Быстрый переход к готовым работам
|
Фінансова діяльність банків України, її сучасні тенденції та методи оцінюванняЕфективність функціонування банківської системи будь-якої країни, що забезпечує розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та населення, в більшій мірі залежить від результатів діяльності окремих банків, їх стабільності, прибутковості та здатності протистояти негативному впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. За таких обставин актуалізуються питання дослідження фінансової діяльності банку, яка відображує специфіку його роботи як фінансового посередника на фінансовому ринку, в процесі здійснення якої проводяться банківські операції та розкривається зміст трансформаційної функції банків. Висвітленню питань дослідження фінансової діяльності банку присвячено роботи таких вітчизняних науковців як Г.М. Азаренкова [4-7], І.О. Бланк [55,56], О.В. Васюренко [77], А.М. Герасимович [11], О.П. Заруцька [143], О.А.Криклій [213,341], С.М.Козьменко [193], Л.В.Кузнєцова [217-220], І.О.Лютий [236], С.В. Науменкова [275], І.М.Парасій-Вергуненко [11], Б.В.Самородов [344], Л.О.Примостка [317] та ін. Серед зарубіжних вчених-економістів, що мають ґрунтовні наукові напрацювання в даному напрямку можна відзначити І.О.Лаврушина [224,396], Ю.С. Масленчикова [254], О. Ю. Петрова [298], П. Роуза [334], Дж. Сінкі [114] та ін. Першочерговим завданням у процесі дослідження сутності та змісту фінансової діяльності банку є визначення даного поняття з позицій суб’єктів господарювання та банківських установ та виокремлення їх відмінностей з урахуванням специфіки діяльності банку як фінансового посередника. Так, І.О. Бланк [55, с.40] під фінансовою діяльністю підприємства розуміє цілеспрямовано здійснюваний процес практичної реалізації всіх основних функцій фінансів підприємства. А.Г.Загородній, Г.А.Вознюк [134,с.218] фінансову діяльність розглядають як діяльність, що зумовлює зміну величини і складу власного та позикового капіталів підприємства. Б.В. Самородов [343,с.14; 344,с.68] зазначає, що фінансова діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з використанням фінансових ресурсів у пошуках оптимального рішення стосовно конкретних умов діяльності. У джерелі [134, с.218] фінансову діяльність підприємства розкрито як цілеспрямовану систему заходів, здійснюваних підприємством задля його розвитку, забезпечення його діяльності фінансовими ресурсами, управління ними, вчасного та повного виконання фінансових зобов’язань. Ця діяльність зумовлює зміну як величини, так і складу власного та позикового капіталів підприємства. Серед основних особливостей фінансової діяльності підприємства в [55, с.40-44] виокремлено: є головною формою ресурсного забезпечення реалізації економічної стратегії підприємства, зростання його ринкової вартості; носить підлеглий характер по відношенню до цілей та завдань операційної діяльності підприємства та визначає специфічний характер грошових потоків, що нею формуються; операції, пов’язані з фінансовою діяльністю підприємства, носять стабільний характер; форми та обсяги фінансової діяльності в значній мірі залежать від галузевих особливостей та організаційно-правових форм функціонування підприємства; зв'язок з фінансовим ринком (ринком грошей та ринком капіталу). В цілому можна зробити висновок, що фінансова діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з реалізацією всіх основних функцій фінансів підприємства та спрямована на ефективне використанням його фінансових ресурсів (власного та позикового капіталу). З метою виявлення специфіки фінансової діяльності банку було проаналізовано найбільш розповсюджені визначення даного поняття. Л.В. Кузнєцова [220,с.98] пропонує під фінансовою діяльністю банку розуміти всі заходи та операції, що пов’язані з акумуляцією власного, залученого і позикового капіталів, їх використанням, примноженням (зростання вартості) й своєчасним поверненням. В [218,с.119] дослідник робить акцент на тому, що фінансова діяльність банку відтворює практичну реалізацію фінансів як вартісної категорії, тобто є результатом використання грошових відносин із державою, резидентами і нерезидентами, юридичними та фізичними особами. В роботі [107, с.201] фінансова діяльність банків розглядається в контексті акумулювання ресурсів і управління цими ресурсами шляхом здійснення розрахункових, посередницьких, кредитних та інших фінансових операцій. Г.В. Омельченко [284] пропонує визначення фінансової діяльності банку з урахуванням застосування техніки, технологій, практик та процедур, які використовуються для управління його фінансовими ресурсами. Автори [73, с.171;218,с.119] зазначають, що фінансова діяльність банку є різновидом економічної, тому вона має бути організована ефективно і формувати прибуток, за рахунок якого поповнюють власні кошти (капітал) банку та збільшують його ресурсний потенціал. Це, в свою чергу, сприяє як збільшенню обсягів залучених коштів, так і отриманню додаткового прибутку. Якщо брати до уваги, що для підприємств фінансова діяльність носить підлеглий характер по відношенню до цілей та завдань операційної діяльності, то для банків ця діяльність є основною, оскільки як зазначено в [182, с.21] специфіка діяльності банків полягає у наступному: на всіх етапах руху ресурсів основним їх видом для банку є фінансові ресурси (грошові кошти); найбільшу частину (приблизно 90 %) від загального обсягу ресурсів становлять запозичені та залучені, а не власні кошти; діюче законодавство забороняє банкам займатися виробництвом та торгівлею матеріальних ресурсів. Щодо цього питання також не можна не погодитися із думкою дослідника [218,с.120] відносно того, що враховуючи той факт, що банк є домінуючою фінансовою установою (посередником) на ринку фінансових послуг, окремо виділяти його операційну діяльність неправомірно. Автор зауважує, що саме завдяки кредитній діяльності, до якої належать як активні, так і пасивні кредитні операції, змінюються величина і склад власного і позикового капіталу (фінансових ресурсів) та зазначає, що фінансові установи (банки, інвестиційні компанії тощо) мають відображати сплачені й отримані проценти та комісійні платежі у складі фінансової діяльності як результат використання їх фінансових ресурсів. Таким чином, можна зробити висновок, що специфіка фінансової діяльності банку, на відміну від підприємств, обумовлена складом фінансових ресурсів банків та джерелами їх формування, що визначає фінансову діяльність банку в якості основної, в результаті якої здійснюються банківські операції та реалізуються функції банків як фінансових посередників. Враховуючи проведені дослідження найбільш розповсюджених визначень поняття «фінансова діяльність банку» та специфіки роботи банківських установ, найбільш точно та повно відображує її зміст поняття, що запропоноване Л.В. Кузнєцовою [220,с.98], згідно до якого фінансова діяльність банку являє собою всі заходи та операції, що пов’язані з акумуляцією власного, залученого і позикового капіталів, їх використанням, примноженням (зростання вартості) й своєчасним поверненням.
Вся работа доступна по ссылке |
|