Поняття та види тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу

Тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, є засобом впровадження у сферу судочинства методів психології та є формою їх застосування в процесі досудового слідства і судового розгляду справи.

Частково можна погодитись з тим, що «психологічний вплив, трансформований у тактичний прийом, є засобом для отримання доказової інформації» [74, с. 113]. Дійсно, оскільки тактичні прийоми є кінцевою ланкою процесу застосування психологічного впливу у сфері судочинства, то правильним буде говорити про них як про засіб отримання доказової інформації. Водночас твердження про те, що психологічний вплив трансформується в тактичний прийом, є необґрунтованим, оскільки трансформація як явище суспільного буття передбачає перехід однієї якості в іншу, її перетворення. Однак тактичні прийоми виникають не як результат перетворення явищ, а як рекомендована лінія поведінки за певних обставин.

Зазначене дає підстави для висновку про неможливість трансформації психологічного впливу в тактичні прийоми, оскільки інакше про тактичні прийоми слід було б говорити, як про форму психологічного впливу. Звичайно, це є нонсенсом з огляду на гносеологічну сутність поняття тактичного прийому як науково обґрунтованої та практично зумовленої рекомендації про певну лінію поведінки, спрямованої на розв’язання окремого завдання у сфері судочинства.

На нашу думку, встановити концептуальний зміст тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, і обґрунтувати їх ефективність у сфері судочинства дасть змогу з’ясування їх природи, ознак, рис та місця в системі тактичних прийомів, заснованих на даних інших наук.

Об’єктом застосування тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, є інтелектуально-вольова сфера особистості учасників судочинства. Хоча кінцевою метою застосування даних тактичних прийомів є встановлення істини у справі, але її досягнення відбувається виключно через стимулювання особи до надання правдивих показань.

Тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, за специфікою їх застосування мають експериментальний характер. Це пов’язано з тим, що в основі їх формування лежить принцип суб’єктивного врахування і оцінки слідчим, суддею, адвокатом умов процесуальної ситуації. Вони приймають рішення щодо застосування тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, виходячи з власної суб’єктивної оцінки умов, в яких відбувається розслідування. У зв’язку із зазначеним неможливо наперед визначити зміст реакції у відповідь з боку учасників справи на застосування щодо них зазначених прийомів.

Досліджуючи природу тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, слід визначити місце власне психологічного впливу щодо зазначених тактичних прийомів. На перший погляд відповідь є очевидною, адже без психологічного впливу не було б підстав говорити про відповідні тактичні прийоми. Таке твердження дозволяє зробити висновок, що психологічний вплив виступає джерелом тактичних прийомів, заснованих на його методах.

На наше переконання, це твердження є хибним, оскільки в такому разі слід говорити про тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, як про форму застосування останнього, тоді як насправді вони є наслідком практичної реалізації та втілення можливостей психологічного впливу у сфері судочинства. Вони не можуть розглядатися як форма психологічного впливу, оскільки виступають лише тими межами, які уможливлюють правомірне застосування психологічного впливу в процесі розслідування та судового розгляду справи. Водночас форма є способом існування того чи іншого явища.

Психологічний вплив у сфері судочинства існує у формі його методів, які у свою чергу є джерелом змісту відповідних тактичних прийомів. Саме через відповідні методи й об’єктивується психологічний вплив. Тактичні прийоми щодо методів психологічного впливу, як форми втілення останнього виступають конструкцією, що дозволяє реалізувати можливості відповідного методу. Якщо відповідний метод психологічного впливу є його сталою формою, то тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, видозмінюються залежно від певних чинників.

На формування тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, впливають принаймні чотири фактори: зміст відповідного методу психологічного впливу, процесуальні особливості відповідної слідчої чи судової дії, умови процесуальної ситуації та характер інформації, яку потрібно отримати. Ігнорування хоча б одного з перелічених чинників призведе до формування неефективного тактичного прийому. Кожний із названих факторів має враховуватися слідчим, суддею, адвокатом при розробці відповідного тактичного прийому, але домінуючий вплив на його формування має чинити, звичайно, відповідний метод психологічного впливу, який виступає його джерелом.

За своїм змістом тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, мають дворівнену структуру, яка розкривається залежно від стадії їх практичної реалізації. Безпосередньо перед застосуванням відповідні тактичні прийоми існують у свідомості слідчого, судді, адвоката як науково обґрунтована та практично зумовлена рекомендація про певну лінію поведінки, яка в процесі її реалізації перетворюється на активну діяльність, спрямовану на отримання доказової інформації у справі. Отже, тактичний прийом, заснований на певному методі психологічного впливу, в процесі його безпосереднього застосування є системою активних дій слідчого, судді, адвоката, які акумулюють засоби ефективної реалізації можливостей психологічного впливу. До таких засобів належать відповідна процесуальна ситуація, психофізіологічні характеристики учасників справи, процесуальні особливості слідчої чи судової дії.

Зазначене дає підстави стверджувати, що тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, є процесуальними рамками його застосування у сфері судочинства, в яких отримана інформація про обставини справи вважатиметься доказовою. Тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, є і засобом реалізації психологічного впливу, і наслідком його застосування у сфері судочинства.

Окрему увагу слід приділити суб’єкту застосування тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу. Традиційно тактичні прийоми, засновані на методах психологічного впливу, розглядаються як засіб із арсеналу оперативно-слідчих працівників. Такий підхід до визначення суб’єкта застосування відповідних тактичних прийомів є виправданим, оскільки проведення допитів, очних ставок та інших слідчих дій, у процесі яких виникає необхідність звертатися до можливостей методів психологічного впливу, належить до сфери професійної діяльності слідчого, яка в свою чергу вимагає від останнього постійного самовдосконалення та розвитку. Однак на практиці спостерігається інша тенденція, зокрема, через надмірну завантаженість слідчих та низький рівень їх матеріально-технічного забезпечення вони не вважають за потрібне відшукувати нові засоби, що дозволять оперативно вирішити професійні завдання. Трапляються ситуації, коли слідчий зацікавлений у недоведеності певних фактів у справі, а тому проводить допити поверхово і ставить запитання так, щоб допитуваний міг ухилитися від змістовної відповіді або ж був позбавлений можливості відповісти по суті справи.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/30979.html