Обгрунтування складу збалансованої системи показників банку

Широке розповсюдження впровадження ЗСП в практиці зарубіжних компаній та поступове проникнення даного інструменту у вітчизняну практику управління, існування достатньо великої кількості напрямків його застосування свідчать про його ефективність та результативність, що актуалізує його подальше дослідження, у тому числі стосовно банківської діяльності.

Згідно до сформованої схеми етапів оцінювання фінансової діяльності банку та розроблення його корпоративної стратегії на основі збалансованої системи показників (рис.1.19), першочерговим завдання є обґрунтування складу показників в межах фінансової підсистеми, як результуючої у ЗСП, та інших підсистем, що містять показники, які здійснюють вплив на досягнення фінансових.

Проаналізувавши роботи [174,278] можна виділити наступні критерії відбору показників, які входять до складу ЗСП: наочність, легкість розуміння, збалансованість, орієнтація на дію, релевантність, наявність визначення, повнота, універсальність, наявність зв’язку із стратегією, можливість відбиття цінності, цілісність охоплення, доступність і витратність виміру, доречність, поєднання відстрочених та випереджальних індикаторів, можливість контролю.

В роботах [242,278,409,413] вважається за доцільне здійснювати відбір збалансованих показників з урахуванням наступних вимог: зв'язок із стратегією, кількісний вираз, доступність, зрозумілість, збалансованість, релевантність (повинні точно відображувати процес, що оцінюють), наявність загального визначення.

Штереверя А.В [445] у своїй роботі рекомендує дотримуватися наступних вимог при формуванні оціночних показників діяльності підприємства на основі ЗСП: адекватність системи показників завданням дослідження; можливість чіткого визначення алгоритмів розрахунку показників діяльності; охоплення показниками найважливіших характеристик системи підприємства; наявність інформаційного забезпечення для кількісного визначення показників; оптимальна чисельність показників; можливість чіткого визначення критеріальних меж (значень показників) як бази для ідентифікації рівня адаптаційних можливостей підприємства.

При формуванні системи показників автор [302,с.101] пропонує використовувати наступні критерії їх вибору: взаємозв'язок показників із стратегією підприємства; вибір показників з акцентом на етап його життєвого циклу; здатність логічно зв'язувати і повно відображати завдання різних підрозділів і підприємства в цілому; виключення показників, які створюють конфлікт інтересів структурних підрозділів підприємства; виключення мультиколінеарності між показниками. Необхідність дотримання останнього критерію визначається й в джерелі [246, с.52].

Автори [246, с.52] акцентують увагу на тому, що достатньо важливою умовою при формуванні ЗСП є виключення показників, що функціонально взаємопов’язані (всередині кожної окремої підсистеми), а сформована система показників повинна бути аналітично перевірена на предмет статистичного зв’язку та узгодженості.

Не можна не погодитися з важливістю даного критерію, оскільки його виконання забезпечує відсіювання показників, що за змістом дублюють один одний.

Ще одним дискусійним питанням є визначення кількості показників, що входять до складу ЗСП, тому розглянемо деякі точки зору відносно даного питання.

С.Т. Пілецька [302, с.101] вважає за доцільне використовувати у фінансовій складовій від трьох до чотирьох показників фінансових результатів, у клієнтський – від п’яти до восьми, у складовій внутрішніх бізнес-процесів – від п'яти до дев'яти та в складовій розвитку та навчання персоналу – від трьох до шести показників, які відображають здатність змінювати і підвищувати професійні знання і навики працівників.

Фахівці в сфері впровадження ЗСП [117,278,378] спираються на те, що BSC концентрується на обмеженій кількості параметрів діяльності організації, а в набір показників повинні входити тільки ті з них, які дійсно необхідні для успішної оцінки реалізації стратегії. Проте, на думку  [378, с.364], розширення переліку ключових показників можливе за умов високого рівня диверсифікованості фінансово-господарської її діяльності.

Н.О.Сагалакова [339, с.20] для розробки методики експрес-діагностики діяльності торговельного підприємства при виборі кількості показників, що входять до кожної підсистеми ЗСП спиралася на пропозицію авторитетного фахівця в області системного аналізу Т. Сааті, згідно до якої для опису системи будь-якої складності цілком достатньо 9-10 критеріїв, а також на результати дослідження психологічних аспектів сприйняття людиною інформації – у відповідності до «правила Міллера 7±2» людина миттєво може сприймати 5-7, максимум 9 об’єктів.

Проте, на думку авторів концепції BSC Д. Нортона та Р. Каплана [164, с.151], кількість показників не має ніякого значення, якщо між ними існують причинно-наслідкові зв’язки та всі вони є виразом стратегії бізнес-одиниці.

В цілому слід зазначити, що кількісне навантаження показниками, що можуть бути включені до підсистем ЗСП, в кожному банку визначається індивідуально. Тому дотримання умов та відповідність обраних показників сформованим критеріям, ретельний контроль за їх виконанням та оперативне реагування на їх негативні зміни дозволять отримати бажані результати від реалізації обраної стратегії, визначеної за результатами оцінювання діяльності банку, в майбутньому.

Серед розглянутих критеріїв для первинного відбору показників, визначених на основі аналізу та узагальнення наукової літератури, пропонується використовувати наступні: кількісний вираз, універсальність, наявність інформації та рекомендацій щодо розрахунку, зрозумілість та охоплення найважливіших аспектів діяльності банку.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/39112.html