – це комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених процесуальних дій, спрямованих на своєчасне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності, які здійснюються спеціально уповноваженим органом або посадовою особою державних органів з метою охорони прав та законних інтересів громадян, охорони власності, виконання завдань з охорони громадського порядку і громадської безпеки [6, с. 233]. Авторський колектив навчального посібника „Адміністративне право України” за редакцією В.В. Галунька, вважає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення є особливим видом діяльності публічної адміністрації щодо виконання процесуальних дій з розгляду справи про адміністративні правопорушення та винесення по ній постанови, спрямованої на притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб [7, с. 211]. На переконання М.М. Тищенка та О.М. Бандурки, будучи складовою частиною адміністративного процесу, провадження у справах про адміністративні правопорушення відмежовується від інших видів проваджень по ряду критеріїв. До них належать особливості органів, які здійснюють провадження, специфіка актів, якими оформляється процесуальна діяльність, процедури їх оформлення, його швидкість і економічність [8, с. 147]. Е.Ф. Демський констатує, що провадження у справах про адміністративні правопорушення – це врегульовані нормами права суспільні відносини у формі певної сукупності послідовно вчинених процесуальних дій учасниками процесу щодо розгляду і вирішення адміністративних справ та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень в адміністративно-деліктній сфері [9, с. 417]. С.В. Ківалов вважає, що провадження у справах про адміністративні проступки являє собою нормативно врегульований комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених суб’єктів щодо застосування адміністративної відповідальності за скоєний або передбачуваний адміністративний проступок [10, с. 266-267].

Аналіз наявної літератури свідчить про значну кількість різноманітних авторських визначень відповідного провадження, запропонованих у різні періоди з урахуванням особливостей підходу того чи іншого вченого-адміністративіста до відповідного провадження. І у цьому аспекті цілком можливо погодитись із О.І. Миколенком у тому, що таке розмаїття визначень пояснюється тим, що вчені, маючи один об’єкт дослідження – провадження у справах про адміністративні правопорушення, характеризують це правове явище залежно від предмета дослідження. А саме: із акцентом на його місце і роль у системі адміністративних проваджень, організаційної структури провадження, нормативного змісту провадження. Саме такий безпосередній акцент на предмет дослідження зумовлює різний обсяг визначення, зосередження уваги на виділенні тих чи інших властивостей провадження тощо [1, с. 109]. Однак, у будь-якому випадку безспірним є зв’язок провадження із адміністративними правопорушеннями, які також можна іменувати адміністративними проступками або адміністративними деліктами, а відповідне провадження у справах про такі делікти цілком можна вважати адміністративно-деліктним.

Стосовно другої складової назви адміністративно-деліктного провадження, а саме „провадження” варто зазначити наступне. У більшості своїй вчені-адміністративісти використовують саме це слово для визначення відповідного правового явища. В той же час можна зустріти й використання іншого слова, а саме „процес”, а відповідно і словосполучення „адміністративно-деліктний процес”. Так, наприклад В.О. Круглов, Л.Л. Попов безпосередньо зазначають, що предметом їх дослідження є „адміністративно-деліктний процес”, при цьому одразу ж уточнюють, що під таким вони розуміють „провадження у справах про адміністративні правопорушення” [11, с. 7]. В.К. Колпаков, В.В. Гордєєв у навчальному посібнику „Адміністративно-деліктний процес”, незважаючи на назву, все ж таки по тексту зосереджують свою увагу на провадженні у справах про адміністративні правопорушення, а, наводячи визначення останнього, у дужках в якості синоніма зазначають його іншу назву „адміністративно-деліктні провадження” [12, с. 147], що певним чином створює підґрунтя для формулювання висновку про те, що вчені фактично „процес” і „провадження” використовують як синонімічні поняття.

Термін „адміністративно-деліктний процес” використовує й Р.О. Кукурудз, розглядаючи його в якості складової адміністративно-юрисдикційного процесу, поряд із деліктним процесом, провадженням за зверненням осіб [13, с. 8-10]. При цьому не зовсім зрозуміло, чому решта складових адміністративного процесу мають назву „провадження”, а для позначення адміністративно-деліктного складового елементу автор вважає за доцільне використати слово „процес”. Чому складовою процесу є саме процес, а також чому різні складові одного процесу мають назву „процес”, „провадження” не зрозуміло, у роботі автор також не обґрунтовує свою позицію, що дозволяє зробити припущення, що Р.О. Кукурудз ототожнює „процес” і „провадження”, використовує їх як синонімічні поняття.

В.К. Колпаков обґрунтовує, що термін „адміністративно-деліктний процес” введений для позначення узагальненої категорії, яка об’єднує в системне утворення окремі провадження у справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктні провадження), а термін „провадження у справах про адміністративні проступки” і „адміністративно-деліктне провадження” введені для позначення конкретної процесуальної діяльності по конкретній справі, порушеній за вчинення адміністративного проступку [14, с. 385]. М.В. Завальний вважає, що адміністративно-деліктний процес – це підгалузь адміністративно-деліктного права, яка регулює процесуальний порядок реалізації адміністративної відповідальності за порушення норм права [15 с. 145]. Г.Б. Супрун наголошує на тому, що термін „адміністративно-деліктний процес” використовується як узагальнена категорія, що об’єднує у системне утворення окремі провадження у справах про адміністративні проступки. Провадження у справах про адміністративні правопорушення вчений вважає тотожним поняттю „адміністративно-деліктне провадження”, що означає процесуальну діяльність на підставі визначених законодавцем правил щодо встановлення об’єктивної істини з прийняттям законного рішення [16, с. 13] й формулює висновок про те, що поняття „адміністративно-деліктне провадження” можна вважати синонімічним поняттю „провадження у справах про адміністративні правопорушення”, адже вони по своїй юридичній природі однакові (тобто регулюють питання притягнення особи до адміністративної відповідальності), вони регламентують і процесуальний порядок (порушення справи, розгляд, винесення постанови, її виконання) і порядок вирішення різноманітних процесуальних питань. Не заперечуючи проти можливості використання будь-якого терміну для узагальненого позначення певної сукупності однорідних, одновидових проваджень, все ж таки, використовувати термін „процес” у межах „адміністративного процесу” для позначення складової останнього, навряд чи, доцільно. Складність ситуації, яка має місце у сучасній галузевій правовій доктрині, пояснюється багато у чому тим, як слушно зазначає В.К. Колпаков, що „на сучасному етапі … і в законодавстві, і в правозастосовчій практиці, і в літературних джерелах термін „провадження у справах про адміністративні правопорушення” використовується як для позначення узагальненого поняття, так і для позначення процесуальної діяльності по конкретній справі” [14, с. 385]. Звідси і проблеми у використанні синонімів.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37252.html  

 

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.